Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 червня 2022 року Справа№200/17838/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов'язання вчинити певні дії,-\
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу разової грошової допомоги за 2021 рік як учаснику війни в повному обсязі;
стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради у Донецькій області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року як учаснику війни в розмірі 4695, 00грн.
У тому числі позивач просив встановити контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником війни, отже має право на нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня кожного року у розмірі 3-х мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 12 Закону України “По статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року по справі №3-р/2020.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 11.02.2022 року замінено відповідача на належного.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_2 .
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачу було виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік для учасників війни у розмірі 612,00 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.
Частиною 2ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідност. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписамиЗакону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (надалі - Закон № 3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій встановленістаттею 12 вказаного Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» згадану вище норму права викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 2ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 1 січня 2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, відповідно до якого норми і положення статей12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 8 квітня 2021 року № 352 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни і жертвам нацистських переслідувань», додатком до якої передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу Україниу частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15та16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях12,13,14,15та16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених нормКодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, установленному статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у 2021 році позивач мав право на грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367- XIV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників війни - три мінімальних пенсії за віком.
Відповідно дост. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,Закон № 1058-IV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким закономє закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із ч. 4ст. 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 січня 2021 року (справа № 440/2722/20).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15 грудня 2020 року установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року становить 1 769,00 грн.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни у 2021 році становить 5 307,00 грн (1 769,00 грн х 3).
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем неправомірно не виплачено позивачу частину щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни за 2021 рік в розмірі 4695,00 грн.
Отже, позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік виходячи з розміру, що встановлений ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії її соціального захисту» - підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача недоплаченої частини грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме - у розмірі 4 695,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2ст. 245 КАС Україниу разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними (п. 3); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зоруст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи приписист. 245 КАС України, беручи до уваги висновок суду щодо протиправної не виплати позивачу в повному розмірі допомоги до 5 травня у 2021 році, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з відповідача донарахованої суми допомоги.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме - у розмірі 4 695,00 грн, - підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Враховуючи, що встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком, суд не вбачає необхідності у встановленні судового контролю.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільненим від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому в силу вимог ст. 139 КАС України питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246,262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Миру, буд. 70) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) щорічної разової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 4695,00 грн.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (код ЄДРПОУ 41336065, місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр.-т Миру, буд. 70) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, розрахованої виходячи із розміру трьох мінімальних пенсій за віком, передбаченого ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'з урахуванням раніше виплачених сум - в розмірі 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка