ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 травня 2022 року Справа № 902/996/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Грязнов В.В.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача 1 - ОСОБА_2.;
відповідача 2 - Іванов Ю.В.;
відповідача 3 - Карманніков М.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" та Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022, повний текст складено 07.02.2022, у справі № 902/996/21 (суддя Яремчук Ю.О.)
за позовом ОСОБА_1
до Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2
до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
до Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)"
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, визнати незаконним та скасувати рішення
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі №902/996/21 позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано Рішення Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" про припинення Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України шляхом ліквідації (саморозпуску), оформлене Протоколом Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" № 8 від 09.09.2021.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 від 21.09.2021 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256).
Визнано протиправним та зобов'язано Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 скасувати в Єдиному державному реєстрі запис № 1001741100014002968, про зміну відомостей про юридичну особу - Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України, а саме: - В стані припинення, 21.09.2021, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Гончаренко Ілля Валентинович - голова комісії з припинення.
Визнано недійсним пункт 9.1. Статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
Стягнуто з Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 (21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 405, 00 грн.
Стягнуто з Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" (03057, Київ, проспект Перемоги, 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 3 405, 00 грн.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 27.01.2022 у справі №902/996/21 Громадська організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі №902/996/21 та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно визначено правовий статус позивача - ОСОБА_1 , як засновника Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та невірно встановлено, що його права порушені; невірно визначено правовий статус Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та орган, що мав право на прийняття рішення про ліквідацію; порушено норми процесуального права в частині визнання недійсним пункту статуту юридичної особи, що не була залучена до участі у справі.
Зазначає, що згідно реєстраційної справи Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, остання створена в 1993 році єдиним засновником - Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України". Факт наявності у Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України єдиного засновника станом на 2018, 2021, 2022 роки підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які долучено до матеріалів справи.
Позивач у справі ОСОБА_1 , набув статус члена Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" в 2012 році, що було визнано в судовому засіданні представниками позивача, а тому, апелянт вважає, що ОСОБА_1 ніколи не був та не міг бути засновником Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
Також скаржник не погоджується із посиланням місцевого господарського суду на ту обставину, що ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, а відтак і її засновником.
Відомості про ОСОБА_1 , як про кінцевого бенефіціарного власника Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, були внесені до відомостей про Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до вимог п. 20 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (який втратив чинність 28.04.2020 р.), у відповідності до яких: 20) кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
З огляду на наведену вище норму Закону, до кінцевих бенефіціарних власників громадських організацій відносились усі члени керівних органів громадських організацій.
Саме у зв'язку із цим, Вінницька обласна організація, при реєстрації в ЄДР кожної зміни членів керівних органів (Правління та Рада Правління) в якості кінцевих бенефіціарних власників вносила відомості про всіх членів Правління та Ради Правління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, оскільки останні відповідали визначенню кінцевого бенефіціарного власника громадської організації.
Разом із тим, вказане не дає підстав стверджувати, що такі особи набували статусу засновників Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
З огляду на наведене вище, скаржник вважає, що ОСОБА_1 ніколи не був засновником Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, що свідчить про відсутність (навіть потенційну) порушення його прав як засновника, через відсутність таких прав.
Відтак, відсутність у ОСОБА_1 суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов - є підставою для відмови у його задоволенні.
Зазначає, що відповідачем у справі, в якій розглядаються вимоги щодо недійсності положень статуту, має виступати Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України, яка не була залучена до участі у справі, а тому вимоги щодо недійсності положень статуту, заявлені до неналежного відповідача, не можуть розглядатись в межах даного процесу та не можуть бути задоволені.
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням від 27.01.2022 у справі №902/996/21 Головний спеціаліст відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі №902/996/21 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
Вважає, що при винесенні рішення Господарським судом Вінницької області не було доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають встановленим обставинам справи. Крім того, такі висновки суду свідчать про неправильне застосуванням норм матеріального права, і, як наслідок, рішення суду від 27.01.2022 є незаконним та підлягає скасуванню.
Так, судом зроблено помилковий висновок про незаконність дій державного реєстратора під час проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації" шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Разом з тим вважає, що оскаржувані дії, вчинені державним реєстратором відповідають Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, а позовна заява не містить спростувань цього.
