Ухвала від 01.06.2022 по справі 522/5503/22

Справа №522/5503/22

Провадження №2-а/522/188/22

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

01 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Семешиної Л.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 11.05.2022 року надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС України в Одеській області від 08.04.2022 року №152 про примусове повернення в країну походження громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріали позову суддя отримала 12.05.2022 року.

Ухвалою суду від 16.05.2022 року прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження на 26.05.2022 р.

26.05.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача Державної міграційної служби України в Одеській області.

У судове засідання 26.05.2022 року були присутні представник позивача - адв. Бабчук С.Я. та представник відповідача - Саркісян А.Р., розгляд справи відкладений за клопотання представника позивача для ознайомлення з наданим відзивом на 31.05.2022 року.

У судове засідання 31.05.2022 року представник позивача - адв. Бабчук С.Я. не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно. Про причини не явки суду не повідомив. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також просив суд в частині позовних вимог щодо скасування рішення №152 від 08.04.2022 року про примусове повернення в країну походження громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити, в частині про заборону в'їзду на територію України терміном на три роки просив передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду.

Дослідивши матеріали позову, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суддя дійшов до наступних висновків.

За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» повторно наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Як зазначено Європейською комісією з прав людини рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

За визначенням пункту 3 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено критерії визначення предметної, територіальної та інстанційної підсудності.

У параграфі 3 глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні правила територіальної підсудності, які поділяються на загальну, альтернативну та імперативну (виключну).

Відповідно до п.3 ч.1 та ч.2 ст. 20 КАС України щодо розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів, Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст.21 КАС якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

При розмежуванні компетенції адміністративних судів за функцією, яку вони виконують в адміністративному процесі, законодавцем у статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

Розгляд справ, зазначених в п. 3 ч.1 ст. 20 КАС України, регламентовано нормами ст.ст. 288, 289 КАС України.

В даному випадку позивач звертається до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 08.04.2022 року №152, яким вирішено примусово повернутися в країну походження громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язано його покинути територію України у термін до 09.04.2022 р. із забороною в'їзду на територію України строком на 3 роки.

Отже, судом встановлено, що предметом спору є одна із вимог про визнання рішення №152 від 08.04.2022 р. в частини заборони в'їзду на територію України громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 роки протиправним, однак по даній справі не передбачений п.3 частини першої статті 20 КАС України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Одночасно, суд враховує, що інстанційна підсудність має імперативний характер, порушення правил якої, відповідно до ст. 318 КАС України є безумовною підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Вказані положення застосовується також до інстанційної юрисдикції за аналогією закону згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 29 КАС України, справа за адміністративним позовом підлягає передачі до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 7, 20 - 22, 29 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Передати на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 у частині вимог (2 частини прохальної частини), пред'явлених до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №152 від 08.04.2022 року про примусове повернення в країну походження іноземця або особи без громадянства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Повний текст ухвали суду складено 01.06.2022 року.

Суддя Л.В.Домусчі

Попередній документ
104584562
Наступний документ
104584564
Інформація про рішення:
№ рішення: 104584563
№ справи: 522/5503/22
Дата рішення: 01.06.2022
Дата публікації: 06.06.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; біженців