Справа № 158/806/22
Провадження № 1-кс/0158/374/22
01 червня 2022 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020030180000169 від 28.05.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,-
31.05.2022 року на адресу Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання старшої слідчої СВ ВП №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт транспортних засобів марки «FIAT SCUDO», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_5 та марки «ГАЗ2705», білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сталкер ІТК» в особі директора ОСОБА_6 , позбавивши власника можливості відчужувати, користуватись, розпоряджатись будь-яким чином таким майном до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання обґрунтовано необхідністю накладення арешту з метою відшкодування збитків завданих державі, оскільки діями ОСОБА_5 завдано збитки державі в особливо великих розмірах.
В судове засідання ні слідчий ні прокурор не з'явились. Водночас, слідчий подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності.
В силу ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна
Слідчий суддя зазначає, що майно, на яке слідча просить накласти арешт, не є тимчасово вилученим, існують об'єктивні підстави вважати про можливе відчуження такого майна власником, а тому слідчим суддею не здійснюється повідомлення власника майна про судовий розгляд клопотання про арешт майна.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Стаття 2 КПК України, регламентує основні завдання кримінального провадження, серед яких важливим є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та застосування належної правової процедури.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 5, 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030180000169 від 28.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
13.05.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.
Відповідно до витягів з інформаційної системи «НАІС ДДАІ» МВС України, ОСОБА_7 на праві приватної власності належить автомобіль марки «Fiat Scudo 1905», 1995 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки «ГАЗ 27052399, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 на праві власності належить ТзОВ «Сталкер ІТК» з локацією у с. Липини Луцького району Волинської області (а.с.19).
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, керуючись ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання та вважає за необхідне накласти арешт на автомобіль марки «Fiat Scudo 1905», 1995 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_7 , тимчасово позбавивши підозрюваного можливості відчужувати та розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні чи до скасування арешту у встановленому КПК України порядку, оскільки арешт із забороною користування може призвести до порушення основних конституційних прав особи.
Водночас, слідчий суддя роз'яснює, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням такого права, хоча власник і обмежується у реалізації певних правомочностей права власності; такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними та співмірними. На даний час потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.
Разом з тим, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на автомобіль, що належить юридичній особі, оскільки відносно останньої не здійснюється кримінальне провадження, а шкоду державі нанесено діями саме ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Fiat Scudo 1905», 1995 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві приватної власності ОСОБА_5 , тимчасово позбавивши власника можливості відчужувати та розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном до прийняття кінцевого рішення у даному кримінальному провадженні чи до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
В задоволенні решти клопотання - відмовити.
Негайне виконання даної ухвали покласти на слідчого, прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1