Справа №295/17515/21
Категорія 38
2/295/27/22
02.06.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.
при секретарі Вольській К.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про скасування нарахованих штрафів, пені та підвищених відсотків за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся в суд із позовом, в якому зазначив, що між ним та відповідачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 15.09.2021 року укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого ОСОБА_1 як споживачу надано кредит в розмірі 10 000,00 грн. зі строком кредитування 300 днів та реальною відсотковою ставкою 1 139 966 % річних.
Позивач зазначає, що виниклі між сторонами правовідносини врегульовано, в тому числі, вимогами Закону України «Про споживче кредитування».
Так, на час звернення із позовом вимоги п. 6 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону містять приписи, згідно з якими забороняється на строк дії запровадженого карантину у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), нараховувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється також збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України.
Позивач посилається на визначення, наведені в частині 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до яких форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Вказуючи на погіршення матеріального становища та виникнення періоду прострочення сплати кредитної заборгованості, здійснення внаслідок цього з боку відповідача нарахування штрафу, пені, збільшених відсотків, позивач на підставі ст. 16 ЦК України просить зобов'язати відповідача здійснити розрахунок суми заборгованості та скасувати штрафи, пеню, завищені відсотки, що нараховані за прострочення зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії від 15.09.2021 року.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якій сторона, підтверджуючи факт укладення договору із позивачем та проведення нарахування відсотків згідно з умовами такого договору, просить відмовити у задоволені позову.
В судове засідання сторони не з'явились, у позовній заяві позивач посилався на можливість розгляду справи у його відсутності.
Судом встановлено наступні обставини.
Між позивачем та відповідачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 15.09.2021 року укладено договір про відкриття кредитної лінії, за умовами якого ОСОБА_1 як споживачу надано кредит в розмірі 10 000,00 грн. зі строком кредитування 300 днів.
Згідно з п.2.4 договору сторони погодили відсоткову ставку за кредитом на рівні 3 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
У випадках, визначених договором, позичальник може скористатися правом на отримання зниженої процентної ставки у розмірі 2 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Заявлений строк кредитування, протягом якого позичальник може використати право на пільгову процентну ставку становить 14 днів (п.2.5 договору).
Між сторонами виник спір, пов'язаний з належністю виконання зобов'язань за правочином.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення ; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55та 124 Конституції Українита статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі №6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі № 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі № 590/479/16-ц.
Суд погоджується із доводами позивача про те, що зобов'язання провести перерахунок заборгованості, в разі обгрунтованих підстав визнавати неправомірність нарахування грошових вимог, виконаної, зокрема, всупереч положенням договору або чинного законодавства, за своїм результатом може призводити до поновлення порушених прав особи, оскільки, в такому разі, може йтись про фактичне перенаправлення вже здійснених платежів на інше спрямування та, як наслідок, зводитись до зміни (зменшення) зобов'язального навантаження учасника виниклих правовідносин.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Вирішуючи питання правомірності виконаних ТОВ «Укр Кредит Фінанс» грошових нарахувань, суд приходить до висновку про їх відповідність умовам договору від 15.09.2021 року.
Так, в період часу з 15.09.2021 року по 28.09.2021 року (14 днів) нарахування відсотків проводилось на рівні 2 % на день за кожен день користування кредитом від непогашеної суми кредиту, що становить 200 грн. * 14 днів = 2800 грн.
В період часу з 29.09.2021 року по 17.12.2021 року (день направлення позивачу повідомлення про наявність заборгованості в сумі 10 000,00 грн. за тілом кредиту та 26 800,00 грн. за відсотками) нарахування виконувалось на відсотковою ставкою 3 % за кожен день від непогашеної суми кредиту та становить 300 грн. * 80 днів = 24 000,00 грн.
Сума нарахувань, з огляду на вищевикладене, становить 26 800,00 грн., що відповідає як змісту повідомлення, отриманого позивачем, так і умов договору, укладеного між сторонами.
Будь-яких відомостей про нарахування штрафу, пені, збільшених відсотків в порядку, не передбаченому вимогами ч.4 ст. 1056-1 ЦК України судом не отримано.
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов'язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
За змістом ч.4 ст. 1056-1 ЦК України якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
Як зазначалось вище, судом не отримано відомостей про нарахування з боку відповідача неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання). Нарахування відсотків здійснювалось за визначеною та погодженою сторонами на протязі певного періоду ставкою, що не суперечить положенням ч.4 ст. 1056-1 ЦК України.
Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволені позову за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 141, 258-279 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про скасування нарахованих штрафів, пені та підвищених відсотків за кредитним договором.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Д.М.Лєдньов