номер провадження справи 12/55/22
01.06.2022 Справа № 908/735/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою від 19.05.2022 про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою орендної плати за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 за період часу з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2022 вищевказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 01.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» (надалі - Орендодавець, заявник) та Фізичною особою-підприємцем Клічко Ольгою Володимирівною (надалі - Орендар, боржник) був укладений договір № 01/03-15 оренди нежитлових кімнат (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування визначене майно: нежитлову кімнату № 8, частини нежитлових кімнат №№ 6, 7, 9 на першому поверсі адміністративної будівлі інв. № 2 частини приміщення Ж-3 та Ж' (далі - Майно), загальною площею 73,3 кв.м., розміщену за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 5. Згідно із п. 1.3. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передавання майна. Заявник вказує, що на виконання вказаної вимоги договору, 01.03.2015 року між ТОВ «УЛІСС-ТУР» та ФОП Клічко О.В. складено та підписано акт приймання-передавання нежитлових кімнат, тобто орендар - ФОП Клічко О.В. фактично прийняла у користування нежитлову кімнату за договором № 01/03-15 оренди нежитлових кімнат. Відповідно до п. 8.1. Договору цей договір укладено з 01 березня 2015 року до 28 лютого 2017 року включно. Згідно із п. 2.1. Договору за користування майном щомісяця Орендатор сплачує Орендодавцю орендну плату в сумі 2400,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць сплачується Орендарем до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця на підставі цього Договору. Відповідно до умов п. 2.3. Договору в орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, послуги ПРЕЖО, опалення, сигналізація, вивіз сміття). Оплата зазначених платежів відшкодовується Орендодавцю Орендарем на підставі виставлених рахунків. Згідно із п. 3.3. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату Орендодавцю. Заявник в заяві зазначає, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань ФОП Клічко О.В. станом на 20.05.2022 року має заборгованість за договором № 01/03-15 оренди нежитлових кімнат за період часу з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року в сумі 33538,30 грн. При цьому заявник в заяві звертає увагу суду на те, що 16.05.2022 на розрахунковий рахунок ТОВ «УЛІСС-ТУР» від ФОП Клічко О.В. надійшов грошовий платіж в сумі 500,00 грн., призначення платежу - часткове погашення орендної плати за грудень 2015 року, підстава рахунок на оплату № 177 від 02.12.2015 року за договором оренди № 01/03-15 від 01.03.2015 року. Заявник зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК У країни). Заявник вважає, що таким чином, дії боржника у травні 2022 року по сплаті частини боргу за договором № 01/03-15 оренди нежитлових кімнат від 01.03.2015 свідчать про визнання ним свого боргу за цим договором, тому строк позовної давності перервався та перебіг позовної давності почався заново. Враховуючи викладене заявник зазначив, що заява подається в межах строків позовної давності.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України, під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України закріплено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Предметом розгляду поданої заяви є вимоги заявника про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни (боржника) заборгованості в сумі 33538,30 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою орендної плати за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 за період часу з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року.
Як вбачається з доданих до заяви про видачу судового наказу документів, в підтвердження наявної у боржника заборгованості, заявником надано копії:
- договору оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015;
- рахунки на оплату за оренду приміщення та компенсацію за спожиту електричну енергію за період з грудня 2015 по лютий 2017 року;
- акти надання послуг за період з грудня 2015 по лютий 2017 року.
За визначенням ст. 256 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно із ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
В пункті 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» вказано, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Проте, вирішення таких питань неможливо в межах наказного провадження.
Статтею 264 ЦК України врегульовано питання переривання перебігу позовної давності. Так, відповідно до вказаної статті перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до п. 4.4. (п.п. 4.4.1.) постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке. У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.
Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн. до суду у травні 2022 року.
При цьому предметом поданої заяви є вимоги про стягнення з боржника вищевказаної заборгованості (а саме періодичних платежів зі сплати за оренду приміщення та за спожиту електричну енергію), яка виникла за період часу з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року.
Загальний строк позовної давності (три роки), встановлений приписами ст. 257 ЦК України, щодо вимог про стягнення заборгованості в сумі 33538,30 грн., яка виникла за період з 01.12.2015 року по 28.02.2017 року, станом на момент подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу сплив ще у 2018, 2019 та 2020 роках відповідно.
Твердження заявника про переривання строку позовної давності у зв'язку з частковою сплатою боржником 16.05.2022 на розрахунковий рахунок ТОВ «УЛІСС-ТУР» коштів в сумі 500,00 грн. за спірний договором є безпідставними, оскільки вказані дії здійснені боржником вже після спливу загального строку позовної давності. Переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» подано заяву від 19.05.2022 про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн. за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 із пропущенням строку позовної давності.
З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту виникнення у заявника права вимоги щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн. за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України для відмови у видачі судового наказу.
Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно із ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн. за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 - на підставі п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Приписами ч. 2 ст. 151 ГПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 5 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Клічко Ольги Володимирівни заборгованості в сумі 33538,30 грн. за договором оренди № 01/03-15 нежитлових кімнат від 01.03.2015 - відмовити.
2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 01.06.2022 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Г. Смірнов