Справа № 486/1698/21
Провадження № 1-кс/486/87/2022
01 червня 2022 року
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі суду: головуючої судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Южноукраїнську, Миколаївської області, заяву захисника обвиунваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 зверунвся до суду з заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_7 у справі кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України. У своїй заяві посилається на те, що він має неприязні відносини з головою суду ОСОБА_7 . Аргументував заяву тим, що при розгляді цивільної справи № 486/1359/21, головуючий суддя ОСОБА_7 порушував кодекс суддівської етики, погрожував адвокату дисциплінарним провадежнням та після вимкнення технчних засобів нецензурно та образливо висловився на адресу адвоката ОСОБА_6 . Захисник посилається на практику Європейського суду з прав людини та просить відвести головуючого суддю ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року, де він здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суддя ОСОБА_7 якому заявлено відвід , в судове засідання не з'явився , але направив в заяву в якій повідомив , що приймати участь у судовому засіданні не бажає.
В судове засідання 01.06.2022 року не з'явилися обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_12 , обвинувачена ОСОБА_10 та її захисник ОСОБА_13 , обвинувачена ОСОБА_11 та її захисник ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 3 ст.21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст.318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні з 24.02.2022 року введено воєнний стан, дія якого продовжена. Також указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України оголошено загальну мобілізацію.
Встановлені судом обставини, зважаючи на неможливість розгляду справи без участі обвинувачених та їх захисників , суд вважає, що слід розглянути заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 з огляду на розумні строки розгляду кримінального провадження розгляд якого є тривалим та в подальшому буде визнано невиправданий.
Як уже зазначено в Україні введено військовий стан та йдуть бойові дії практично неможливо забезпечити явку всіх учасників кримінального провадження. Враховуючи те, що суддя ОСОБА_1 заявила собі відвід у даному кримінальному провадженні, суд поставив на обговорення питання , щодо можливості заявити самовідвід за участі тих учасників процесу, які з'явилися до зали судового засідання. Так як думка інших учасників процесу не може впливати на прийняте суддею рішення щодо самовідводу в розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_7 , який заявлено захисником обвиунваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України
Суддя ОСОБА_1 заявляє собі самовідвід так як КПК України передбачає перелік обставин, що унеможливлюють розгляд кримінального проваджкення з принципу безсторонності:
Суддя ОСОБА_1 не може розглядати відвід судді ОСОБА_7 через те, що в Заводському районному судді м. Миколаєва слідчим суддею розглядається скарга судді ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження № 42017150000000132 , яке внесено до ЄРДР від 18.05.2017 року за ст.ст.375,376 КК України за фактом видачі головою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_7 персональних даних , судді ОСОБА_1 без правових на те підстав .
Суддею ОСОБА_1 неодноразово повідомлялося про тиск з боку голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_7 .. Крім того адміністрація суду протягом 2020-2022 років Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, головою якого є суддя ОСОБА_7 свідомо та навмисно перешкоджала у відправленні правосуддя під головуванням судді Волкової , а саме не забезпечувала суддю секретарем судового засідання.
Крім того, суд зазначає, що прийняття об'єктивного рішення щодо відводу судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України неможливе через те, що участь у справі судді ОСОБА_1 є прямим порушенням ст. 75 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставини, які викликають сумнів в його неупередженості.
Крім того, у даному кримінальному провадженні приймає участь захисник ОСОБА_12 , яка захищає обвинувачену ОСОБА_8 .
З огляду на те, що 23 березня 2017 року приблизно 8.30 години, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , була свавільно затримана в своєму службовому кабінеті, який розташований на першому поверсі будівлі суду за адресою: вул. Дружби Народів 3 - А, в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, співробітниками УЗБ в Миколаївській області.
Згадані дії, вчиняла група осіб у складі: начальника відділу УЗБ України в Миколаївській області ОСОБА_15 (службове посвідчення: серія НОМЕР_1 , видане 06.12.2016 р.); ОСОБА_16 - оперуповноваженого УСБ України в Миколаївській області (службове посвідчення: серія МКП №002295, видане 23.11.2016 р.; ОСОБА_17 - оперуповноваженого УСБ України в Миколаївській області (службове посвідчення: серія МКП №002305, видане 23.11.2016 р.); ОСОБА_18 (службове посвідчення: серія НОМЕР_2 , видане 12.12.2016 р.) та громадянами ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Працівники УЗЕ в Миколаївській області демонстрували свою перевагу над людиною - суддею, підривали авторитет не лише судді, а й авторитет судової влади в цілому.