Прийняте рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації не порушує законодавство України, оскільки державний реєстратор при прийнятті такого рішення користувалась затвердженим статутом, відповідно до якого саме Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" може приймати рішення про припинення обласного відділення. Державний реєстратор перевіряє лише подані документи на відповідність законодавству України.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2022 матеріали справи №902/996/21 витребувано з Господарського суду Вінницької області.
23.03.2022 матеріали справи №902/996/21 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2022 та 18.04.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" та апеляційною скаргою Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі № 902/996/21.
Роз'яснено сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
Також запропоновано позивачу та відповідачам - у строк до 11.04.2022 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Матеріалами справи стверджується, що ухвали суду від 29.03.2022 та 18.04.2022 були отримані учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 задоволено клопотання представника позивача та відповідача-3 про відкладення судового засідання, розгляд справи відкладено на 17.05.2022 об 14:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.05.2022 об 16:00 год.
Позивач та відповідачі своїм процесуальним правом на подачу відзиву з приводу поданих апеляційних скарг не скористались.
В судове засідання 24.05.2022 з'явились відповідач-1 та представник відповідача-2 (в режимі відеоконференцзв'язку із приміщення Господарського суду Вінницької області), а також представник відповідача-3.
Відповідач-1 підтримала доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та надала усні пояснення щодо суті спору. Представник відповідача-2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача-1 та просив скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі № 902/996/21, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Представник відповідача-3 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та надав усні пояснення щодо суті спору.
Від представника позивача - адвоката Мишковської Т.М. 19.05.2022 на адресу суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів системи "Easy Con", однак 24.05.2022 остання не вийшла на зв'язок із апеляційним судом та станом на дату та час призначеного судового засідання перебувала в режимі "оффлайн", що відображено в протоколі судового засідання системи відеоконференцзв'язку "Easy Con".
Відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданого Позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256) - є юридичною особою з організаційно правовою формою - Громадська організація (а.с. 12, том 1).
07 лютого 2012 року Постановою Позачергового Пленуму комітету Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України головою даної організації обрано ОСОБА_1.
Як вбачається з п. 1.1 наявного в матеріалах справи Статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, затвердженого протоколом Ради Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" від 15.03.2017 року (далі - статут), Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України є Відокремленим підрозділом Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)", що є неприбутковим громадським об'єднанням, основною метою якого не є одержання прибутку (а.с. 17, том 1).
Протоколом Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" № 8 від 09.09.2021 року, зокрема, вирішено: керуючись пунктом 9.1. Статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, припинити шляхом ліквідації (саморозпуску) Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256); керуючись пунктом 9.2. Статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України визначити, що все майно та кошти, які перебували на праві власності, користуванні, у розпорядженні, знаходились на балансі Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256), що залишаться після задоволення вимог кредиторів, переходять до Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України) " (код ЄДРПОУ 00014611), крім випадків, прямо передбачених законодавством України; призначити ліквідаційну комісію у складі: Гончаренко І.В. - голова ліквідаційної комісії Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, Конончук О.В., Фесенко А.О., Смішний Р.В., Карманніков М.О. До ліквідаційної комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (а.с. 13-16, том 1).
14.09.2021 року до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) головою ліквідаційної комісії Гончаренком Іллею Валентиновичем подано рішення про припинення Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256) в результаті її ліквідації (саморозпуску) (а.с. 135, том 1).
Державним реєстратором відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 21.09.2021 прийнято рішення про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України в результаті її ліквідації (а.с. 137, том 1).
Проведено реєстраційну дію "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації" шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань".
Згідно п. 1.3 статуту, статут Вінницької обласної організації ТСО України розроблено відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання", Статуту Товариства та інших нормативно-правових актів України (а.с. 17, том 1).
Пунктом 1.4 статуту визначено, що Вінницька обласна організація ТСО України відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання" та рішення ХІІІ з'їзду Товариства від 16.04.2016 року є юридичною особою та має: самостійний баланс, рахунки в установах банків, власні печатки, штампи, бланки (а.с. 17, том 1).
Відповідно до п. 1.5 статуту, Вінницька обласна організація ТСО України здійснює свою діяльність на території Вінницької області, діє відповідно до Конституції України, чинного законодавства України, Статуту Товариства, цього Статуту, рішень керівних органів Товариства (а.с. 17, том 1).
Відповідно до п. 4.1 статуту, керівними органами Вінницької ОО ТСО України є керівні органи Товариства, Загальні збори, Правління, Рада Правління Вінницької ОО ТСО України.
Пунктом 4.2 статуту визначено, що вищим керівним органом Вінницької ОО ТСО України є Загальні збори Вінницької ОО ТСО України. Загальні збори скликаються Правлінням Вінницької ОО ТСО України не рідше одного разу на чотири роки (а.с. 19, том 1).
Згідно п. 4.7 статуту, до компетенції Загальних зборів належить: а) заслуховувати і затверджувати звіт Правління, Контрольно-ревізійної комісії, приймати постанови, оцінювати роботу Правління, голови Контрольно-ревізійної комісії Вінницької ОО ТСО України; б) визначати основні напрями, чергові завдання, найважливіші питання життя і діяльності; в) приймати Статут Вінницької ОО ТСО України на основі типового Статуту, вносити зміни і доповнення до нього з подальшим затвердженням Радою Правління Товариства; г) обирати Правління, Контрольно-ревізійну комісію (а.с. 19, том 1).
За змістом п. 4.9.7 статуту, до компетенції Правління належить наступне: а) вирішувати будь-які питання діяльності Вінницької ОО ТСО України крім тих, вирішення яких належить до компетенції керівних органів Товариства та інших керівних органів, за виключенням делегованих повноважень; б) обирати, припиняти повноваження (звільняти з роботи) голову, першого заступника та заступників голови Вінницької ОО ТСО України, членів Ради Правління; в) приймати рішення про делегування частини своїх повноважень голові, Раді Правління; г) розглядати скарги та приймати відповідні рішення на дії чи бездіяльність голови Вінницької ОО ТСО України чи голів районних, міських організацій; ґ) відміняти рішення Ради Правління, голови ОО ТСО України, які суперечать Статуту Товариства, цьому Статуту та/або чинному законодавству; д) розглядати проекти змін і доповнень до Статуту для прийняття на Загальних зборах Вінницької ОО ТСО України; е) приймати рішення про скликання Загальних зборів, пропонувати порядок денний та проекти рішень Загальних зборів (а.с. 19, том 1).
Пунктами 9.1, 9.3 статуту передбачено, що діяльність Вінницької ОО ТСО України може бути припинено шляхом його закриття (ліквідації) відповідно до чинного законодавства України за рішенням Правління Товариства, а також у судовому порядку. Ліквідація Вінницької ОО ТСО України вважається завершеною, а Вінницька ОО ТСО України такою, що припинила свою діяльність, з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с. 22, том 1).
Враховуючи те, що в матеріалах справи був відсутній Статут Громадської організації "Товариство сприяння обороні України", судом апеляційної інстанції, відповідно до ухвали від 12.04.2022, витребувано у Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" належним чином засвідчену копію Статуту Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" в редакції, чинній на 09.09.2021 ( а.с. 144-152, т.2)
Зі змісту Статуту вбачається, що згідно пункту 4.2 обласні організації Товариства є Відокремленими підрозділами Товариства обласного рівня, які підпорядковані та підзвітні керівним органам Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)".
Згідно пункту 4.3 Статуту Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопільська міські організації Товариства є відокремленими підрозділами Товариства обласного рівня, які підпорядковані та підзвітні керівним органам Громадської організації "Товариство сприяння обороні України".
Підпунктом ї) пункту 5.3.10 Статуту Товариства визначено, що до компетенції Правління Товариства віднесено прийняття рішення про створення та припинення діяльності Відокремлених підрозділів Товариства.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
При цьому, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права саме відповідачем, з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до п. З ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів
У відповідності до абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У відповідності до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або виваженого інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Виходячи із наведених вище норм законодавства та судової практики, обов'язковим для вирішення будь - якого господарського спору, є встановлення наявності у позивача суб'єктивного права, на захист якого від порушення, останній звертається до суду із позовом.
