Справа №: 486/285/21 Провадження № 1-кп/486/33/2022
31 травня 2022 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі суду:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданнів м. Южноукраїнську, Миколаївської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150120000502 від 01.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-
22 лютого 2021 року Первомайська місцева прокуратура Миколаївської області надіслала до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150120000502 від 01.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
22.02.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150120000502 від 01.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. України, розподілено у провадження судді ОСОБА_1 та передано реєстром передачі справ від 22.02.2021 року.
23.02.2021 року ухвалою Южноукраїнського міського суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020150120000502 від 01.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. України, призначено до судового розгляду на 24.02.2021 року.
Судом 11 разів дане кримінальне провадження призначалося до судового розгляду протягом більше півтора року. Розглянути справу не було можливості, у зв'язку з тим, що адміністрація Южноукраїнського міського суду не забезпечувала суддю секретарем судового засідання, в судове засідання не з'являвся обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 .
Крім того кримінальне провадження тривалий час не розглядалося у зв'язку з хворобою судді, а також у зв'язку з тим, що адміністрація Южноукраїнського міського суду Миколаївської області більше року, а саме з кінця 2020 року до кінця 2021 року і не забезпечувала суддю, секретам судового засідання. Суддя неодноразово зверталася до Ради суддів України, ДСА Украни, Вищої ради правосуддя з приводу даної ситуації, що підтверджується матеріалами справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання, яке призначено на 31.05.2022 року не з'явився. Надіслав до суду електронною поштою клопотання про розгляд кримінального провадження без його участі. Повідомив в суд, що у зв'язку з введенням воєнного стану в державі, він перебуває у складі тероборони, а тому не може бути присутнім у судовому засіданні у зазначені дату та час. Просив провести судове засідання за його відсутності та за участі його захисника - адвоката ОСОБА_4
31.05.2022 року в судовому засіданні, адвокат ОСОБА_4 , надала копії ордеру серія ВЕ №1031931 та свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю.
31.05.2022 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 - підтвердила , що вона на досудовому слідстві захищала обвинуваченого та під час судового розгляду продовжує його захищати. В судовому засіданні надала документи, які підтверджують її повноваження як захисникав даному кримінальному провадженні.
У зв'язку з тим, що в кримінальному провадженні приймає участь захисник ОСОБА_4 , суд поставив на обговорення питання про вирішення питання про самовідвід судді.
З огляду на те, що 23 березня 2017 року приблизно8.30 години, суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , була свавільно затримана в своєму службовому кабінеті, який розташований на першому поверсі будівлі суду за адресою: вул. Дружби Народів 3 - А, в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, співробітниками УЗБ в Миколаївській області.
Згадані дії, вчиняла група осіб у складі: начальника відділу УЗБ України в Миколаївській області ОСОБА_7 (службове посвідчення: серія НОМЕР_1 , видане 06.12.2016 р.); ОСОБА_8 - оперуповноваженого УСБ України в Миколаївській області (службове посвідчення: серія МКП №002295, видане 23.11.2016 р.; ОСОБА_9 - оперуповноваженого УСБ України в Миколаївській області (службове посвідчення: серія МКП №002305, видане 23.11.2016 р.); ОСОБА_10 (службове посвідчення: серія НОМЕР_2 , видане 12.12.2016 р.) та громадянами ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Працівники УЗЕ в Миколаївській області демонстрували свою перевагу над людиною - суддею, підривали авторитет не лише судді, а й авторитет судової влади в цілому.
Відносно зазначених осіб порушено кримінальне провадження №42017150000000132 від 18.05.2017 року.
Враховуючи, що практики не можуть дійти єдиної згоди щодо наявності у діях поліцейських, голови Южноукраїнського міського суду та начальника ТУ ДСА Миколаївської області, зазначених у постановах, ознак кримінального провопорушення, та протягом п'ятих років кримінальне провадження відновлюються та закривають.
Ухвалами Центрального та Заводського районних судів Миколаївської області неодноразово скасовалися постанови слідчих Першого слідчого відділку Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаїві, на даний час, оскаржується постанова про закриття кримінального провадження №42017150000000132 від 18.05.2017 року.
Суддею ОСОБА_1 , 23.03.2017 року було укладено договір про надання правової допомоги відповідно до ордеру № 61466 від 23.03.2017 року, з захисником ОСОБА_4 , яка також є захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , що підтверджується ордером про надання правової допомоги серія ВЕ №1031931 від 05.03.2021 року.
Участь адвоката ОСОБА_4 нівелює задекларований принцип об'єктивності та виключає можливість неупередженого розгляду кримінального провадження по суті під головуванням судді ОСОБА_1 .
Суд виходить із вимог статті 369 КПК України, практики національних судів, міжнародної практики з принципу верховенства права, вважає, що будь-яке процесуальне рішення судді або слідчого судді в кримінальному провадженні повинно бути оформлено процесуальним документом, а в даному випадку, саме ухвалою судді. Текст статей 80,81,82 КПК України свідчить про неоднаковий підхід законодавця щодо зазначення у вказаних нормах порядку подачі заяви про самовідвід судді.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України, суддя за наявності підстав, передбаченими статтями 75-79 КПК України, зобов'язаний заявити самовідвід.
Як свідчить текст ч. 1 ст. 81 КПК України, законодавець після слова "відводу" не зазначає слово "самовідвід". Тому, за змістом ст. 81 КПК України вказує на процедуру розгляду саме відводу, а не самовідводу.
Положенням КПК України механізм правового регулювання самовідводу суддів чітко не встановлено, як і порядок його вирішення.
КПК України не передбачає (принаймі, жодного разу не згадує своїми нормами) такого процессуального документу, як "заява про самовідвід". Питання самовідводу є правовим наслідком доброчесності та особистого сумління судді, який зважив всі факти та обставини, які дозволяють чи не дозволяють об'єктивно та неупереджено розглянути справу, урахував всі обставини та прийняв рішення, виходячи із власного переконання. Суддя несе персональну відповідальність за рішення щодо взятого самовідводу.
З урахуванням судової практики процесуальне рішення про самовідвід не повинно переглядатися іншим суддею, так як це призводить до конфліктів між суддями. Суддя місцевого суду не може бути судом у справі свого колеги щодо обґрунтованості ним заявленого собі самовідводу, так як це суперечить міжнародним стандартам та закону України "Про судоустрій і статус суддів". З огляду на це, на глибоке переконання суду, правова оцінка щодо заявленого самовідводу суддею місцевого суду може надаватися виключно Верховним Судом.
Стаття 129 Конституції України визначає, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Гарантії незалежності суддів, а також відповідальність за втручання у здійснення правосуддя та вплив на суд або суддів у будь-який спосіб закріплюється в Законі України "Про судоустрій і статус суддів".
Із системного аналізу наведених норм слідує, що незалежність є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості у зв'язку з чим будь-який вплив на суддю у тому числі з боку інших суддів є неприпустимим.
Суддя повинен виконувати свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановлені судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. П. 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів передбачає, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тому з метою дотримання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням практики ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно дост. 9 Конституції України, ст.ст.1,8 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини, забезпечення об'єктивності, неупередженості та з метою справедливого розгляду кримінального провадження, суддя вважає відвестися від розгляду справи.
Суддя проаналізувала, обдумала, оцінили варіанти, визначила наслідки, розгляду кримінального провадження під її головуванням, з застосуванням тесту на підзвітність суспільному контролю на незалежний суд і заявила самовідвід з власної ініціативи.
Сторони кримінального провадження мають право знати, чому справу передано іншому судді, це право допомагає уникнути свавільного перерозподілу справи.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою ЄСПЛ, ст.ст.1,8,9,35,369,371,372 КПК України,-
Задовольнити заявлений самовідвід сідді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 та передати матеріали кримінального провадження №486/285/21 обвинувального акта №12020150120000502 від 01.10.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до секретаріату Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, для проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями, на підставі ст. 35 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Южноукраїнського
міського суду ОСОБА_1