Постанова
Іменем України
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 727/842/20
провадження № 61-932св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство юстиції України, Державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко Сніжана Сергіївна,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С. С. (далі - державний реєстратор Аврамченко С. С.), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» (далі - ТОВ «Гіпербуд»), Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» (далі - ОК «ЖБК «Проспект»), про визнання протиправним й скасування наказу та рішення державного реєстратора.
На обґрунтування позову посилався на таке. Він 07 червня 2017 року набув право власності на нежитлове приміщення № 155, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 7924, НМЕ171182, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Макеєвою Н. В. (далі - приватний нотаріус Макеєва Н. В.), внаслідок чого було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 .
Надалі він дізнався, що його право власності на зазначене майно скасовано рішенням державного реєстратора Аврамченко С. С. від 14 червня 2017 року № 35662176. Зазначене рішення прийняте на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5, висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13 червня 2017 року та протоколу засідання комісії від 13 червня 2017 року, за результатами розгляду скарг ТОВ «Гіпербуд» на рішення державних реєстраторів.
Відповідачі протиправно, безпідставно, всупереч встановленого законом порядку видали оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року №1871/5 та рішення державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України від 14 червня 2017 року, оскільки вони прийняті без зареєстрованої скарги ТОВ «Гіпербуд», а приватний нотаріус Макеєва Н. В. при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем дотрималася вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Комісія порушила порядок розгляду скарги, оскільки остання була розглянута з порушенням процедури, а саме не було повідомлено позивача про розгляд скарги та не надіслано її копії. Крім того, скасування права власності на майно є виключною компетенцією суду.
На підставі наведеного просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5 та рішення державного реєстратора Аврамченко С. С. від 14 червня 2017 року № 35662176.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Аврамченко С. С. від 14 червня 2017 року № 35662176. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням, а отже, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5 підлягає скасуванню.
У сказі ТОВ «Гіпербуд» відсутні відомості про оскарження ним рішення приватного нотаріуса Макеєвої Н.Д. та не стосується предмета спору. Зазначена скарга не має відношення до предмета розгляду справи № 727/842/20.
З матеріалів справи відомо, що в Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації були відсутні доповнення до скарги ТОВ «Гіпербуд» від 12 червня 2017 року, ці доповнення не містять реєстраційного індексу обов'язкового для реєстрації вхідної документації у Міністерстві юстиції України, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача на наявність зареєстрованих доповнень до скарги ТОВ «Гіпербуд», які б стосувались позивача.
У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність обставин, визначених у статтях 24, 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 17 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію є правомірним.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 червня 2020 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що однією з вимог у цій справі є визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України на спірне нежитлове приміщення, які пов'язані з порушенням прав позивача на цей об'єкт нерухомості іншою особою, а саме ТОВ «Гіпербуд», яке було ініціатором звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України щодо проведення реєстрації права власності за ОСОБА_1 . Тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України не може бути звернена лише до Міністерства юстиції України, якого позивач визначив відповідачем, оскільки буде порушено права третьої особи - ТОВ «Гіпербуд», яке не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, проте позиціонує себе власником спірного майна.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Аврамченко С. С. від 14 червня 2017 року № 35662176, то суд першої інстанції не врахував, що державний реєстратор Аврамченко С. С. є неналежним відповідачем за цим позовом. Відповідачами у таких спорах має бути саме особа, інтересів якої стосується інформація про власність. Суд першої інстанції не врахував, що вирішення спору впливає на права ОК «ЖБК «Проспект» та ТОВ «Гіпербуд», які співвідповідачами у цьому спорі не зазначені.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2020 року ОК «ЖБК «Проспект» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та помилково зазначив, що належними співвідповідачами у цьому спорі мають бути ОК «ЖБК «Проспект», ТОВ «Гіпербуд». Суд апеляційної інстанції не врахував, що ОК «ЖБК «Проспект» не заявляє жодних вимог до ОСОБА_1 і навпаки. Суд апеляційної інстанції не врахував, що спірне майно внаслідок протиправних дій відповідачів вибуло з власності позивача та не перейшло до жодної особи, тому позивач правильно визначив коло відповідачів. Висновки Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, є нерелевантними, оскільки у зазначених справах наявні спори між співвласниками майна або спори між попередніми та новими власниками, проте у цій справі нежитлове приміщення внаслідок прийняття оскаржуваних наказу Міністерства юстиції України та рішення державного реєстратора вибули з власності позивача.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема визначення суб'єктного кола у справах про скасування наказів Міністерства юстиції України та рішень державних виконавців про скасування права власності, зокрема відповідачів, якщо відсутні будь-які майнові вимоги щодо об'єктів нерухомого майна та нових власників майна.
У квітні 2021 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТОВ «Гіпербуд» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що замовником будівництва на АДРЕСА_1 є ТОВ «Гіпербуд», а не ОК «ЖБК «Проспект». Кооператив незаконно набув статусу замовника будівництва та оформив право власності на нього, а тому не мав права його продажу. ОСОБА_1 не набув права власності на нежитлове приміщення № 155 у цій будівлі за договором купівлі-продажу, укладеним з ОК «ЖБК «Проспект». Предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки задоволення заявлених вимог призведе до вирішення права власності на спірне нерухоме майно. Тому у цій справі вимоги не можуть бути пред'явлені до Міністерства юстиції України та державного реєстратора, оскільки вони на це майно не претендують. Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду 24 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОК «ЖБК «Проспект»,на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 07 червня 2017 року між ОК «ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 155, загальною площею 36,6 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Макеєвою Н. В (т. 1, а. с. 33).
07 червня 2017 року приватний нотаріус Макеєва Н. В. на підставі зазначеного договору купівлі-продажу прийняля рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 за індексним номером 35565400, що підтверджується витягом від 07 червня 2017 року № 89031141 (т. 1, а. с. 34).
З інформаційної довідки від 04 червня 2019 року № 169187194 випливає, що рішення про державну реєстрацію права власності від 07 червня 2017 року № 35565400 скасоване рішенням державного реєстратора Аврамченко С. С. від 14 червня 2017 року, індексний номер 35662176 (т. 1, а. с. 16-17)
Зазначене рішення прийнято на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5 (т. 1, а. с. 18-19).
Підставою для прийняття наказу Міністерства юстиції України від 13 червня 2017 року № 1871/5 є висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13 червня 2017 року за результатами розгляду скарги ТОВ «Гіпербуд» від 28 лютого 2017 року, яким вирішено крім іншого, скасувати прийняті приватним нотаріусом Макеєвою Н. В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серед яких № 35565400 від 07 червня 2017 року (т. 1, а. с. 20-30).
Згідно з витягом з протоколу засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 13 червня 2017 року № 42 нею розглядались скарги ТОВ «Гіпербуд» від 28 лютого 2017 року, направленої за належністю листом Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 06 березня 2017 року № 03.3-07/22, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 5927-0-32-17, від 03 березня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 березня 2017 року за
№ 6516-0-33-17, та доповнення до неї від 25 квітня 2017 року № 80/17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за
№ 12563-0-33-17, від 10 березня 2017 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 березня 2017 року за № 7459-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7450-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7466-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7441-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7464-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7460-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7445-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7455-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7458-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7461-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7462-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7453-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7451-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7454-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7457-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7465-0-33-17, 15 березня 2017 року за № 7456-0-33-17 та № 49/17, № 50/17, № 51/17, № 47/17, № 46/17, № 45/17, № 44/17, № 56/17, № 55/17, № 54/17, № 53/17, № 52/17, № 60/17, № 59/17, № 58/17, № 57/17, № 48/17, направлених за належністю листом Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 17 березня 2017 року № 03.2-08/30, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 березня 2017 року за № 6708-0-32-17 від 20 квітня 2017 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за
№ 12569-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12571-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12587-0-33-17, 13 травня 2017 року за № 10495-0-32-17, 13 травня 201 року за № 10501-0-32-17, 28 квітня 2017 року за № 12594-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12583-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12591-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12588-0-33-17, від 24 квітня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 12579-0-33-17, 28 квітня 2017 року за
№ 12576-0-33-17, 12 травня 2017 року за № 10411-0-32-17, 13 травня 2017 року за № 10499-0-32-17, 28 квітня 2017 року за № 12575-0-33-17, 28 квітня 2017 року за № 12567-0-33-17, від 12 травня 2017 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 травня 2017 року за № 14077-0-33-17, 15 травня 2017 року за
№ 14058-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14078-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14063-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14067-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14075-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14060-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14086-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14084-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14081-0-33-17, 16 травня 2017 року за № 14284-0-33-17, 17 травня 2017 року за № 14444-0-33-17, 17 травня 2017 року за № 14441-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14074-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14088-0-33-17, 15травня 2017 року за № 14072-0-33-17, 15 травня 2017 року за № 14070-0-33-17, та доповнень до них від 06 червня 2017 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06 червня 2017 року за № 16456-0-33-17.
Комісія скаргу ТОВ «Гіпербуд»від 28 лютого 2017 року задовольнила у повному обсязі, тимчасово заблокувала доступ державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» Жара І. Г., приватного нотаріуса Макеєвої Н.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці (т. 1, а. с. 31-32).
З копії попереднього договору від 20 грудня 2011 року № 54 укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Гіпербуд», випливає, що останнє зобов'язалося організувати спорудження та ввести в експлуатацію об'єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , та закріпити за ОСОБА_1 нежитлове приміщення № 54 у зазначеному об'єкті (т. 1, а. с. 69-71).
Відповідно до договору оренди землі від 04 травня 2012 року № 7800, укладеного між Чернівецькою міською радою та ТОВ «Гіпербуд», останньому на підставі рішення 22 сесії Чернівецької міської ради 6 скликання від 29 березня 2012 року № 457 надано в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торгово-офісними приміщеннями, яка знаходиться на АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 72-80).
29 серпня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області надано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ11412152339 ТОВ «Гіпербуд» (т. 1, а. с. 81).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 року № 1127.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в адміністративній справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19) за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії зазначено, вирішуючи питання юрисдикційної належності зазначеної категорії справ, Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача. Ураховуючи те, що позовні вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тобто предметом спору у справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. Отже, спірні правовідносини у справі пов'язані з необхідністю захисту права на об'єкт нерухомого майна, тобто права цивільного.
У справі, що переглядається, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, підтверджують, що спір щодо нерухомого майна виник між ТОВ «Гіпербуд», ОК «ЖБК «Проспект» та ОСОБА_1 , тобто особами, речові права на майно яких оспорюються.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 757/34482/19-ц (провадження № 61-2407св21).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України не може бути звернена лише до Міністерства юстиції України, оскільки будуть порушені права ТОВ «Гіпербуд», яке посилається на те, що є власником спірного майна.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) дійшла висновку про те, що спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою.
Позовна вимога про скасування рішення щодо державної реєстрацію права власності на нерухоме майно не може бути звернена до державного реєстратора, а звертається до особи, яка порушує відповідне право.
Державний реєстратор зобов'язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.
Подібний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження
№ 14-397цс19).
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що державний реєстратор Аврамченко С. С. є неналежним відповідачем у цій справі.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо визначення суб'єктного кола у справах про скасування наказів Міністерства юстиції України та рішень державних реєстраторів про скасування права власності, зокрема відповідачів, якщо відсутні будь-які майнові вимоги щодо об'єкта нерухомого майна та нових власників майна.
Ці доводи є необґрунтованими, оскільки суди встановили, що спір щодо нерухомого майна існує між ОК «ЖБК «Проспект», ТОВ «Гіпербуд», ОСОБА_1 . Зокрема, ТОВ «Гіпербуд» вважає себе власником спірного нерухомого майна, тому звернулося до Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 . Проте позивач звертаючись до суду із цим позовом не залучив до участі у справі усіх належних відповідачів, тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, пред'явленого лише до Міністерство юстиції України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З огляду на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик