Справа № 292/229/22
Номер провадження 3/292/192/22
02 червня 2022 року смт. Пулини
Червоноармійського районного суду Житомирської області
Суддя Гуц О.В.
секретар судового засідання Володіна В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Пулини матеріали, які надійшли з УПП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 громадянина України,
українця, не працюючого, не військовозобо"язаного, одруженого,
з загальною середньою освітою, не судимого,
ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
- за ст.130 ч.1 КУпАП
За участю особи, що притягується до адмінвідповідальності - ОСОБА_1 ,
З протоколу про адміністративне правопорушення, серії ДПР 18 № 081334 від 23.04.2022 року вбачається, що 23.04.2022 року о 16 годині 30 хвилин на автодорозі Київ-Чоп,178 км , перехрестя Т-06-03 , ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI н/з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп"яніння :запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова ) . Від проходженя огляду на стан сп"яніння в установленому законом порядку, водій відмовився ,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні даного адмінправопорушення не визнав, зазначивши, що у вказаний у протоколі про адмінправопорушення день та час, він не керував транспортним засобом, а перебував у цьому автомобілі у якості пасажира. Також, крім нього, у якості пасажира у даному автомобілі була його матір. Коли вони зупинилися в районі села Ягодинка , водій- ОСОБА_2 , що на його прохання керував належним йому транспортним засобом, пішов у невідомому напрямку та не повернувся. В цей час до його припаркованого автомобіля на службовому авто прибули працівники поліції, з метою з"ясування причин зупинки його автомобіля. В ході бесіди працівники поліції запропонували йому пройти освідування на предмет вживання алкоголю, однак він відмовився, зазначивши, що не керував транспортним засобом, про що написав у протоколі про адмінправопорушення.
Свідок ОСОБА_3 , викликаний за клопотанням ОСОБА_1 у суді пояснив, що у квітні 2022 року , денної пори , до нього звернувся ОСОБА_1 із проханням перевезти вантаж його матері. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що він не може керувати транспортним засобом , так як до цього вживав пиво. Тому він у якості водія на автомобілі AUDI з причіпом , від будинку батьків ОСОБА_4 до траси Київ-Чоп перевозив вантаж. Таргонський та його матір перебували у салоні вказаного автомобіля у якості пасажирів. Поблизу села Ягодинка, він зупинив транспортний засіб. В той час коли він з ОСОБА_4 знаходились біля автомобіля, він побачив авто працівників поліції. Так як з місцевими працівниками поліції у нього з давніх пір склалися напружені стосунки, він пішов у напрямку лісопосадки і не повернувся . Тому що відбувался надалі, йому не відомо.
Свідок ОСОБА_5 суду показала про те, що у квітні 2022 року вона попросила свого сина ОСОБА_1 допомогти їй перевезти вантаж . Син та його товариш ОСОБА_6 допомогли завантажити вантаж на прічіп та на автомобілі сина, за кермом якого був ОСОБА_7 , вони поїхали у напрямку автотраси Київ-Чоп. В районі села ОСОБА_8 зупинив автомобіль і разом з її сином залишив салон автомобіля. Після чого ОСОБА_9 пішов у напрямку лісопосадки і не повернувся. В цей час до них на службовому авто прибули працівники поліції, які після того як з"ясували кому належить автомобіль, запропонували її сину пройти освідування на предмет вживання алкогол. Син відмовися , пояснивши працівникам поліції , що не керував автомобілем. Про те працівники поліції склали відносно нього протокол.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об”єктивне з”ясування обставин справи, вирішення її в повній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Основних положень провадження в справах про адміністративні правопорушення, передбачени розділом IV КУпАП, повинні дотримуватись не тільки суди, але й посадові особи, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ст.ст.254,255 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, ознак сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкція №1452), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).
Так, відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із дослідженого судом відеозапису фіксування вказаної події вбачаться, що працівники поліції прибули до припаркованого автомобіля марки AUDI , власник якого, ОСОБА_1 , знаходився поруч з вказаним автомобілем. В цей час , працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, про те останній відмовився, оскільки заперечував сам факт керування транспортним засобом, вказавши, що транспортним засобом він не керував, а керувала інша особа, яка на той час була відсутня. Аналогічні пояснення ОСОБА_1 , написані ним власноручно , наявні у протоколі про адмінправопорушення та підтверджені показаннями у суді свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ..
Крім того, на відеозапису не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, яким, як зазначається у протоколі про адмінправопорушення, керував ОСОБА_1 ..
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам "Кобець проти України" від 14 лютого 2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08 лютого 2001 року, "Лавенте проти Латвії" від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
З огляду на наведене вище, нездійснення поліцейськими належного відеозапису з чіткою фіксацією керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, є порушенням встановленої процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже до матеріалів справи не додано будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , тобто не зафіксовано вчинення правопорушення належними доказами.
Оскільки, будь-які докази про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відсутні, викладені обставини виключають наявність у його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
У порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП працівниками поліції не відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом на підставі того, що він перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
За таких обставин, суд визнає не доведеним факт протиправної винної поведінки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський райсуд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.В.Гуц