Предметом даного позову (з врахуванням заяви представника позивача про зміну предмета позову б/н від 16.11.2021 р., (вх.канц. № 01-34/10272/21 від 18.11.2021)) є: визнання незаконним та скасування Рішення Правління співвідповідача - Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" про припинення Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України шляхом ліквідації (саморозпуску), оформлене Протоколом Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" № 8 від 09.09.2021 року; визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора - Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_2 від 21.09.2021 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (код ЄДРПОУ 02725256); визнання протиправним та зобов'язання відповідача скасувати в Єдиному державному реєстрі запис №1001741100014002968, про зміну відомостей про юридичну особу - Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України, а саме: в стані припинення, 21.09.2021, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; Гончаренко Ілля Валентинович - голова комісії з припинення; визнання недійсним та скасування пункту 9.1. статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
Судом встановлено, що за змістом поданого позову у даній справі, останній поданий з метою захисту корпоративних прав позивача - ОСОБА_1 , який вважає себе одним із засновників Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, яку припинено внаслідок прийняття оспорюваного рішення та вчинення державним реєстратором спірних реєстраційних дій.
Так, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із реєстраційної справи Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, остання створена в 1993 році єдиним засновником - Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України".
Факт наявності у Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України єдиного засновника станом на 2018, 2021, 2022 роки підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які наявні в матеріалах справи.
Позивач у справі, ОСОБА_1 , набув статуса члена Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" в 2012 році, що було також підтверджено в судовому засіданні місцевого господарського суду представниками позивача.
Посилання місцевого господарського суду на ту обставину, що ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, а відтак і її засновником, суд не вважає вірним, оскільки погоджується із запереченнями відповідача-3, що відомості про ОСОБА_1 , як про кінцевого бенефіціарного власника Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, були внесені до відомостей про Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до вимог п. 20 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (втратив чинність 28.04.2020 р.), у відповідності до яких: 20) кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
З огляду на наведену вище норму Закону, до кінцевих бенефіціарних власників громадських організацій відносились усі члени керівних органів громадських організацій. Саме у зв'язку із цим, Вінницька обласна організація, при реєстрації в ЄДР кожної зміни членів керівних органів (Правління та Рада Правління) в якості кінцевих бенефіціарних власників вносила відомості про всіх членів Правління та Ради Правління Вінницької обласної організації ТСО України, оскільки останні відповідали визначенню кінцевого бенефіціарного власника громадської організації.
Разом із тим, вказане не дає підстав стверджувати, що такі особи набували статусу засновників Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
З огляду на наведене вище, судом апеляційної інстанції не встановлено, що ОСОБА_1 був засновником Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, що свідчить про відсутність порушення його прав як засновника.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у ОСОБА_1 суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а тому це є окремою і самостійною підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Щодо вимоги про визнання недійсним та скасовання Рішення Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України" про припинення Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України шляхом ліквідації, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про громадські об'єднання", припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації.
У відповідності до п. 8 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про громадські об'єднання", місцеві осередки всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, за рішенням вищого органу управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію.
Цим же пунктом визначено, що рішення про припинення діяльності місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) громадських організацій приймаються в порядку, визначеному цим Законом для громадських об'єднань.
Враховуючи ту обставину, що Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України є місцевим осередком (відокремленим підрозділом) Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" її діяльність, в тому числі порядок припинення діяльності, неможливо розглядати окремо від Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)".
З матеріалів справи вбачається, що Громадська організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" була зареєстрована за чинним законодавством України 10.10.1991 р.
Громадська організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)", як на момент реєстрації, так і на теперішній час, є всеукраїнським громадським об'єднанням.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про об'єднання громадян" (чинного до 22.03.2012), до всеукраїнських об'єднань громадян належать об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.
До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.
У відповідності до вказаних положень Закону України "Про об'єднання громадян", 10.08.1993 Громадською організацією "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" було створено і зареєстровано Вінницьку обласну організацію Товариства сприяння обороні України, як місцевий осередок Товариства сприяння обороні України, діяльність якого поширюється на територію Вінницької області.
Закон України "Про об'єднання громадян" втратив чинність 22.03.2012 у зв'язку із прийняттям Закону України "Про громадські об'єднання". Вказаним законом було запроваджено поняття "відокремленого підрозділу громадської організації" замість поняття "місцевий осередок громадської організації", що використовувався в Законі України "Про об'єднання громадян".