Відносно зазначених осіб порушено кримінальне провадження №42017150000000132 від 18.05.2017 року.
Враховуючи, що практики не можуть дійти єдиної згоди щодо наявності у діях поліцейських, голови Южноукраїнського міського суду та начальника ТУ ДСА Миколаївської області, зазначених у постановах, ознак кримінального провопорушення, та більше п'яти років кримінальне провадження відновлюються та закривають.
Ухвалами Центрального та Заводського районних судів Миколаївської області неодноразово скасовалися постанови слідчих Першого слідчого відділку Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаїві, на даний час, скаржується постанова про закриття кримінального провадження №42017150000000132 від 18.05.2017 року.
Суддею ОСОБА_1 , 23.03.2017 року було укладено договір про надання правової допомоги відповідно до ордеру № 61466 від 23.03.2017 року, з захисником ОСОБА_12 , яка також є захисником обвинуваченої ОСОБА_8 .
Участь адвоката ОСОБА_12 нівелює задекларований принцип об'єктивності та виключає можливість неупередженого розгляду кримінального провадження по суті під головуванням судді ОСОБА_1 .
Суд виходить із вимог статті 369 КПК України, практики національних судів, міжнародної практики з принципу верховенства права, вважає, що будь-яке процесуальне рішення судді або слідчого судді в кримінальному провадженні повинно бути оформлено процесуальним документом, а в даному випадку, саме ухвалою судді. Текст статей 80,81,82 КПК України свідчить про неоднаковий підхід законодавця щодо зазначення у вказаних нормах порядку подачі заяви про самовідвід судді.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України, суддя за наявності підстав, передбаченими статтями 75-79 КПК України, зобов'язаний заявити самовідвід.
Як свідчить текст ч. 1 ст. 81 КПК України, законодавець після слова "відводу" не зазначає слово "самовідвід". Тому, за змістом ст. 81 КПК України вказує на процедуру розгляду саме відводу, а не самовідводу.
Положенням КПК України механізм правового регулювання самовідводу суддів чітко не встановлено, як і порядок його вирішення.
КПК України не передбачає (принаймі, жодного разу не згадує своїми нормами) такого процессуального документу, як "заява про самовідвід". Питання самовідводу є правовим наслідком доброчесності та особистого сумління судді, який зважив всі факти та обставини, які дозволяють чи не дозволяють об'єктивно та неупереджено розглянути справу, урахував всі обставини та прийняв рішення, виходячи із власного переконання. Суддя несе персональну відповідальність за рішення щодо взятого самовідводу.
З урахуванням судової практики процесуальне рішення про самовідвід не повинно переглядатися іншим суддею, так як це призводить до конфліктів між суддями. Суддя місцевого суду не може бути судом у справі свого колеги щодо обґрунтованості ним заявленого собі самовідводу, так як це суперечить міжнародним стандартам та закону України "Про судоустрій і статус суддів". З огляду на це, на глибоке переконання суду, правова оцінка щодо заявленого самовідводу суддею місцевого суду може надаватися виключно Верховним Судом.
Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється в Законі України "Про судоустрій і статус суддів".
Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості у зв'язку з чим будь-який вплив на суддю у тому числі з боку інших суддів є неприпустимим.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому з метою дотримання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції України, ст.ст.1,8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, забезпечення об'єктивності, неупередженості та з метою справедливого розгляду кримінального провадження, суддя вважає відвестися від розгляду справи.
Суддя проаналізувала, обдумала, оцінили варіанти, визначила наслідки, розгляду заяви захисника ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, з застосуванням тесту на підзвітність суспільному контролю на незалежний суд і заявила самовідвід з власної ініціативи, так як це призведе до несправедливого розгляду.
Сторони кримінального провадження мають право знати, чому справу передано іншому судді, це право допомагає уникнути свавільного перерозподілу справи.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ, ст.ст.1,8,9,35,369,371,372 КПК України,
Задовольнити заявлений самовідвід судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 та повернути заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12020150000000321 від 05.11.2020 року за обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України до секретаріату суду, для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями на підставі ст.35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1