Справа № 522/3786/22
1-кп/522/1122/22
02 червня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
при розгляді у підготовчому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2022 року за №12022163510000154 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кемерово, Росія, громадянина України, українець, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-21.05.1997 Краматорським ГС Донецької області за ч.3 ст.117 КК України до 6 років позбавлення волі;
-14.07.2005 Дружковським ГС Донецької області до 8 років позбавлення волі з конфіскацією ј майна;
-20.02.2006 Краматорським ГС Донецької області за ч.1 ст.186; ч.2 ст.187; ч.3 ст.289; ч.1 ст.70 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією ј майна;
-10.06.2011 Орджоникидзевським РС м.Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст.185, ч.2 ст.186 ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Шкільне, Сімферопольський район громадянина України, українець, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-24.12.2009 Приморським районним судом міста Одеси за ч.1 ст.185; ч.2 ст. 185; ч.2 ст.186; до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
-05.09.2012 Приморським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.186 до 1 року 10 місяців позбавлення волі;
-03.04.2019 Київським районним судом міста Одеси за ч.2 ст.187;ч.3 ст.186; ч.1 ст.70 до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , суд -
В провадження Приморського районного суду м. Одеси м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2022 року за № 12022163510000154 відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що на теперішній час наявний ризик, передбачений п. 5 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається те, що обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше були неодноразово засуджені.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила застосувати відносно ОСОБА_3 тримання під вартою із застосуванням застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Враховуючи військову агресією Збройних Сил Російської Федерації проти нашої Держави та впровадженням на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_8 від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, конвойний підрозділ припинив свою роботу на не доставив обвинуваченого до приміщення суду. Провести судове засідання в режимі відеоконференції не має можливості з технічних причин.
Тому суд, з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, розглядає питання щодо продовження запобіжного заходу за такої явки сторін. Після відновлення умов життєдіяльності, за першої можливості, суд перегляне питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених за їх участі.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
При цьому, судом враховано дані про особу обвинувачених, а саме те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працевлаштовані, неодружені, неодноразово засуджені за вчинення тяжких та особо тяжких корисливих кримінальних правопорушень. Враховуючи данні про особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд вважає, що останні схильні до вчинення злочинів, у зв'язку із чим, вважає, що дійсно існують ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про застосування відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги особу обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважаю за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, для забезпечення виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 314-316, 291, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 31.07.2022 року, включно.
Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 : провадження по справі 1-кп/522/1122/22.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 02.06.2022 року.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 31.07.2022 року, включно.
Визначити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 : провадження по справі 1-кп/522/1122/22.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 02.06.2022 року.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 02.06.2022