02.06.2022м. СумиСправа № 920/61/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/498/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське
підприємство “Харківенергоремонт”
(вул. Гагаріна, 1, м. Шостка, 41100,
код ЄДРПОУ 34113412)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мороз Сергія Петровича
(
АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 23430 грн 26 коп.
19.01.2022 позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Сумської області, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 23430 грн 26 коп., з яких 20754 грн 75 коп. сума основного боргу, 1894 грн 25 коп. інфляційні нарахування, 781 грн 26 коп. 3% річних, за не виконання зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання № 254 від 15.10.2006; а також просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою від 21.01.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/61/22, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; надав позивачу строк для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу строк для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України.
16.02.2022 відповідачем надано до суду заяву, відповідно до змісту якої відповідач надав свої пояснення щодо позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.05.2022 призначено розгляд справи по суті на 02.06.2022 без проведення судового засідання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (позивач, виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Мороз Сергієм Петровичем (відповідач, споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання № 254.
Відповідно до п. 1. укладеного між сторонами договору, позивач зобов'язується згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою від 21 липня 2005 року № 630, надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.
Пунктами 6, 7, 8 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг є щомісячною. Відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість послуг зазначених у договорі, передбачених на розрахунковий період. Кінцеві розрахунки за розрахунковий період проводяться відповідачем до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Згідно з актами прийому-передачі теплової енергії за період з 31.10.2019 по 31.10.2021 (а.с. 30-43) позивачем відповідачу надані послуги за договором № 254 від 15.10.2006 на загальну сумму 23754 грн 75 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20754 грн. 75 коп. за період з 31.10.2019 по 31.10.2021.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Згідно з п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, споживач, в тому числі зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання” споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Суд встановив, що факт надання позивачем відповідачу послуг з постачання теплової енергії у період з 31.10.2019 по 31.10.2021 підтверджується підписаними сторонами актами ( а.с.30-43). На оплату послуг позивачем відповідачу виставлені відповідні рахунки (а.с. 44-59). При цьому, відповідач не розрахувався за послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позовних вимог відповідач не подав.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманих послуг з постачання теплової енергії за період з 31.10.2019 по 31.10.2021, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 20754 грн. 75 коп. заборгованості.
Статтею 612 Цивільного кодексу України, визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3.1 та 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 1894 грн 25 коп - інфляційних нарахувань та 781 грн 26 коп. - 3% річних.
Відповідач контррозрахунку здійснених нарахувань суду не надав.
Враховуючи, вищезазначене, приймаючи до уваги встановлений судом факт несвоєчасної оплати відповідачем спожитої теплової енергії, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1894 грн 25 коп та 3% річних в сумі 781 грн 26 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Мороз Сергія Петровича ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Гагаріна, буд. 1, код ЄДРПОУ 34113412) 20754 (двадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири) гривні 75 коп. заборгованості, 1894 (одну тисячу вісімсот дев'яносто чотири) гривні 25 коп. інфляційних втрат, 781 (сімсот вісімдесят одну) гривню 26 коп. 3% річних, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI (Перехідні положення) Кодексу.
Повне рішення складено і підписано суддею 02.06.2022.
Суддя С.В. Заєць