Справа № 752/19204/20
Провадження № 2/369/1728/22
Іменем України
24.01.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Бікус С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про зменшення розміру частки у спадщині, -
У жовтні 2020 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Петренко С.В. звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом про зменшення розміру частки у спадщині.
В обґрунтування позову зазначено про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивачів - ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про смерть від 05.03.2020 року. Після його смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Савіріною О.С. відкрито спадкову справу № 65615877 згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.03.2020 року № 59673004. ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не склав. Спадкоємцями першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4 є його батьки: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 та діти спадкодавця ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Станом на відкриття спадкової справи спадкодавцю ОСОБА_4 належали майнові права на об'єкт інвестування, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору укладеного між спадкодавцем ОСОБА_4 та ТОВ «ФК» ТОЛОКА» від 28.03.2018 року № 230-В8 про участь у фонді фінансування будівництва. Позивачі вважають, що з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від недобросовісних дій відповідача необхідно зменшити розмір частки ОСОБА_3 у спадщині щодо майнових прав на 80%. Підставами для цього є недобросовісна та аморальна поведінка зі сторони спадкоємця ОСОБА_3 по відношенню до померлого спадкодавця та спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вважають першочерговою підставою для задоволення позову є ті обставини, що ОСОБА_3 , будучи дружиною спадкодавця ОСОБА_4 , категорично відмовилася приймати участь у похованні свого чоловіка спадкодавця. Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , коли необхідно було вирішувати питання про проведення похоронних робіт, ОСОБА_3 категорично відмовилася витратити бодай копійку на ритуальні послуги щодо поховання ОСОБА_4 , цинічно переклавши ці обов'язки на старих батьків спадкодавця. Таким чином, організація та оплата ритуальних послуг та похоронних робіт повністю лягла на плечі старих батьків померлого спадкодавця, а саме на матір ОСОБА_1 згідно акту прийомки-здачі виконаних ритуальних та похоронних робіт від 17.02.2020 року, акту взаєморозрахунків від 21.02.2020 року. Крім того, ОСОБА_1 також проводила організацію та оплату поминального обіду згідно довідки КНУ ім. Тараса Шевченка. Вважають, що поведінка ОСОБА_3 є аморальною, оскільки вона проявила зневагу до померлого спадкодавця та до його батьків-спадкоємців. Зазначили, що не минуло двох місяців після смерті спадкодавця та протиправно заволодіти всім майном спадкоємця ОСОБА_2 обґрунтовуючи тим, що у квітні 2020 року ОСОБА_3 в рамках цивільної справи № 369/4451/20подала до Києво-Святошинського районного суду Київської області завідомо безпідставний позов з пропуском позовної давності відносно іншого спадкоємця ОСОБА_2 з вимогою перевести на неї права та обов'язки покупця будинку АДРЕСА_2 на підставі нотаріально - посвідчених договорів купівлі-продажу від 20.09.2012 року № 1244, від 20.09.2012 року № 1248. До даного майна ОСОБА_3 не має жодного відношення. Зазначила, що водночас ОСОБА_3 у своєму позові вирішила дискредитувати ОСОБА_2 , що він не має права володіти своїм власним майном, оскільки начебто є хворим на Альцгеймера, а тому станом на 2012 року не міг бути покупцем. При цьому жодних доказів ОСОБА_3 не надає, а просто, користуючись смертю спадкодавця намагається принизити ОСОБА_2 та завдати йому нелюдських душевних страждань шляхом ініціювання безпідставних судових проваджень. Не зупиняючись на своїх недобросовісних вчинках ОСОБА_3 в позові також дискредитувала та принизила молодшого сина позивачів ОСОБА_8 , звівши на нього наклеп, що він начебто погрожував їй виселенням. Крім того, ОСОБА_3 вже вдаючись просто до аморальних дій вказала, що ОСОБА_9 чекає смерті ОСОБА_2 , щоб продати майно та витратити кошти на проживання в Європі. Вважають, що після смерті спадкодавця у ОСОБА_3 виник злочинний намір у привласненні майна іншого спадкодавця, а саме ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_3 протиправно захопила будинок і перешкоджає власнику користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Окрім ініціювання завідомо безпідставного судового провадження, ОСОБА_3 також вирішила вчинити психологічний тиск на позивачів шляхом відкриття завідомо безпідставного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за начебто підроблення заповіту. Для цього ОСОБА_3 у протиправний спосіб заволоділа таємною інформацією про складання ОСОБА_2 заповіту, що підтверджується копією витягу зі спадкового реєстру від 05.052020 року № 60104508, який ОСОБА_3 власноруч засвідчила, а також її позовною заявою у справі № 369/4451/20 згідно якої вбачається, що ОСОБА_3 якимось чином отримала таємну інформацію про складання заповіту. 22.05.2020 року ОСОБА_3 звернулася до Голосіївського управління поліції ГУНП у м. Києві з завідомо неправдивими повідомленнями про злочин відносно ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з ЄРДР від 22.05.2020 року № 12020100010003024. З метою ввести в оману орган досудового розслідування, ОСОБА_3 знову надала завідомо неправдиві показання про наявність у ОСОБА_2 хвороби Альцгеймера, що начебто унеможливлювало складення ним заповіту. Наразі ОСОБА_2 живий, а ОСОБА_3 не може бути його спадкоємцем. Відтак ОСОБА_3 не могла самостійно отримати зі Спадкового реєстру відомості про заповіт, що склав ОСОБА_2 , оскільки вона не входить до кола осіб, що мають право на отримання інформації з реєстру. Крім того, ОСОБА_3 також звернулася до Голосіївського управління ГКНП у м. Києві з завідомо неправдивими повідомленнями про злочин заявивши про викрадення ОСОБА_2 . Важають, що ОСОБА_3 з метою задоволення своїх меркантильних інтересів вчиняє тиск на спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , переслідує їх, втручається у їх приватне та сімейне життя з метою змусити останніх відмовитися від прав на спадкування. Таким чином, ОСОБА_3 після смерті спадкодавця, почала вчиняти психологічне насилля над спадкоємцями батьками спадкодавця для задоволення власних амбіцій та матеріальних потреб, шляхом примушування спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовитися від прав на спадщину. Такі дії ОСОБА_3 можна розцінювати як варварство та приховане катування, що є підставою для зменшення розміру частки ОСОБА_3 у спадщині. Просили суд зменшити розмір частки у спадщині ОСОБА_3 на 80% від спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , що стосується майнових прав на об'єкт інвестування, а саме квартири АДРЕСА_1 .