Так, у відповідності до ст. 13 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом, у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Як вбачається з п. 1.1 наявного в матеріалах справи статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, затвердженого протоколом Ради Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" від 15.03.2017 року (далі - Статут) Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України є Відокремленим підрозділом Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (далі за текстом - Товариство), що є неприбутковим громадським об'єднанням, основною метою якої не є одержання прибутку.
Згідно п. 1.3 статуту, статут Вінницької обласної організації ТСО України розроблено відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання", Статуту Товариства та інших нормативно-правових актів України.
Пунктом 1.4 статуту визначено, що Вінницька обласна організація ТСО України відповідно до Закону України "Про громадські об'єднання" та рішення XIII з'їзду Товариства від 16.04.2016 року є юридичною особою та має: самостійний баланс, рахунки в установах банків, власні печатки, штампи, бланки.
Відповідно до п. 4.1 статуту, керівними органами Вінницької ОО ТСО України є керівні органи Товариства (тут і надалі, під словом Товариство в статуті Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, мається на увазі Громадська організація "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)", Загальні збори, Правління, Рада Правління Вінницької ОО ТСО України.
Судом апеляційної інстанції витребувано у Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" належним чином засвідчену копію Статуту Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" в редакції, чинній на 09.09.2021.
З даного Статуту вбачається (пункт 4.2), що обласні організації Товариства є Відокремленими підрозділами Товариства обласного рівня, які підпорядковані та підзвітні керівним органам Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)".
Згідно пункту 4.3 Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації Товариства є відокремленими підрозділами Товариства обласного рівня, які підпорядковані та підзвітні керівним органам Громадської організації "Товариство сприяння обороні України".
Підпунктом ї) пункту 5.3.10 Статуту Товариства визначено, що до компетенції Правління Товариства віднесено прийняття рішення про створення та припинення діяльності Відокремлених підрозділів Товариства.
Тобто, з вищенаведеного вбачається, що Правління Товариства прийняло рішення в межах своєї компетенції не порушуючи ні положень Статуту, ні закону.
Також, колегія суддів звертає увагу на позовну вимогу позивача про визнання недійсним та скасування пункту 9.1. статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
У судовому рішенні про визнання недійсними окремих положень установчих документів в обов'язковому порядку зазначається, яким саме приписам закону суперечать ці положення та які права позивача ними порушуються або оспорюються.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення у даній справі, повважав, що положення п. 9.1 статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України стосовно припинення діяльності організації за рішенням Правління Товариства суперечать нормам ст.ст. 25, 26 Закону України "Про громадські об'єднання", оскільки за цими нормами відповідна юридична особа може бути ліквідована за рішенням вищого органу управління цієї юридичної особи, який приймає рішення про саморозпуск громадського об'єднання, тоді як Правління Громадської організації "Товариства сприяння оборони України" не є вищим органом управління Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст. 88 ЦК України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Правління ГО "Товариство сприяння обороні України" є керівним органом Товариства сприяння обороні України в період між Загальними зборами (п.5.1. Статуту ГО "Товариство сприяння обороні України").
Правління Товариства є керівним органом Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України (як вже зазначалось вище, відповідно до п. 4.1. статуту Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, керівні органи Товариства сприяння обороні України є керівними органами Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України).
За змістом постанови Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі №922/2200/19, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Враховуючи зазначене вище, оскільки Правління Товариства відноситься до керівних органів Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, до компетенції якого у відповідності до ст. 25 Закону України "Про громадські об'єднання", Статуту Товариства та п.9.1. статуту Вінницької обласної організації віднесено вирішення питання ліквідації Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, прийняття вказаним органом рішення про ліквідацію було здійснено у повній відповідності до вимог Закону та Статутів ТО "ТСО України" і Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, що виключає наявність правових підстав для визнання його недійсним.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п.9.1 статуту Вінницької обласної організації відповідає вимогам Закону України "Про громадське об'єднання".
Апеляційним судом також звертається увага на відсутність Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України в числі відповідачів, як особи, пункт статутного документа якого був визнаний судом недійсним.
Щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 21.09.2021 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Статтею 3 цього Закону визначено, що його дія поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.
