Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні заяви відповідача
про розгляд справи в порядку загального позовного провадження
01 червня 2022 року Справа №200/15772/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон-09» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
12 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пілон-09» (далі - позивач, ТОВ «Пілон-09») до державної податкової служби України (далі - відповідач 1, ДПС України), Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому позивач просив:
1. визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Донецькій області від 18 травня 2021 року № 2664569/35936063 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2021 року № 60 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
2. зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Пілон-09» від 14 січня 2021 року № 60.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у реєстрації податкових накладних, чим порушує права позивача.
27 листопада 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи.
Про відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
ГУ ДПС у Донецькій області звернулося до суду з заявою про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, заперечивши проти її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
ГУ ДПС у Донецькій області вказує на те, що ця справа стосується особливої категорії суб'єктів податкових правовідносин - платників податків, які підпадають під Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій. Істотне значення цієї справи для органів ДПС України обумовлено тим, що точне визначення ризиковості конкретного платника податків є запорукою забезпечення фінансової безпеки держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 КАС заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Згідно з приписами ч. ч. 5-6 ст. 262 КАС, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 262 КАС клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як свідчить зміст ч. ч. 2-3 ст. 12 КАС, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляд справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності, крім іншого, є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КАС виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених ч. 1 ст. 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС).
Ця справа не належить до тих, які в силу вимог ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС мають розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Таким чином, беручи до уваги передбачені ч. 3 ст. 257 КАС чинники, суд може ухвалити рішення про можливість її розгляду за як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
ГУ ДПС у Донецькій області обґрунтовує необхідність розгляду цієї справи в порядку загального позовного провадження значимістю для податкових органів.
З цього приводу суд зауважує, що справи цієї категоріє доволі поширені, щодо спірних правовідносин існує сформована судова практика, а щодо застосування правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, Верховним Судом сформульовані правові висновки.
Пояснення представників сторін, надані в під час судових засідань не є доказами в розумінні ст. 72 КАС, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.
Письмові докази, необхідні для всебічного та повного з'ясування обставин у справі, надаються сторонами разом з заявами по суті справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 241, 248, 255, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1. У задоволенні заяви відповідача - Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Кравченко