27.07.2021 року на підставі ухвали судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09.10.2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про зменшення розміру частки у спадщині.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.09.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
20.10.2021 року від представника відповідача ОСОБА_10 надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач ОСОБА_3 не відноситься до переліку осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, а відтак, до неї не можуть бути застосовані положення ст. 1241 ЦК України, якими передбачено зменшення частки у спадщині особам, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Основна підстава позивача щодо зменшення частки у спадщині є аморальна поведінка відповідача, але не по відношенню до спадкодавця, оскільки таких фактів просто не існує, а до інших спадкоємців. Є наклепом факти щодо поховання чоловіка відповідача, оскільки оригінали документів від фірми ритуальних послуг від 14.02.2020 року на суму 120000 грн. на «пакет еліт2, який передбачав кремацію померлого , було сплачено ОСОБА_3 , але матір спадкодавця не влаштовувало поховання замовлене невісткою , тому незважаючи на повну оплату вказаної послуги, вона особисто замовила ритуал поховання іншій фірмі, за власні кошти. Також, не має під собою підстав і претензія позивача щодо поділу спадкового майна, що доводять нотаріально посвідчені заяви на ім'я позивачів, у яких ОСОБА_3 - дружина померлого сина, повідомляє батьків свого чоловіка, що не збирається оспорювати право батьків на спадщину сина. Поданий позов містить ряд помилок щодо тлумачення спадкового та сімейного права, а тому не може бути задоволений, оскільки суперечить нормам чинного законодавства України. Просила суд у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, оскільки вимоги поставлені у позовній заяві прямо порушують норми Спадкового права України, та не можуть бути застосовані до даних конкретних правовідносин.
21.10.2021 року від представника позивачів ОСОБА_11 надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2021 року клопотання представника позивачів ОСОБА_11 про витребування доказів задоволено та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Саваріної Олени Сергіївни належним чином завірену копію спадкової справи №65615877, що відкрита після смерті ОСОБА_4 , спадкоємцями якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.10.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У відкрите судове засідання позивачі та їх представник ОСОБА_11 не з'явилися, до суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 , в якій вона просить суд провести розгляд справи без участі позивача ОСОБА_1 та її представника за наявними у справі матеріалами.
У відкрите судове засідання представник відповідача ОСОБА_10 не з'явилася, надала заяву про проведення судових засідань без відповідача та представника відповідача, заперечує проти задоволення позову як необґрунтованого чинним законодавством та просила суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
У відкрите судове засідання третя особа приватний ноніус Київського міського нотаріального округу Саваріна О.С. не з'явилася, надала заяву про розгляд цивільної справи без її участі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 05.03.2020 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді майнових права на об'єкт інвестування, а саме: на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_4 та ТОВ «ФК» ТОЛОКА» від 28.03.2018 року № 230-В8.
03.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. заведено спадкову справу № 1/2020 щодо майна померлого ОСОБА_4 .
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його батьки - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_3 , та діти - ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , що підтверджується, зокрема, даними свідоцтва про народження померлого ОСОБА_4 , виданого 03.08.1973 року Міським палацом новонароджених м. Києва; даними свідоцтва про шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , виданим 05.02.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві; даними свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого повторно 16.01.2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції; даними свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виданого 26.07.2011 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві; даними свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданого 16.06.2016 року Солом'янським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За загальним правилом, визначеним ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі просять зменшити розмір частки спадкоємця ОСОБА_3 у спадщині, що відкрилась після смерті ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ст. 1241 ЦК України, у зв'язку із недобросовісною та аморальною поведінкою спадкоємця ОСОБА_3 по відношенню до спадкодавця ОСОБА_4 та інших спадкоємців - позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з положеннями ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Таким чином, в розумінні ст. 1241 ЦК України, судом, за наявності відповідних обставин, може бути зменшено розмір лише обов'язкової частки у спадщини.
Коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є працездатною особою, відтак, не є особою, що має право на обов'язкову частку у спадщині в розумінні ст. 1241 ЦК України.
Доказів зворотнього матеріали цивільної справи не містять.
Крім того, аналіз абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України дозволяє стверджувати, що зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині можливе з урахуванням (а) характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; (б) наявності інших обставин, що мають істотне значення (зокрема, ними може вважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні відносини, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо).
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд зазначає, що позивачами не надано в розпорядження суду та судом не здобуто в ході судового розгляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження існування тих обставин, із наявністю яких закон пов'язує можливість вирішити питання про зменшення розміру обов'язкової частки спадкоємця у спадщині.
За встановлених судом обставин, суд находить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Саваріна Олена Сергіївна про зменшення розміру частки у спадщин відмовити.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про позивача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя І.О. Фінагеєва