Справа № 367/4855/21
Провадження №2/367/2282/2022
Іменем України
04 лютого 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти в розмірі прожиткового мінімуму - 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, на утримання сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною 23-х років, за умови, що він буде продовжувати навчання, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі даної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі прожиткового мінімуму - 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі даної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі прожиткового мінімуму - 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі даної заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 08 травня 1998 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , після чого, 12 травня 2021 року ОСОБА_3 було подано до Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву про розірвання шлюбу.
За час перебування у шлюбі у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народилися: донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є повнолітньою і проживає окремо; син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з ОСОБА_3 ; син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом з ОСОБА_3 ; донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з ОСОБА_3
ОСОБА_3 зазначає, що вона проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю до певного часу, проте, на протязі останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин. Останні півтора роки ми вони не ведуть спільне господарство, не проживають однією сім'єю як дружина та чоловік та ніякої матеріальної допомоги на утримання дітей ОСОБА_2 не надавав і не надає по цей час, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток дітей, тобто не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей.
ОСОБА_3 вказує, що у зв'язку з тим, що вона утримує дітей самостійно і станом на теперішній час перебуває у тяжкому матеріальному становищі, це позбавляє її у повній мірі забезпечувати синів і доньок усім необхідним для нормального розвитку, навчання, лікування та відпочинку. Крім того, додаткові розвиваючі заняття, гуртки для дітей спричиняють додаткові витрати.
Позивач стверджує, що не має можливості матеріально в повній мірі забезпечувати дітей, однак останнім часом відповідач намагається ухилитися від утримання дітей на період навчання, їх виховання, не піклується про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний розвиток, не спрямовує їх на розвиток особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей, підготовки дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, добровільно додаткової допомоги на утримання дітей не надає, не бере участі у додаткових витратах, викликаних додатковими заняттями, гуртками, хворобами дитини тощо.
Позивач вказує, що ОСОБА_2 працює в -РЕЛІГІЙНІЙ ГРОМАДІ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПАРАФІЇ ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ, проте, розмір заробітної плати відповідача їй не відомий, але є постійним.
Враховуючи зазначене, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
24 грудня 2021 року до Ірпінського міського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, та стверджує, що позовна заява не відповідає дійсності, та весь час подружнього життя сім'я була забезпечена продуктами харчування, за більше як 20 років їх діти також оздоровлювалися за його рахунок в різних закладах.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Бараболя В.І. з'явився, позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання відповідач - ОСОБА_2 з'явився, позов визнав частково, просив прийняти до уваги поданий ним відзив.
Згідно із ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, зареєстрованому Виконкомом Бучанської селищної ради, м.Ірпінь 08 травня 1998 року, актовий запис № 43, відповідно до копії повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Під час перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 , проживають: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Частиною другою статті 51 Конституції України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-Х1І від 27 лютого 1991 року та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно із ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України, встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З роз'яснень, викладених у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», убачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» - установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.
З довідки про доходи вих. № 1 від 21 грудня 2021 року, яка долучена відповідачем до відзиву, видно, що ОСОБА_2 працює священнослужителем в релігійній громаді Святих Трьох Святителів УПЦ та за період з січня 2020 року по грудень 2021 року отримав дохід у розмірі 76 000 (сімдесят шість тисяч) гривень.
Підпункт 3, пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснює, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, суд не вбачає можливості сплати відповідачем аліментів на утримання дітей у розмірі, визначеному позивачем.
Відхиляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі, визначеному позивачем, суд зазначає, що при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, суд прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Враховуючи, що відповідач здорова та працездатна особа, інших осіб не утриманні немає, а позивач не має можливості у повній мірі забезпечити дітей усім необхідним, суд, максимально враховуючи інтереси дітей, керуючись принципом регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності та розумності, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її фізичному, моральному, культурному, духовному і соціальному розвитку.
Отже, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, суд дійшов висновку, що пред'явлені позовні вимоги, щодо стягнення аліментів на утримання дітей підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, що згідно вимог СК України зможе забезпечити виховання та утримання дитини на належному мінімальному рівні.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Крім того, позивач не позбавлений у подальшому звернутись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.
Оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 гривень.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 01 липня 2021 року і до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 23 років.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 01 липня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук