Справа №284/824/21
Категорія 36
2/295/489/22
01.06.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого-судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Скришевської О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в порядку регресу, -
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
26.10.2021 р. позивач звернулась до Народицького районного суду Житомирської області з позовом, в якому, з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 28.01.2022 року, просить стягнути з відповідача грошові кошти в порядку регресу в розмірі 36178,48 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позову вказала, що 27.02.2019 р. між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №19429295607, відповідно до умов якого позичальнику видано кредит в сумі 50 000 грн зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних з кінцевим строком погашення до 26.02.2022 року.
Відповідно до договору добровільного страхування кредитів №18.2150540.1601-0286 від 01.12.2018 р., укладеного між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», останнє прийняло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами договору, виплатити страхувальнику страхове відшкодування.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість на суму 49734,48 грн, внаслідок чого настав страховий випадок, за результатом розгляду заяви ПАТ «Державний ощадний банк України» про настання страхового випадку, ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» складено страховий акт та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 49734,48 грн, яка була виплачена АТ «Ощадбанк».
Отже, до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», перейшло право вимоги до відповідача на вказану суму.
20.05.2021 року між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно якого до позивача перейшло право вимоги з виплати страхового відшкодування.
З урахуванням часткової сплати боргу відповідачем, позивач просить стягнути на свою користь грошові кошти в сумі 36178,48 грн.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою Народицького районного суду Житомирської області від 01.12.2021 р. матеріали цивільної справи №284/824/21 передано за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.
Відповідно до ухвали суду від 04.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання направила заяву про розгляд справи без її участі, вимоги, викладені в уточненому позові, підтримала в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с. 67).
Відповідач в судові засідання 02.03.2022 р. та 01.06.2022 р. не з'являлась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів неодноразово направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання (а.с. 45), проте поштові рекомендовані відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з поштовою відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.74-77).
Заяв по суті справи до суду не надійшло, відповідач не скористалась своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
Відповідно до положень ст.ст. 211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що 27.02.2019 р. між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №19429295607. Згідно з умовами кредитного договору позичальнику видано кредит в сумі 50 000 грн зі щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 17,99 % річних з кінцевим строком погашення до 26.02.2022 року (а.с.6-11).
01.12.2018 р. між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» укладений договір добровільного страхування кредитів №18.2150540.1601-0286, згідно якого ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» прийняло на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого умовами договору, виплатити ПАТ «Державний ощадний банк України» страхове відшкодування. Страховим випадком за договором є факт первинного (першого у часі) виникнення збитків у страхувальника внаслідок невиконання/часткового невиконання позичальником понад 60 календарних днів своїх зобов'язань з повернення суми кредиту (або його частини) та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені кредитним договором, з будь-яких причин (а.с.16-20).
27.06.2019 р. ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся із заявою про настання страхового випадку, пов'язаного з невиконанням відповідачем умов кредитного договору (а.с. 21).
22.07.2019 р. ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» склало страховий акт №Жит10005.06.19-1, за наслідками розгляду якого прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 49734,48 грн (а.с.22).
23.07.2019 р. страхове відшкодування в розмірі 49734,48 грн було виплачене ПАТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується платіжним дорученням №6044 від 23.07.2019 р. (на звороті а.с. 22).
20.05.2021 року між ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» та фізичною особою-підприємця ОСОБА_1 укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) №01-05, відповідно до умов якого ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» відступило фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 право вимоги за укладеними договорами страхування, згідно Реєстру прав вимоги - Додаток №1 до договору (а.с.24-25).
Згідно з Додатком №1 Реєстру прав вимоги було відступлено, у тому числі, й право вимоги за страховим актом №Жит10005.06.19-1, де страхувальником є АТ «Ощадбанк», а боржником ОСОБА_2 (а.с.27-33).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
За змістом ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Нормами ст. ст. 979, 980 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та; пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Частиною 1 статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Положеннями статті 513 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтями 516, 517 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правилами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. ст. 611,612 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що відповідач в порушення умов кредитного договору допустила неналежне виконання грошового зобов'язання з повернення кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_2 (а.с. 12-15). До позивача на підставі ст.ст. 513, 516, 517, 993 ЦК України перейшло право грошової вимоги до відповідача у межах суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 36178,48 грн (з урахуванням часткового погашення заборгованості позивачем в розмірі 13006,00 грн).
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача витрат зі сплати страхового відшкодування, оскільки заявлені позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Крім судового збору, позивач заявила вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7800,00 грн підтверджено Договором про надання професійної правової допомоги від 26.05.2021 р.; платіжним дорученням №465 від 13.01.2022 року, актом приймання-передачі послуг від 04.01.2022 р. (а.с. 65).
Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, на підставі ст. ст. 133, 137, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7800, 00 грн, оскільки вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обґрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи.
Керуючисьст.ст. 12-13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-281, 354 ЦПК України, суд -,
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 36178,48 грн на відшкодування фактичних витрат зі сплати страхового відшкодування в порядку регресу, 908,00 грн судового збору та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 7800,00 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя О.В. Стрілецька