Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/730/22
Справа № 279/883/22
23 травня 2022 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/883/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач проживає поверхом вище, є власником квартири №45 .
23.10.2019 року внаслідок протікання води з квартири №42 відбулось залиття квартири позивача, причиною якого є халатне відношення мешканців квартири №45 , яка знаходиться поверхом вище, про що було скаладено акт. Матеріальний збиток становить 56280,80 грн.. Діями відповідача їй була спричинена і моральна шкода..
Просила стягнути з відповідача на її користь 56280,80 грн. матеріальної шкоди, 15000 гривень моральної шкоди , понесені судові витрати 992,40 грн., а всього 72880,80 грн.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надавши заяву.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (направлення судових повісток за місцем реєстрації), відзив на позов не подав.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено, що між сторонами виник спір про відшкодування шкоди, завданої в результаті пошкодження майна, який регулюється положеннями глави 82 книги п'ятої ЦК України.
Відповідно до положень ст.10,ч.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Порядок фіксування факту залиття квартири врегульовано Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затв. наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №?76, за реєстр. в МЮУ 25 серпня 2005 року №?927/11207 (далі: Правила), пунктом 2.3.6 яких передбачено, що в разі залиття квартири складається відповідний акт. У додатку №?4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Зміст акту визначено додатком №4 до Правил.
Статтею 319 ч.4 ЦК України передбачено, що власність зобов'язує.
Пунктом 4 частини 2 статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що власник зобов'язаний власним коштом ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.
Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Положеннями ст.177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
Відповідно до ст.23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Отже, позивач має довести факт залиття належної йому квартири, а відповідач, враховуючи делікатність правовідносин, повинен довести, що шкоди завдано не з його вини, оскільки законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди.
Позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 . За твердженням позивача відповідач є власником квартири №45 того ж будинку, яка знаходиться поверхом вище над квартирою позивача, однак документального підтвердження даного факту не надає.
25.10.2021 року комісією ТОВ "КВЖРЕП-2", як балансоутримувача будинку, було складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) про те, що 23.10.2021 року в будинку АДРЕСА_4 трапилось залиття, а саме: квартира №45 затопила ижчерозташовану кв. 39 . Внаслідок залиття пошкоджено: кухня - затоплення стелі, стіни; спальна кімната-затоплення стелі, стіни,віконних відкосів,підлоги,шпалер; коридор-затоплення стелі,стіни; ванна кімната - затоплення стелі,підвісної стелі; електрика пошкодженна у всій квартирі. Причиною залиття аварії є несанкціоноване встановлення в радіаторі системи центрального опалення на кухні крана для розповітрювання.
Акт від 25.10.2021 року не є належними та допустимим доказом, оскільки акт складено у відсутність відповідача ОСОБА_2 , якого не було ознайомлено зі складеним актом, як і не було зафіксовано його відмову щодо ознайомлення зі складеним актом.
Слід зауважити, що в складеному акті від 25.10.2022 року, вказано причиною залиття - несанкціоноване встановлення в радіаторі системи центрального опалення на кухні крана для розповітрювання, при цьому, обстеження у квартирі відповідача не проводилось та факт його несанкціонованого втручання не встановлено та не підтверджено належними доказами. З актом не ознайомлено ні позивача, ні відповідача.
Щодо підтвердження розміру завданих збитків позивач посилається на звіт №46/21 від 16.11.2021 року, проведеного оцінювачем майна ОСОБА_3 , згідно якого вартість завданої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , що сталось 23.10.2021 року, складає 56280,80 грн.
Крім того, позивачем не надано підтверджуючі документи, які б вказували, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_6 .
Оскільки доказів вини відповідача у пошкодженні квартири позивача суду не надано, а отже відсутні, передбачені Законом, підстави для покладення на ОСОБА_2 обов'язку по відшкодуванню завданої шкоди.
Враховуючи вище викладене, а також керуючись принципом змагальності цивільного судочинства суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, ст.151,177 ЖК України, ст. ст.22,23,319,1166,1167 ЦК України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення рішення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_8 .
Суддя Волкова Н.Я.