За приписами частини тринадцятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації на підставі рішення про припинення юридичної особи, прийнятого учасниками юридичної особи або відповідного органу юридичної особи, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідних державних органів, або судового рішення про припинення юридичної особи, не пов'язаного з її банкрутством, після закінчення процедури припинення, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 2) довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.
В силу частини другої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Згідно з частиною першою статті 28 вказаного закону підстави для відмови у державній реєстрації: 1) документи подано особою, яка не має на це повноважень; 2) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; 3) у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; 3-1) заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці, крім випадку збільшення розміру такої частки; 4) не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; 5) документи суперечать вимогам Конституції та законів України; 6) документи суперечать статуту громадського формування; 7) порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; 8) невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; 9) щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 10) щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; 11) документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство; 12) статут товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю поданий зі змінами, прийнятими без врахування голосів, які припадають на частку померлого учасника товариства.
Відмова у державній реєстрації з підстав, не передбачених цією статтею, а також відмова у державній реєстрації (легалізації) професійної спілки, її організації або об'єднання не допускається (частина четверта статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Отже, законом визначено вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 08.06.2021 у справі №806/760/17 та від 09.02.2022 у справі №916/3631/20.
Так, судом встановлено, що голова ліквідаційної комісії Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України - Гончаренко І.В., 14.09.2021 р. звернувся до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) із заявою про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації".
Водночас, як підтверджено матеріалами справи, державним реєстратором ОСОБА_2., прийнято рішення державного реєстратора від 21.09.2021 р., згідно якого документи Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, які надійшли до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 14.09.2021 р., відповідають вимогам Конституції України, Закону України "Про громадські об'єднання" та розділу 9 Статуту організації.
Керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 25, 26, 36 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вирішено провести державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України в результаті її ліквідації.
В подальшому, судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.09.2021 р. стосовно Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України, в розділі: "Дані про перебування юридичної особи в процесі припинення" зазначено наступне: "В стані припинення, 21.09.2021, 1001741100014002968, внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації".
Суд апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 21.09.2021 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та визнання протиправним та зобов'язання відповідача скасувати в Єдиному державному реєстрі запис № 1001741100014002968, є похідними від позовної вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення Правління Громадської організації "Товариства сприяння оборони України" про припинення Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України шляхом ліквідації (саморозпуску), оформлене Протоколом Правління Громадської організації "Товариства сприяння оборони України" № 8 від 09.09.2021 року.
Враховуючи те, що місцевим судом встановлено незаконність оспорюваного рішення Правління Громадської організації "Товариства сприяння обороні України" на підставі якого державним реєстратором вчинені вищевказані реєстраційні дії, місцевий суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 21.09.2021 року про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та визнання протиправним та зобов'язання відповідача скасувати в Єдиному державному реєстрі запис № 1001741100014002968.
В свою чергу суд апеляційної інстанції вважає прийняте реєстратором рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації таким, що не порушує законодавство, оскільки державний реєстратор при прийнятті рішення користувалась затвердженим статутом Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України та Громадської організації "Товариства сприяння обороні України", відповідно до якого саме Правління Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" може приймати рішення про припинення діяльності обласної організації. При цьому державний реєстратор перевіряє лише подані документи на відповідність законодавству України.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про громадські об'єднання" припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: 1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; 2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Тому, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи, в результаті її ліквідації, державний реєстратор ОСОБА_2. діяла відповідно до вимог статті 19 Конституції України, відповідно до якої правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі № 902/996/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, задоволивши позовні вимоги, не з'ясував обставини, що мають значення для справи та допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі №902/996/21 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви і апеляційних скарг покладаються на позивача, згідно вимог ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 227, 229, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційні скарги Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" та Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022 у справі № 902/996/21 задоволити.
Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 27.01.2022. у справі № 902/996/21. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Громадської організації "Товариство сприяння обороні України (ТСО України)" (03057 м. Київ, пр-т. Перемоги, 52/2, код ЄДРПОУ 00014611) витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 215, 00 грн. за подання апеляційної скарги.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Головного спеціаліста відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21001) витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 215, 00 грн. за подання апеляційної скарги.
4. Господарському суду Вінницької області видати відповідні накази.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
6. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "02" червня 2022 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Грязнов В.В.