01 червня 2022 року м. Житомир справа № 240/43626/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в якому просить
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті мені рівноцінної грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення нарахованого мені за період з 29.01.2020 по день звільнення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 у справі № 240/8085/21;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені рівноцінну грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення нарахованого мені за період з 29.01.2020 по день звільнення на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 у справі № 240/8085/21.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 у справі №240/8085/21 відповідач доплатив мені належні суми грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по день звільнення. Водночас, при виплаті грошового забезпечення за вказаний період відповідач утримав із нарахованого грошового забезпечення податок з доходів фізичних осіб та не здійснив виплату мені рівноцінної компенсації такого податку. В жовтні 2021 року через уповноваженого представника звернувся до відповідача із заявою виплатити рівноцінну компенсацію утриманих сум податку з доходів фізичних осіб. Проте у відповідь листом від 10.11.2021 №7161 отримав відмову.
Ухвалою від 21.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 24.03.2022. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що у даному випадку відсутні підстави виплатити грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 , оскільки військова частина НОМЕР_1 при виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/8085/21 діяла з дотриманням вимог Податкового кодексу України, виконала вимоги чинного законодавства України, виконала свої обов'язки, як податковий агент. Таким чином, враховуючи все вище викладене, прошу в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю за безпідставністю заявлених вимог.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що наказом №7-рс від 14.01.2021 позивача звільнено з військової служби у запас, а наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.01.2021 №10 позивача із 14.01.2021 виключено зі списків всіх видів забезпечення.
Рішенням суду від 05 серпня 2021 року у справі №240/8085/21 ухвалено: зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 29.01.2020 по 31.12.2020 перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити з 01.01.2021 по 14.01.2021 перерахунок та виплату належних ОСОБА_1 у вказаний період виплат, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Сторонами визнається, що на виконання рішення суду від 05 серпня 2021 року у справі №240/8085/21 відповідачем було нараховано та 07.12.2021 виплачено позивачу грошове забезпечення в сумі 79034,69 грн.
Листом №8090 від 17.12.2021 та №7161 від 10.11.2021 відповідач повідомив позивача про наступне: при виплаті грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 по дату звільнення, тобто по 05 травня 2020 року військовою частиною компенсація утриманого податку на доходи фізичних осіб Вам здійснювалась. На предмет виплати грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб, який було утримано з виплачених Вам сум грошового забезпечення по рішенню Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/188895/20, повідомляємо, що нарахування та компенсація вказаного податку здійснюється військовою часиною на підставі п. 168.5 ст.168 Податкового кодексу України, яким передбачено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім'ї, батьками, утриманцями загиблого (померлою) військовослужбовця, у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Оскільки на час виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду Ви були звільнені з військової служби, компенсації податку на доходи фізичних осіб чинним законодавством України не передбачено.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44).
Згідно з пунктом 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб.
За змістом пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Абзацом 3 пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З наведених приписів законодавства випливає, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Суд вважає доводи позивача обґрунтованими, оскільки здійснюючи у грудні 2021 року розрахунки з позивачем за період з 29.01.2020 по 14.01.2021, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення. Та обставина, що станом на момент виплати позивач вже не був військовослужбовцем, жодним чином не впливає на його право отримати цю компенсацію, оскільки у грудні 2021 року, відповідач здійснював остаточний розрахунок ще за 2020 -2021 роки, який він зі своєї вини своєчасно не зробив. Оскільки, станом на період з 29.01.2020 по 14.01.2021 (день звільнення), позивач мав право на цю компенсацію, він її не втратив і на момент фактичної сплати коштів у грудні 2021 році.
Таким чином, доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що на час виплати грошового забезпечення останній вже втратив статус військовослужбовця, є необґрунтованими, оскільки при належному виконанні відповідачем своїх зобов'язань та виплаті позивачу грошового забезпечення при звільненні в повному розмірі грошова компенсація у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення, мала бути виплачена позивачу одночасно з виплатою йому грошового забезпечення за наявності у позивача статусу військовослужбовця.
Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 та 25.06.2020 (справи №№812/1048/17 та 825/761/17 відповідно).
Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи у грудні 2021 року розрахунки з позивачем за період з 2020 по 2021 роки, відповідач повинен був нарахувати та виплатити грошову компенсацію за суму податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб утриманого із грошового забезпечення нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 у справі № 240/8085/21.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію податку на доходи фізичних осіб, утриманого із грошового забезпечення нарахованого на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 у справі №240/8085/21.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук