вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" травня 2022 р. Справа№ 910/2682/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Іоннікової І.А.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Білоус О.О.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 24.05.2022,
розглянувши апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 (повний текст складено 13.10.2021)
у справі №910/2682/21 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод»
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
Короткий зміст позовних вимог
Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» (далі, позивач або ДП «Старокостянтинівський молочний завод») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі, відповідач, АМКУ або Комітет) про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 №775-р щодо визнання вчинення Дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», та щодо накладення на Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» штрафу у розмірі 84 892 000,00 грн.
Позивач вважає, що у відповідності до приписів статей 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вказане рішення АМКУ підлягає визнанню недійсним, оскільки при його прийнятті не були доведені обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, були порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 позовні вимоги Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення АМК України №775 - р від 10.12.2020 задоволено.
Визнано недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 №775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
Присуджено до стягнення з Антимонопольного комітету України на користь Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення Комітетом було неповно з'ясовано обставин справи та що висновки, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи. Висновок Комітету про наявність з боку позивача акту недобросовісної конкуренції є передчасним та не підтверджується зібраними у справі доказами. Докази, надані суду відповідачем, не спростовують заявлені до нього позовні вимоги та не свідчать про відсутність визначених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, 15.11.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Стандарт на конверті) Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:
- Господарський суд міста Києва в оскаржуваному рішенні доходить висновку, що було порушено порядок відбору дослідних зразків і що «...порушення порядку відбору зразків позбавило позивача можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, оскільки арбітражні зразки масла в деяких випадках взагалі не відбиралися, а в інших надані позивачу, як оператору ринку, не були». Такі висновки суду суперечать нормам законодавства та не відповідають встановленим обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, оскільки відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» не встановлено обов'язку органів Держпродспоживслужби залишати арбітражний зразок всім операторам ринку на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження. Висновок суду першої інстанції щодо порушення порядку відбору зразків через ненаправлення позивачеві як оператору ринку відібраного арбітражного зразку спростовується також наданим позивачем до матеріалів справи листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 18.05.2021 №11.1.2-2/11331.
Також відповідач наголошує, що оскільки арбітражні зразки, зокрема, по Маслу 7, Маслу 8, Маслу 9, Маслу 10 та Маслу 11 (позначення зразків наведено відповідно до Рішення №775-р) були передані оператору ринку, у якого проводився відбір, який також був присутній при відборі зразків, про що зазначено у відповідних актах відбору зразків (№1 від 15.08.2019, №25 від 18.10.2019, №8 від 17.10.2019, №18 від 21.10.2019, №29 від 29.10.2019), зазначені дії працівників Держпродспоживслужби відповідають частині 6 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»;
- щодо висновків суду першої інстанції про те, що відбір зразків необхідно здійснювати за порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень», відповідач зазначив, що досліджувані зразки відібрані у порядку, визначеному наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 №490 «Про затвердження порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та Форми акта відбору зразків» і йому відповідають. Підстави дослідження судом першої інстанції питання відповідності порядку відбору зразків Постанові №833 у рішенні судом не наведені. За умови відбору зразків у порядку, встановленому наказом №490, який був чинним на дату проведення відбору, застосування судом іншого порядку є неможливим та суперечить встановленим обставинам справи.
Суд першої інстанції з посиланням на статті 15, 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» зробив висновок про те, що «...відбір зразків масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9 , 10, 11, 12, 13, виробником якого є позивач, був виконаний (проведений) з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Крім того, в актах відбору зразків відсутня інформація про перелік та кількість відібраних зразків, відсутня інформація щодо ідентифікації відібраного зразка з тим, що досліджувався, порушено строки передачі зразка на дослідження, тощо».
Такі висновки АМКУ вважає такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки в копіях актів, наданих суду, зокрема, акт №1 від 15.08.2019, акт №25 від 18.10.2019, акт №8 від 17.10.2019, акт №18 від 21.10.2019 міститься вказівка на виробника масла, зазначеного на упаковці, кількість відібраних зразків, підстави відібрання зразків (наказ №490), відбір арбітражного зразку та номер пломби;
- експертні висновки та протоколи випробування складені у відповідності до норм діючого на момент їх складання законодавства, інформація, що викладена у експертних висновках/протоколах дослідження та актах відбору до них, дозволяє однозначно ідентифікувати зразки масла солодковершкового. Експертні висновки та протоколи випробування є єдиними, належними, достовірними та допустимими доказами у справі, позивачем у судовому порядку не оскаржувались, а тому є чинними;
- судом було проігноровано доводи Комітету щодо контрафактної продукції на ринку, наведені у запереченнях Комітету від 16.07.2021 №300-20.3/02-10661, та не надано оцінки листу Держпродспоживслужби від 19.02.2021 №ЦА 11.2.1/978-19, на який посилався Комітет;
- щодо визначення розміру штрафу суд першої інстанції зазначив, що «...в оспорюваному рішенні АМКУ не визначено співвідношення між розміром штрафу, накладеним на позивача, та будь-якими обставинами справи, не визначена співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідками. Також жодним чином не обґрунтовано накладення максимально можливого штрафу». Такі висновки суду, на переконання скаржника, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вживаючи формулювання «до п'яти відсотків» Закон залишає визначення точного розміру штрафу за органами Комітету залежно від обставин кожної конкретної справи: такі повноваження за своєю природою належать до дискреційних, які реалізуються органами Комітету з певною свободою розсуду.
Обґрунтування визначення розміру штрафу наведено Комітетом у абзацах 110-113 Рішення №775-р. За інформацією, наданою позивачем листом №445 від 27.07.2020, зокрема згідно зі звітом підприємства про фінансові результати, чистий дохід від реалізації продукції ДП «Старокостянтинівський молочний завод» за 2019 рік становить 1 697 841 000,00 грн. Розмір накладеного на ДП «Старокостянтинівський молочний завод» штрафу не перевищує п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2019 рік, що свідчить про законність його застосування до позивача. Під час визначення штрафу Комітетом враховано, що порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ДП «Старокостянтинівський молочний завод» вчинено не вперше. Так, рішенням Антимонопольного комітету України №68-р від 16.02.2016 визнано, що позивач вчинив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей на упаковці виробленого ним продукту «масло солодковершкове селянське» щодо його назви та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту. Вказане рішення було оскаржене до Господарського суду міста Києва. Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №910/9779/16 у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення Комітету відмовлено. Вказане рішення залишено без змін Київським апеляційним господарським судом (постанова від 07.11.2016) та Вищим господарським судом України (постанова від 10.01.2017). Таким чином, висновок суду першої інстанції про допущені порушення при визначенні розміру штрафу не відповідають нормам законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.
У тексті апеляційної скарги апелянтом викладено також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду апеляційної інстанції 20.12.2021, зазначив, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до наступного:
- обставинами справи та доказами у сукупності доведено, що мають місце системні порушення у діях Держпродспожислужби України та її територіальних відділень при проведенні перевірок операторів ринку.
Позивач у відзиві повідомив суд апеляційної інстанції про те, що Підприємство подало скаргу до Державної регуляторної служби України від 01.11.2021 та 21.11.2021 на дії головних управлінь Держспоживслужби, які проводили перевірки, про які згадується у рішенні Комітету №775-р. На даний час наявні результати позапланової перевірки Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області щодо додержання ним вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», про що складено відповідний Акт (Акт перевірки додержання ГУ Держпродспоживслужби в Київській області №85/339-К-2021 від 20.10.2021 додано до відзиву). Відповідно Акту в діях ГУ Держпродспоживслужби в Київській області по відношенню до ДП «Старокостянтинівський молочний завод» виявлено наступні порушення:
- не зазначено розмір партії, з якої проводився відбір зразків, не проведено подвійну відбірку після отримання позитивного результату (пункт 13 Порядку відбору зразків тваринного, рослинного і біологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №833);
- не повідомлено ДП «Старокостянтинівський молочний завод» про результати випробувань протягом 2-х днів з моменту отримання результатів дослідження, чим порушено частину 11 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».
Додатково Державною регуляторною службою України заплановано проведення планових перевірок до кінця поточного року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (13.12.2021 - 24.12.2021) та ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області (16.12.2021 - 30.12.2021), а також ГУ Держпродспоживслужби в місті Києві (дата заходу остаточно не визначена) щодо дотримання вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». На підтвердження зазначеного до відзиву додано лист Державної регуляторної служби України вих. №8352/0/20-21 від 03.12.2021;
- висновок Комітету стосовно того, що досліджувані зразки продукції відібрані у порядку, визначеному наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 №490, а посилання суду першої інстанції на постанову КМУ №833 є безпідставними, є помилковими, оскільки постанова КМУ №833 має вищу юридичну силу, ніж наказ Мінагрополітики №490, а відтак органи державної влади зобов'язані додержуватися вимог постанови, а не наказу. Крім того, у діях Держпродспоживслужби та її територіальних відділень були системні порушення законодавства при відборі зразків, серед яких основним було невстановлення юридичної та аналітичної ідентичності відібраних зразків із продукцією ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (вимога частини 6 статті 21 Закону України №2042), а також інші порушення, які були зазначені в таблиці у позовній заяві (невідібрання арбітражних зразків, незазначення місця відбору зразків, неповідомлення оператора ринку про результати випробувань харчової продукції, несвоєчасна доставка відібраних зразків продукції до лабораторій, та інші порушення);
- Комітет, ґрунтуючи своє рішення №775-р виключно на даних, зібраних Держпродспоживслужбою із системними порушеннями порядку відбору зразків та без отримання підтверджень зазначеної інформації іншими доказами, не встановив факту поширення ДП «Старокостянтинівський молочний завод» безпосередньо та/або через третіх осіб недостовірної інформації. Крім того, позивач надав економічне дослідження, відповідно до якого встановлено, що первинними документами Підприємства не встановлюється факт поставки товару у точки реалізації, тобто Підприємство не постачало товар у точки, де було відібрано масло, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення Комітету №775-р. У свою чергу Комітет при відсутності даних, які мали значення для справи, самостійно не здійснив всі необхідні та достатні дії, на які Комітет уповноважений згідно із законодавством, а саме:(1) подав запити про надання інформації не всім операторам ринку, де було відібрано масло, а вибірково; (2) не задовольнив клопотання ДП «Старокостянтинівський молочний завод» про залучення до справи належних відповідачів; (3) не оштрафував операторів ринку, де було відібрано зразки продукції, за ненадання інформації, надання неповної інформації; (4) не ініціював перевірки фактів, зазначених у протоколах випробування та /або експертних висновках; (5) не дослідив чи отримало Підприємство конкурентні переваги на ринку у вигляді незаконно отриманого прибутку за здешевлення собівартості масла шляхом додавання до нього рослинних жирів тощо. Відповідно, суд першої інстанції об'єктивно повно дослідив обставини справи і докази.
3 огляду на викладене, у Комітету не було підстав (доказів) для однозначного висновку, що саме позивач є виробником масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, а відтак і суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Та обставина, що виробником масла на упаковках зазначене саме ДП «Старокостянтинівський молочний завод», в умовах наявності на ринку контрафактної продукції, не може бути достатньою і єдиною підставою для визначення суб'єктом правопорушення ДП «Старокостянтинівський молочний завод»;
- стосовно доводів скаржника про те, що суд першої інстанції при винесенні рішення проігнорував лист Держпродспоживслужби від 19.02.2021 №ЦА11.2.1/978-19, позивач зазначив, що названий лист мав роз'яснюючий характер, відповіді у ньому були загальними та стосувалися ситуації щодо перевірок суб'єктів господарювання в цілому, а не конкретного суб'єкта господарювання;
- в оспорюваному рішенні Комітету не визначено співвідношення між розміром штрафу, накладеним на позивача, та будь-якими обставинами справи, не визначена співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам. Також жодним чином не обґрунтовано накладення максимально можливого штрафу.
18.02.2022 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення, у яких позивач додатково наголосив на тому, що жоден із 13-ти епізодів, на підставі яких Комітет прийняв рішення №775-р, не підтверджує факт поширення позивачем недостовірної інформації щодо харчового продукту, у діях позивача відсутній склад правопорушення, відсутня його об'єктивна сторона.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України у справі №910/2682/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Апеляційну скаргу було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2682/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
01.12.2021 матеріали справи №910/2682/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 поновлено Антимонопольному комітету України пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 01.02.2022.
У зв'язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 31.01.2022 на лікарняному, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/516/22 від 31.01.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 справу №910/2682/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А.
З метою здійснення подальшого розгляду апеляційної скарги визначеним складом суду ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 прийнято апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Іоннікова І.А., вирішено здійснити розгляд справи №910/2682/21 у раніше призначеному на 01.02.2022 судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 01.02.2022, з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд у судовому засіданні 01.02.2022 перейшов до розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі №910/2682/21 оголошено перерву до 24.02.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Як наслідок, судове засідання 24.02.2022 у справі №910/2682/21 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 на 24.05.2022.
У судовому засідання 24.05.2022 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 24.05.2022 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримували доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржене рішення суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
10.12.2020 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи №127-26.4/78-20 постановлене рішення №775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу».
У пункті 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 10.12.2020 №775-р «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» визнано, що Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей:
- «масло солодковершкове бутербродне 63% жиру»;
- «масло солодковершкове селянське 73% жиру»;
- «ДСТУ 4399:2005»,
зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» штраф у розмірі 84 892 000,00 грн (пункт 2 рішення).
Рішення відповідача мотивовано, зокрема, такими фактичними даними та доводами:
(2) Відповідачем є ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (далі по тексту - Товариство);
(3) Товариство відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстровано 27.03.2002, ідентифікаційний код юридичної особи 31952591. Місцезнаходження юридичної особи: 31104, Хмельницька обл., місто Старокостянтинів, вул. Івана Франка, буд. 47;
(6) Комітетом направлено вимогу від 11.01.2019 № 127-26/06-349 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про надання інформації щодо проведення випробування зразків молочної продукції на вміст у її складі жирів немолочного походження (стеринів тощо);
(7) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 19.02.2019 №11.2.1/978-19 (вх. Комітету №7-06/2383 від 25.02.2019) надала засвідчені копії протоколів випробувань та експертних висновків, у результаті аналізу яких було виявлено невідповідність харчової продукції виробництва Товариства, зокрема, щодо складу молочного жиру;
(13) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) листом від 19.02.2019 № 11.2.1/978-19 (вх. Комітету №7-06/2383 від 25.02.2019) надала засвідчені копії експертних висновків за результатами випробувань продукції виробництва Товариства, зокрема, щодо:
13.1. Масло солодковершкове «Селянське, 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 04.11.2018 (далі - Масло 1) (протокол випробувань Випробувального центру державного підприємства «Вінницястандартметрологія» №95041 від 05.12.2018 (далі - Висновок 1), регіон виявлення неналежної продукції - Вінницька область.
13.1.1. Відповідно до Висновку 1 масло містить 62,46% немолочних (сторонніх) жирів.
13.2. Масло солодковершкове «Селянське, 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 24.11.2018 (далі - Масло 2) (протокол випробувань харчової продукції Науково-дослідного центру випробувань продукції державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» №14135/18-х від 19.12.2018 (далі - Висновок 2), регіон виявлення неналежної продукції - Київська область;
13.2.1. Відповідно до Висновку 2 масло містить рослинні жири, оскільки в його складі виявлено фітостерини;
13.3. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 27.10.2018 (далі - Масло 3) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області № 003120 п/18 від 20.11.2018 (далі - Висновок 3), регіон виявлення неналежної продукції - Полтавська область;
13.3.1. