125/444/22
3/125/201/2022
26.05.2022 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
17.04.2022 о 22:50 год. ОСОБА_1 по вул. Шпаковича у м. Бар Жмеринського району Вінницької області керував автомобілем "Opel Vectra", д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з застосуванням приладу "Драгер" (результат 1,79 ‰), проводилася відеофіксація.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що на момент коли до нього підійшли працівники поліції, він не керував автомобілем, а лише сидів у ньому. Під час надання пояснень суду визнав факт керування транспортним засобом в зазначений у протоколі час і місці. Пояснив, що пив пиво ще вдень перед керуванням, вважав, що ввечері вже не був у стані алкогольного сп'яніння, коли його попросили відвезти знайомого у лікарню до м. Бар.
У судовому засіданні за клопотанням особи, яка притягується до відповідальності, у якості свідків були допитані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказані особи знаходилися у автомобілі ОСОБА_1 , та підтвердили факт керування автомобілем останнім, а також ті обставини, що ОСОБА_1 попросили відвезти знайомого у лікарню до м. Бар з села, що знаходиться неподалік. Свідки не бачили та не чули спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та не були свідками огляду.
На запитання захисника свідок Ярковський суду повідомив, що поліцейський вів зйомку на мобільний телефон.
Захисник Невольчук С.П. просив закрити провадження у справі за недостатністю доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 . Зазначив, що результати огляду приладом Драгер 6810 не можуть бути належним доказом, оскільки Драгер 6810 не належить до дозволених технічних засобів і закінчився строк дії свідоцтва про його державну реєстрацію. Крім того, з наданого поліцією відео видно, що водієві ОСОБА_1 вручили алкотестер "Драгер", на якому уже був встановлений мундштук, що є порушенням Інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager "Alcotest 6810". Даний факт, на думку захисту, викликає сумніви у беззаперечності та допустимості такого доказу, оскільки вказаний алкотестер з мундштуком міг застосовуватися при огляді іншого водія. Вказав, що не вказано на який прилад проводилася відео фіксація, а під час розгляду справи було встановлено, що відеофіксація огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 незаконно проводилася на мобільний телефон одного із працівників поліції, тому надане відео не може бути належним та допустимим доказом у справі. Факт керування автомобілем не підтверджується доказами. Просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, які визначені статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Із статті 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, серед іншого, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з нормами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які судом оцінені у їх сукупності та взаємозв'язку між собою, і визнано судом достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зокрема, з даних протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2022 серії ААБ № 321613, встановлено, що його складено уповноваженою особою - інспектором СРПП ВП №1 Жмеринського РВП Юрчаком М.В., з даних протоколу встановлено дату і місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Протокол містить підпис ОСОБА_1 , та пояснення: «З порушенням згоден. Перед тим як сісти за кермо випив пива 0,5 л».
Факт керування транспортним засобом, а також ту обставину, що перед керуванням автомобілем ОСОБА_1 вживав алкогольний напій - пиво, ОСОБА_1 визнав у судовому засіданні в присутності захисника (на відео Косточка пояснює, що вживав пиво та горілку). Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є джерелом доказів відповідно до норм статті 251 КУпАП, і суд визнає ці докази належними і допустимими.
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 також підтвердили у судовому засіданні свідки, які були допитані за клопотанням захисту.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння ступеню 1,79 проміле, крім даних протоколу, підтверджується даними акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в сукупності і з даними дослідженого у судовому засіданні відеозапису, який був доданий до протоколу.
Зокрема, за змістом акта огляду, огляд ОСОБА_1 проведено у зв'язку з виявленими ознаками: «запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці», огляд проведено із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6810», результат 1,79 проміле. В акті зазначено, що під час огляду проводилася відеофіксація. В акті наявний підпис ОСОБА_1 про згоду з результатом огляду.
На відеозаписі, який було додано до протоколу і відтворено у судовому засіданні, зафіксовано як ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції свої анкетні дані та називає автомобіль, яким керував. Також повідомив, що на протязі доби вживав «…пиво приблизно 1 л та кілька чарок горілки», після чого погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» і за його результатами прилад показав 1,78 проміле, що чітко видно на відео (визначений ступінь сп'яніння узгоджується з даними протоколу і акта огляду). Відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці зупинки, який був проведений поліцейським із застосуванням приладу Драгер. У судовому засіданні під час дослідження вказаного відеозапису захисник висловив зауваження про те, що з матеріалів справи незрозуміло на який пристрій працівники поліції знімали відео, не видно яка дата та час зйомки; на відео автомобіль ОСОБА_1 не рухається. Крім того, захисник висловив зауваження з приводу того, що на приладі Драгер вже наявна трубка (мундштук), що суперечить вимогам Інструкції та викликає у захисту підозру, що даний мундштук вже міг використовуватися іншим водієм.
Оцінюючи зауваження захисту, суд виходить з такого.
Твердження захисника про те, що результати огляду, що зафіксовані приладом Драгер Алкотест 6810 не можуть бути належним доказом, оскільки закінчився строк дії свідоцтва про його державну реєстрацію суд відхиляє, з огляду на таке.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18.01.2018 на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори Alcotest Drager 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010 по 10.02.2015, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
Окрім того, згідно з наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29.12.2014 № 1529 «Про державну реєстрацію медичних виробів» Газоаналізатори Drager Alcotest мають свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, у якого необмежений строк дії.
Газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», який був застосований працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, дозволений МОЗ, має свідоцтво про державну реєстрацію, є спеціальним технічним засобом, який пройшов відповідне калібрування та на законних підставах був застосований працівниками поліції.
Оцінюючи твердження захисника про те, що результати огляду слід визнати недійсними, оскільки перед початком проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 на приладі Драгер мундштук був уже розпакований без його присутності та був вставлений у сам прилад, суд виходить з такого.
Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, на яку посилається захисник, стверджуючи, що поліцейським не було використано опечатану упаковку мундштука, тому результати огляду на стан сп'яніння є недійсними, не містить таких вимог й взагалі згадки про мундштук. Згідно з інструкцією з експлуатації до приладу ALCOTEST 6810, розділу "Установка мундштука", вказано: "Відкрийте упаковку. З гігієнічних міркувань не знімайте упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не буде правильно встановлено у прибор. Прикладіть мундштук діагонально (рифленим маркуванням доверху), пересуньте його доверху та вдавіть у тримач. Звуковий сигнал підтвердить вірне зачеплення. Повністю зніміть упаковку". З наведених настанов Інструкції з експлуатації випливає, що наявність та необхідність упаковки мундштука полягає саме у гігієнічних вимогах, та не впливає на результати вимірювання. Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що на відео, що долучене до протоколу, він вдруге проходить огляд на прохання поліцейських, оскільки відео першого огляду не збереглося.
Оцінюючи вказане у сукупності, суд відхиляє вказані аргументи захисту.
Суд також не приймає твердження захисника щодо недопустимості відеозапису події як доказу у справі у зв'язку з відсутністю відомостей про прилад, на який здійснювалася фіксація, та у зв'язку з відсутністю повного відео, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу та спілкування з поліцейськими, з огляду на таке.
Як зазначено вище, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у судовому засіданні доведений на підставі пояснень самого ОСОБА_1 та свідків, при цьому сам ОСОБА_1 не повідомив суду інших важливих для справи обставин, які залишися поза межами відеозйомки та могли поставити під сумнів законність проведення процедури огляду.
ОСОБА_1 у присутності захисника не заперечував, що це дійсно він на відеозаписі, зауважень до змісту та щодо достовіності відеозапису вони не висловлювали.
У матеріалах справи також наявний заповнений бланк направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким ОСОБА_1 зміг би скористатися для проходження огляду у медичному закладі, якби був не згоден з результатами огляду на місці.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, а саме його високого ступеню суспільної шкідливості, особи порушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а також ураховуючи те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, не передбачає альтернативних видів стягнення, на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на викладене вище, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір",
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя