Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 червня 2022 року Справа№200/11144/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому просила суд:
- визнати неправомірним рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.10.2020 року № 2231 про відмову в призначені пенсії позивачці у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 54 роки та скасувати його;
- зобов'язати відповідача в третій раз розглянути заяву позивачки № 1049 від 19.02.2020 року про призначення пенсії застосувавши відносно неї віковий ценз 50 років передбачений п. “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції яка була чинна до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, утримавшись від застосування вікового цензу 54 роки передбаченого частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 07.10.2020 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року у справі № 200/3884/20-а відповідач повторно розглянув її заяву № 1049 від 19.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням від 07.10.2020 року № 2231 відповідач повторно відмовив їй у призначенні пенсії, у зв'язку з недосягненням нею пенсійного віку, передбаченого п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме 54 років на день звернення.
Вказує, що норми відповідних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає: 50 років за пунктом «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ); 54 років за частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ.
Враховуючи викладене, позивачка вважає рішення відповідача протиправним, оскільки, на її думку, відповідач протиправно не врахував при вирішенні питання про призначення пенсії положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, серед іншого, зазначив, що ОСОБА_1 19.02.2020 року звернулась до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1049 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІУ (далі - Закон №1058).
Вказує, що відповідно до наданих документів страховий стаж позивачки складав 28 років 10 місяців 13 днів. Пільговий стаж за Списком№2 складає 15 років 07 місяців 18 днів.
До страхового стажу позивачки не були зараховані періоди роботи з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 рік на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 20.02.2020 року), за таких обставин позивачці рішенням №2030 від 21.02.2020 року було відмовлено в призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
На виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду України від 14.05.2020 у справі №200/3884/20-а управлінням скасовано рішення№2030 від 21.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії згідно частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та повторно розглянуто заяву від 19.02.2020 року про призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідач зазначив, що з урахуванням висновків, викладених у рішенні Донецького окружного адміністративного суду України від 14.05.2020 року у справі №200/3884/20-а, до страхового стажу (загального та спеціального) позивачки зараховано періоди роботи на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 рік. Страховий стаж позивачки склав 31 рік 09 місяців 13 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 статті 114 Закону 1058 - 18 років 06 місяців 18 днів.
Також зазначив, що Рішенням Конституційного суду від 23.01.2020 року № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статтю 13, частини 2 статті 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ. На момент звернення позивачки до управління положення Закону № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не визнавались такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними.
За таких обставин позивачці відмовлено в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у зв'язку недосягненням пенсійного віку - 54 роки.
Відповідач вказує, що згідно частини 2 п. 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VІ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) на пільгових умовах пенсія за віком призначаються працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки після досягнення ними такого віку: 01 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року - 54 роки.
Відповідач звертає увагу суду на те, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ (далі - Рішення КСУ №1-р/2020) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 -VIII. Згідно з положеннями пунктів 2-1, 16 розділу Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України від 03.10.2017 року «2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який набрав чинності Законом №2148 (на 11.10.2017 року) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачені статтями 52, 54, 55, Закону №1788. Конституційний Суд України від 09.02.1999 року №1-рп/99 дійшов висновку, що дію нормативно-правового акту в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою чинності. До події застосовується той закон чи нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали, або мали місце. Таким чином, з 23.01.2020 року - дата набрання чинності рішенням КСУ №1-р/2020 застосовується редакція пунктів «б»-«г» статті 54 Закону №1788 з урахуванням Рішення КСУ №1-р/2020.
Відповідач вважає, що не порушило прав позивачки, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства.
На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.16-17).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 року справа передана в провадження судді Бабіча С.І.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/11144/20-а за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі № 200/11144/20-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення і про зобов'язання вчинити певні дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20.
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року поновлено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення і про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/11144/20 - Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 11.01.2022 року № 19 щодо повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бабіча С.І., справу передано на розгляд судді Шуваловій Т.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року прийнято до провадження адміністративну справу, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.4-6).
З матеріалів справи судом встановлено, що 19 лютого 2020 року позивач звернулась до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком (а.с.21).
До заяви про призначення пенсії позивачкою були надані наступні документи:
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру;
- заяву про призначення/перерахунок пенсії;
- паспорт/посвідку серії НОМЕР_1 ;
- трудову книжку або документ про стаж серії НОМЕР_3 ;
- свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_4 (а.с.22).
За наслідком розгляду поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем було прийнято рішення від 21 лютого 2020 року про відмову в призначенні пенсії згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (а.с.35-36).
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, позивачка звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з відповідним позовом та рішенням суду від 14 травня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 21.02.2020 № 2030 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1049 від 19.02.2020 року повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії згідно п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням до страхового (загального та спеціального) стажу періодів роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року, з урахуванням висновків суду у даній справі (а.с.45-47).
07 жовтня 2020 року на виконання рішення Донецького Окружного адміністративного суду № 200/3884/20-а від 14.05.2020 року відповідач скасував рішення № 2030 від 21.02.2020 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 та повторно розглянули заяву від 19.02.2020 року про призначення пенсії відповідно до п. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду №200/3884/20-а від 10.06.2020 року до страхового стажу (загального та спеціального) зараховано періоди роботи на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2018 року по 31.01.2020 року.
Вказано, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 31 рік 09 місяців 13 днів. В тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно п. 2 ст.1 14 Закону № 1058 - 18 років 06 місяців 18 днів.
Рішенням Конституційного суду від 23.01.2020 року № 1 -р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. б-г ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ.
Зазначено, що на момент звернення положення Закону № 1058-ІV не визнавались такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними.
За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами п. 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 54 роки (а.с.7).
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина третя статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як встановлено судом, на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачка досягла необхідного визначеного пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» віку, мала необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, що не заперечується відповідачем у відзиві.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення пенсії позивачці відповідач не застосував підхід, який був би найбільш сприятливим для останньої, а саме: не врахував висновки, викладені Конституційним Судом України в рішенні від 23 січня 2020 року № 1-р/2020.
З огляду на вищевикладені обставини, рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2231 від 07 жовтня 2020 року про відмову в призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 2231 від 07.10.2020 року про відмову в призначенні пенсії позивачці, а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області розглянути заяву позивачки від 19.02.2020 року про призначення пенсії, із застосуванням вікового цензу 50 років передбаченого п. «б» статті 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року 213-VІІІ, утримавшись від застосування вікового цензу 54 років передбаченого частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного вище, враховуючи приписи статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачена позивачкою сума судового збору у розмірі 840,80 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 07.10.2020 року № 2231 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) від 19.02.2020 року про призначення пенсії, із застосуванням вікового цензу 50 років передбаченого п. «б» статті 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року 213-VІІІ, утримавшись від застосування вікового цензу 54 років передбаченого частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяті днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано 02 червня 2022 року.
Суддя Т.О. Шувалова