ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
01.06.2022Справа № 910/3628/22
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області 25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55
до Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50
про стягнення 63 000,00 грн.
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення 63000,00 грн. боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем як гарантом своїх зобов'язань за умовами Гарантії № 14799-21 від 30.12.2021 року, виданої банком в забезпечення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі (принципала), оголошеної позивачем, у зв'язку з настанням гарантійного випадку.
Суд зазначає, що судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
За приписами ч.2 ст.44 ГПК України процесуальною дієздатністю (здатністю особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді) наділені фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
В силу статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до статті 64 ГК України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відповідно до ч. 3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Як визначено у п.п. 1.7 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".
Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості позивача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази ).
Судом встановлено за позовними матеріалами, що позовна заява подана до суду від імені позивача - Головного управління ДПС У Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).
При цьому згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС У Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486), адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. В.Перспективна, 55, не є юридичною особою, не має самостійної господарської процесуальної дієздатності, та є відокремленим підрозділом юридичної особи - Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).
Проте, в матеріалах позовної заяви відсутні будь - які докази (Статут, положення, наказ, протокол, довіреність тощо), якими повноваження діяти від імені юридичної особи - Державної податкової служби України надано Відокремленому підрозділу - Головне управління ДПС У Кіровоградській області.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Головного управління ДПС у Кіровоградській області без руху.
2. Встановити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень Відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Кіровоградській області (Код ЄДРПОУ ВП:43995486) на здійснення представництва інтересів юридичної особи - Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) в господарському суді (Положення про філію, Статут, довіреність, наказ) та можливості набуття процесуального статусу позивача.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набрала законної сили з моменту підписання 01.06.2022 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон