Справа №498/190/22
Провадження по справі №2-о/498/15/22
06 травня 2022 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі: головуючої судді - Чернецької Н.С., секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
30 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересована особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, в якій просить встановити факт її постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15 січня 2019 року, виданим Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Факт родинних стосунків підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим ЗАГС Варненського р-на Челябинської області від 03 лютого 1969 року на дівоче ім'я заявника - ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 25 червня 1988 року, виданим Степовим с/с Роздільнянського района Одеської області на ім'я заявника - ОСОБА_1 . Після смерті матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 4, 13 га, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 900793 виданого головою Великомихайлівської районної державної адміністрації Дарієнко А.О. від 03.12.2006 року, кадастровий номер земельної ділянки: 5121680500:01:001:0170, яка розташована на території Великокомарівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області та на земельну ділянку площею 4,1292 га, що належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 487437 виданого начальником відділу Держкомзему у Великомихайлівському районі Шлюшкіним С.Л. від 28.03.2011 року, кадастровий номер земельної ділянки: 5121680500:01:001:0169, яка розташована на території с. Великокомарівка Великомихайлівського району Одеської області. Відповідно до довідки № 832 від 22.12.2021 року виданою старостою Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Великомихайлівського старостинського округу, дійсно гр.. ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті була зареєстрована за адресою: по АДРЕСА_2 , але проживала без реєстрації до дня своєї смерті в будинку доньки ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб в будинку, за адресою: АДРЕСА_2 на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано не було. Померлою заповіту складено не було. За відсутності заповіту має місце спадкування за законом. Для отримання спадщини заявник, ОСОБА_1 , у встановлений законом строк для прийняття спадщини не звернулася в нотаріальному контору, оскільки вважала, що проживаючи постійно із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, тим самим прийняла спадщину. 17.12.2021 року заявник ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які залишились після смерті матері, ОСОБА_2 , але в прийнятті спадщини їй було відмовлено, про що свідчить лист-відповідь державного нотаріуса Трофімової С.О. за № 1199/01-16 від 17.12.2021 року, про те, що заявником ОСОБА_1 , пропущено термін для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України. Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , потрібно подати письмову заяву про згоду на прийняття нею спадщини, спадкоємців, які вчасно прийняли спадщину. На підтвердження факту прийняття нею спадщини їй необхідно подати до нотаріальної контори докази постійного проживання зі спадкодавцем на день його смерті, або документи, що підтверджують її недієздатність, або рішення суду. В паспорті заявника ОСОБА_1 , міститься відмітка про реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , але відсутні документи, які б підтверджували постійне проживання зі спадкодавцем, що було б підставою її фактичного прийняття спадщини. У жовтні місяці 2017 року спадкодавець, ОСОБА_2 , без зміни реєстрації свого постійного місця проживання переїхала до заявника, своєї доньки ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де у подальшому проживала до дня своєї смерті. Таким чином з жовтня 2017 року та по день відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли померла її мати - ОСОБА_2 , вона постійно проживала зі спадкодавцем , вони були пов'язані з нею спільним побутом та бюджетом. Встановлення юридичного факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, необхідно для оформлення спадкових прав за законом. Для заявника встановлення факту постійного проживання має юридичне значення, оскільки надасть змогу реалізувати своє право на оформлення спадщини після смерті матері, ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку, у зв'язку з чим заявник, змушена звернутись до суду.
В судове засідання заявник не з'явилась, через канцелярію суду від неї надійшла заява в якій вона просить розглядати справу у її відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, причин неявки до суду не повідомили.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Глава 6 ЦПК України, а також постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розкриває зміст судової діяльності з розгляду справ даної категорії, при цьому факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі записів актів цивільного стану про народженя 03 лютого 1969 року здійснено відповідний запис № 14, в графі батьки зазначено: батько « ОСОБА_4 », мати « ОСОБА_2 », що підтверджується копією свідоцтва про народженя серії НОМЕР_2 виданого 03 лютого 1969 року РАЦС Варненського району Одеської області.
Так, з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого 25 червня 1988 року Степанівською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, з якого вбачається, що 25 червня 1988 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 16. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
Крім того, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 15 січня 2019 року Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Велика Михайлівка Великомихайлівського району Одеської області померла ОСОБА_2 , про що 15 січня 2019 року було складено відповідний актовий запис № 23.
З наявної в матеріалах справи копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 487437 виданого 06 квітня 2011 року відділом Держкомзему у Великомихайлівському районі, вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,1299 га, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого державним нотаріусом Великомихайлівської державної нотаріальної контори Одеської області - Трофімовою С.О. від 02 липня 2010 року № 1-925, земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Великокомарівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області . Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512160001000043.
З наявної в матеріалах справи копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 900793 виданого 03 березня 2006 року Великомихайлівським районним відділом земельних ресурсів, вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,13 га, на підставі розпорядження райдержадміністрації Великомихайлівського району Одеської області від 4 листопада 2005 року № 516, земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Великокомарівської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області . Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 256.
Згідно довідки № 832 виданої виконавчим комітетом Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 22 грудня 2021 року, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно до дня своє смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але проживала без реєстрації до дня своєї смерті в будинку доньки ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб в будинку за адресою: АДРЕСА_2 на день смерті, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано не було.
В матеріалах справи наявний лист Великомихайлівської районної державної нотаріальної контори № 1199/01-16 від 17.12.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено, що видати їй свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 неможливо, так як нею пропущено термін для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, тобто на протязі шести місяців від дня смерті. Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 потрібно подати письмову заяву про згоду на прийняття нею спадщини , спадкоємців, які вчасно прийняли спадщину ( за наявності таких). На підтвердження факту прийняття нею спадщини, необхідно подати до нотаріальної контори докази постійного проживання раом зі спадкодавцем на день його смерті, або документи, що підтверджують її недієздатність, або рішення суду про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, яке набрало законної сили.
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори) № 68773000 від 06.04.2022 року заповіт ОСОБА_2 зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 56 від 05.12.2011 року, місцем посвідчення є Великомихайлівська сільська рада Великомихайлівського району Одеської області.
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 68772990 від 06.04.2022 року, вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 інформація у Спадковому реєстрі відсутня.
Допитані судом свідок ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 , які являються односельцями заявника, кожен окремо, показали, що померла ОСОБА_2 являється рідною матір'ю заявника та вона дійсно постійно та до самої смерті проживала разом з заявником.
Пояснення свідки давали під присягою, попереджались про кримінальну відповідальність, пояснення свідків є узгодженими між собою та з іншими доказами по справі, тому у суду відсутні підстави не приймати пояснення свідків до уваги.
Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 3 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов'язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа - свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини. Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
Установлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Мати заявника померла, іншого способу встановити факт її проживання разом із спадкодавцем неможливо, встановлення даного факту необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_2 , яку фактично прийняла ОСОБА_1 . Спору про спадкове майно немає, інші спадкоємці за законом чи заповітом відсутні.
Отже враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановити факт, що заявник ОСОБА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 229, 259, 264, 265, 315, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка смт. Варна Варненського району Челябінської області, мешканка АДРЕСА_1 постійно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 травня 2022 року.
Суддя Н.С. Чернецька