26 травня 2022 року
м. Київ
справа № 202/3684/19
провадження № 51-5818 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
(в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7
(у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 та засудженого на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року стосовно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року, № 586-VIвід 24 вересня 2008 року), до покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 16 квітня 2019 року приблизно о 10:15, керуючи автомобілем «RENAULT KANGOO», державний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з другорядної дороги на перехрестя з вулицею Байкальською у м. Дніпро, порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з мотоциклом «SYM SYMPHONY», державний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_8 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «SYM SYMPHONY» ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_8 50000 грн моральної шкоди та 4109 грн судових витрат на правову допомогу.
Стягнуто з ТзОВ «СК «Ю.Ес.Ай» на користь потерпілого ОСОБА_8 45187,10 грн матеріальної шкоди, 75114 грн через встановлення ІІ групи інвалідності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 9891 грн судових витрат на правову допомогу.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У спільній касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 та засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просять їх скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмовити у задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 . Свої вимоги захисник та засуджений мотивують тим, що суд першої інстанції:
- безпідставно визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;
- послався у судовому рішенні на докази, а саме: протокол огляду місця події від 16 квітня 2019 року, протокол слідчого експерименту від 02 травня 2019 року за участю ОСОБА_7 , висновки судово-медичного та автотехнічного експертів, які, на їхню думку, є недопустимими;
- суд апеляційної інстанції формально розглянув подану ними апеляційну скаргу та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження - закрити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданій касаційній скарзі захисник та засуджений ОСОБА_7 ставлять питання про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до безпідставного засудження останнього за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Проте зазначені доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом першої інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Свої висновки про те, що ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, суд першої інстанції зробив, урахувавши показання:
- потерпілого ОСОБА_8 про те, що 16 квітня 2019 року приблизно о 10 год він керував мотоциклом «SYM SYMPHONY», при виїзді на перехрестя з вул. Байкальською у м. Дніпро з ним зіткнувся автомобіль «RENAULT KANGOO» під керуванням водія ОСОБА_7 , в результаті чого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості та йому встановлено ІІ групу інвалідності;
- свідка ОСОБА_9 про те, що 16 квітня 2019 року приблизно о 10 год він керував автомобілем «Лексус» на вул. Байкальська у м. Дніпро, зупинився пропустити пішоходів та бачив, як автомобіль «RENAULT KANGOO» під керуванням ОСОБА_7 зі сторони ринку виїхав на перехрестя, не переконавшись при цьому в безпеці маневру, здійснив зіткнення з мотоциклом під керуванням ОСОБА_8 . Крім того, він вказав, що вул. Байкальська є головною дорогою, а ОСОБА_7 виїжджав з прилеглої дороги, а тому при здійсненні маневру повинен був впевнитися у його безпеці;
- свідка ОСОБА_10 , яка є матір'ю потерпілого, про те, що вона не була свідком дорожньо-транспортної пригоди, однак зазначила, що після ДТП її син тривалий час лікувався, змінився його спосіб життя, він переніс моральні страждання та внаслідок ДТП отримав інвалідність;
- показання експерта ОСОБА_11 , який підтримав складений ним висновок та вказав, що дії водія автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП;
- показання експерта ОСОБА_12 , яка підтримала складений нею висновок та зазначила, що при проведенні експертизи досліджувала медичну документацію ОСОБА_8 та рентгенівські знімки останнього, де було виявлено закритий перелом стегна, що відповідає тілесним ушкодженням середньої тяжкості;
а також дані, що містяться у:
- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 квітня 2019 року зі схемою та фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто місце ДТП за адресою вул. Байкальська 11 у м. Дніпро, вилучено автомобіль «RENAULT KANGOO», держаний номер НОМЕР_1 , та мотоцикл «SYM SYMPHONY», держаний номер НОМЕР_2 ;
- протоколі проведення слідчого експерименту від 02 травня 2019 року за участю ОСОБА_7 зі схемою до нього, відповідно до якого останній вказав на механізм дорожньо-транспортної пригоди за обставин, які мали місце 16 квітня 2019 року між автомобілем «RENAULT KANGOO» та мотоциклом «SYM SYMPHONY»;
- висновку автотехнічного експерта №11/10.1/421 від 23 травня 2019 року, за яким у даній дорожній обстановці водій автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 16.11 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «RENAULT KANGOO» ОСОБА_7 визначалася виконанням ним вимог п. 16.11 Правил дорожнього рухуі для нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці водій мотоцикла «SYM SYMPHONY» ОСОБА_8 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події дії водія мотоцикла «SYM SYMPHONY» ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, однак дані невідповідності з технічної точки зору не знаходились у причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Водій мотоцикла «SYM SYMPHONY» ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «RENAULT KANGOO» своєчасним гальмуванням і зупинкою мотоцикла до місця зіткнення, при заданих вихідних даних;
- висновку судово-медичного експерта №1582е від 20 травня 2019 року, згідно з яким у ОСОБА_8 за даними медичної документації та при огляді виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми правої нижньої кінцівки: закритого уламкового чрезвертлюжного перелому шийки правої стегнової кістки зі зміщенням уламків; масивної рваної рани по передньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині з ушкодженням шкіри та підшкірно-жирової клітковини; забійної рани в області правого надколінника; численних саден м'яких тканин правого стегна; спричинені від механічної дії тупих твердих предметів або при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини рухомих транспортних засобів (мото- та авто-), за умов дорожньо-транспортної пригоди; отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування; відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні.
Під час судового розгляду суд першої інстанції не встановив того, що потерпілий чи свідок ОСОБА_9 обмовили засудженого у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки їхні показання узгоджуються між собою та з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції встановив сукупність усіх передбачених законом ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому злочині доведена поза розумним сумнівом.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено та судом правильно вирішено питання про їхню належність і допустимість, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК України.
Колегія суддів касаційного суду вважає, що судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 проведено з дотриманням вимог ст. 337 КПК України, в межах пред'явленого обвинувачення, та його діям дано правильну юридичну оцінку.
Що стосується доводів касаційної скарги про те, що протокол огляду місця події від 16 квітня 2019 року, протокол слідчого експерименту від 02 травня 2019 року за участю ОСОБА_7 , висновки судово-медичного та автотехнічного експертів, є недопустимими доказами, то Суд зазначає про таке.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, протокол огляду місця події від 16 квітня 2019 року був складений відповідно до вимог статей 104-107, 223, 237 КПК України, безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, за участю понятих та водія ОСОБА_7 , які під час його підписання не мали будь-яких заяв і зауважень.
Суд уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував протокол огляду місця події від 16 квітня 2019 року як допустимий доказ.
За матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_13 02 травня 2019 року під час проведення слідчого експерименту відповідно до статей 66, 67 КПК Українибуло роз'яснено зміст його прав та обов'язків. Жодних зауважень чи заперечень щодо порушень прав чи недотримання вимог ст. 240 КПК Українипри проведенні вказаної слідчої дії ОСОБА_7 у протоколі не зазначено. Відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дорожньо-транспортну пригоду були внесені за фактом, а не стосовно ОСОБА_7 , і лише після проведення відповідних експертиз йому було оголошено про підозру.
Крім того, Суд звертає увагу на те, що сторона захисту, виражаючи незгоду з протоколом слідчого експерименту, не зазначила про наявність будь-яких невідповідностей між даними, які зафіксовані в протоколі, та фактичними обставинами дорожньо-транспортної пригоди.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано врахував протокол проведення слідчого експерименту від 02 травня 2019 року за участю ОСОБА_7 на підтвердження його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Колегія суддів погоджується також з позицією суду першої інстанції про те, що висновки автотехнічного експерта №11/10.1/421 від 23 травня 2019 року та судово-медичного експерта №1582е від 20 травня 2019 року є допустимими доказами, оскільки вказані висновки є належно мотивованими, науково обґрунтованими, складеними кваліфікованими експертами, що мають достатній фах, досвід і стаж експертної роботи, на підставі ретельного дослідження з використанням наукових інформаційних джерел, даних загальноприйнятої експертної практики, матеріалів кримінального провадження, яким не суперечать, відповіді та висновки експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і суперечностей.
Крім того, суд першої інстанції додатково врахував показання експерта ОСОБА_12 про те, що для складення експертного дослідження №1582е від 20 травня 2019 року нею був безпосередньо оглянутий потерпілий ОСОБА_8 , який знаходився на стаціонарному лікуванні у КП «Міська клінічна лікарня №6», в межах лікувального закладу вивчено медичну картку потерпілого № 0466919 і рентгенівські знімки.
З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги про безпідставне врахування судом першої інстанції протоколу огляду місця події від 16 квітня 2019 року, протоколу слідчого експерименту від 02 травня 2019 року за участю ОСОБА_7 , висновків судово-медичного та автотехнічного експертів, колегія суддів уважає необґрунтованими.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, зокрема, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, тобто дотримався вимог статей 50, 65-67 КК України.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції, зокрема, за апеляційною скаргою захисника, доводи якої аналогічні доводам касаційної скарги, з дотриманням вимог статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
За результатами перегляду вироку суду першої інстанції суд апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи погодився з оцінкою доказів, досліджених місцевим судом та врахованих при доведенні винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, належним чином умотивувавши свої висновки.
З такими висновками суду апеляційної інстанції погоджується й колегія суддів касаційного суду.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 та засудженого залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3