02 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/1386/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні пенсії ОСОБА_1 у 2020 році показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при автоматичному переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач при розрахунку розміру пенсії зобов'язаний був застосувати показник середньої заробітної плати в економіці України, з якого обчислено страхові внески, за 2017-2019 роки.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки Головним управлінням правомірно здійснено переведення позивача з 01.05.2020 з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 25.01.2008 по 30.04.2020 отримував пенсію відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки, на яку листом від 12.01.2022 № 630-19900/Л-02/8-2500/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача, що відповідно до пункту 4-3 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 % (а.с.13-17).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - в редакції, станом на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною першою статті 9 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В силу частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вищевказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Однак у випадку позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, відповідно до пункту 4-7 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до Законів України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про державну службу”, “Про Національний банк України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно пункту 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 01.12.2017 Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік”, збільшений на 79 гривень.
Відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого рішення та проведеного перерахунку зазначає, що заробітна плата для обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” повинна визначатися з урахуванням Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії” № 2148-VІІІ від 03.10.2017, тобто із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2014, 2015, та 2016 роки.
В той же час, пунктом 4-3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону передбачає застосування вказаного показника середньої заробітної плати (2014-2016) виключно для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”.
Для осіб, яким призначено пенсію, зокрема, відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, пункт 4-3 застосовується виключно з метою визначення наявності підстав для автоматичного переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, шляхом порівняння розміру пенсії, що отримує особа за спеціальним законом, та розрахункової величини, обрахованої за приписами пункту 4-3, а не для обрахунку нового розміру пенсії.
В той же час, при автоматичному переведенні позивача з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має застосовуватися порядок обрахунку, визначений для призначення пенсії, оскільки у даному випадку, незалежно від підстав зміни виду пенсії (за заявою пенсіонера або в автоматичному режимі) мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 (№ 577/2576/17) погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
З урахуванням встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” призначена вперше, а тому відповідач мав керуватися, у даному випадку, положеннями частини другої статті 40, а саме застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а за таких обставин відповідачем при розрахунку пенсії позивача неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 3, 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи вищевикладене, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.05.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо доводів відповідача про пропуску шестимісячного строку звернення до суду відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне. Норми статті Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії мають проводитися без обмеження будь-яким строком.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за 2017-2019 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд. 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне рішення суду складено 02 червня 2022 року.
Суддя О.Є. Ткаченко