Постанова
Іменем України
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 645/712/20
провадження № 61-803св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником - адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Котелевець А. В., Хорошевського О. М.,
Описова частина
Історія справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про витребування майна із чужого незаконного володіння та просив суд витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1400 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:10:005:0059.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Максимов М. І. засобами поштового зв'язку 19 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначених ним підстав. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року залишено без руху.
Встановлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Максимову М. І. строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для звернення до Харківського апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження цього.
Роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Короткий зміст оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском встановленого законом строку та наведені апелянтом підстави для поновлення пропущеного строку не є поважними, а тому пропущений строк не підлягає поновленню.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
14 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постановлена ухвала з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
02 травня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За приписами пункту 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про витребування майна із чужого незаконного володіння було задоволено.
Повний текст судового рішення складено 01 березня 2021 року.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - адвокат Максимов М. І. засобами поштового зв'язку 19 листопада 2021 року подав апеляційну скаргу.
В поданій суду апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Максимов М. І. просив суд поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року, оскільки такий пропущено з поважних причин, з огляду на те, що рішення у справі № 641/9667/16-ц, яке стало підставою для ухвалення рішення у цій справі, було скасовано постановою Верховного Суду від 07 липня 2021 року та ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Д. Ю. на заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Управління Держкомзему у м. Харкові про визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом закрито. Заявник зазначив, що до ухвалення Харківським апеляційним судом рішення про закриття апеляційного провадження у справі № 645/712/20 існувала певна юридична невизначеність за позовом ОСОБА_9 .
При цьому, представник ОСОБА_2 - адвокат Максимов М. І. послався на те, що постанову Верховного Суду від 07 липня 2021 року відповідач та його представник не отримували, про ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року у справі № 645/712/20 вони дізнались лише 15 листопада 2021 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначених ним підстав. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року залишено без руху. Встановлено представнику ОСОБА_2 - адвокату Максимову М. І. строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для звернення до Харківського апеляційного суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження цього.
Судом роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року та залишаючи без руху апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І., суд апеляційної інстанції виходив з того, що за змістом статті 384 ЦПК України, яка передбачає, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, у відповідача з дати ухвалення згаданої постанови Харківського апеляційного суду - 22 січня 2020 року вже була юридична визначеність стосовно скасування заочного рішення рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 березня 2017 року в іншій справі № 641/9667/16-ц, яка дозволяла йому вчасно прийняти рішення щодо оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, яке було ухвалено 23 лютого 2021 року. Про зміст вказаної постанови Харківського апеляційного суду від 22 січня 2020 року на день ухваленні оскарженого по цій справі рішення суду першої інстанції відповідачу та його представнику було достеменно відомо, про що свідчить той факт, що постановою Верховного Суду від 08 червня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Максимова М. І. на постанову Харківського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі № 641/9667/16-ц було визнано неподаною та повернуто заявнику.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що скасування рішення по іншій справі, яке мало преюдиціальне значення та стало підставою для ухвалення рішення суду, яке представник відповідача просить переглянути у цій справі, за змістом пункту 3 частини другої статті 423 ЦПК України може бути підставою лише для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, а тому це скасування не впливає на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі.
На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2021 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Максимовим М. І. 14 грудня 2021 року було надіслано на адресу суду заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року із зазначенням підстав для поновлення строку, які виявилися аналогічними тим підставам, які він зазначив в касаційній скарзі.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18) зазначено, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Ураховуючи, що обставин об'єктивного характеру, які зашкодили своєчасній подачі апеляційної скарги та могли б бути враховані судом апеляційної інстанції як поважні, представником ОСОБА_2 - адвокатом Максимовим М. І. наведено не було, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Максимова М. І. на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2021 року.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм цивільного процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Верховний Суд встановив, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги її висновків не спростовують, на її законність не впливають.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана представником - адвокатом Максимовим Миколою Ігоровичем, залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов