Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 червня 2022 року Справа №200/15772/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон-09» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
12 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон-09» (далі - позивач, ТОВ «Пілон-09») до державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому позивач просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 18 травня 2021 року № 2664569/35936063 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2021 року № 60 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
2. зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Пілон-09» від 14 січня 2021 року № 60.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних, чим порушує права позивача.
27 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.
Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
01 червня 2022 року суд постановив ухвалу, якою допустив процесуальне правонаступництво на стороні відповідача, замінивши ГУ ДПС у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Відповідач 2 - ГУ ДПС у Донецькій області надало відзив на позовну заяву та заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 18 травня 2021 року ГУ ДПС у Донецькій області прийняло рішення № 2664569/35936063, яким відмовило в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2021 року № 60.
26 травня 2021 року ТОВ «Пілон-09» звернулося до ДПС України зі скаргою № 33 на рішення від 18 травня 2021 року № 2664569/35936063.
Рішенням від 02 червня 2021 року № 2664569/35936063/2 скарга позивача залишена без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, КАС встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, ч. 1 ст. 122 КАС передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Ст. 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. П. 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
П. 102.2 ст. 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 цієї статті.
Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п. 56.19 ст. 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та ст. 122 КАС вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов'язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов'язані з нарахуванням грошових зобов'язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов'язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення п. 56.18 ст. 56 ПК України є спеціальними щодо приписів ст. 122 КАС, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа № 640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17), та сформулювала такий правовий висновок:
«[…]
Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб'єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов'язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв'язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов'язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
[…]
Отже, із прийняттям чинної редакції КАС та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення
[…]».
З огляду на те, що ТОВ «Пілон-09» скористалось процедурою адміністративного оскарження рішення від 18 травня 2021 року № 2664569/35936063, а рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України, для звернення до суду з цим позовом застосовується тримісячний строк, визначений ч. 4 ст. 122 КАС.
Рішення про результати розгляду скарги прийнято 06 червня 2021 року та надіслано позивачу через «Електронний кабінет платника».
Таким чином, про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися 02 червня 2021 року.
Як наслідок, перебіг строку звернення до суду розпочався 03 червня 2021 року і сплинув 03 вересня 2021 року.
До суду з цим позовом ТОВ «Пілон-09» звернулося 12 листопада 2021 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС.
З клопотанням про поновлення строку звернення до суду позивач не звертався, доказів поважності причин його пропуску суду не надав.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ч. 3 ст. 123 КАС передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, згідно з вимогами ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13 ст. 170 КАС суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки факт пропуску позивачем строку звернення до суду виявлений судом після відкриття провадження у справі, на підставі положень ч. 3 ст. 123, ч. 6 ст. 161 та ч. 13 ст. 170 КАС позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 123, ч. 6 ст. 161 та ч. 13 ст. 170, ст. ст. 241, 248, 259 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон-09» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Встановити особі, яка звернулася з позовною заявою, десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
4. Роз'яснити, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко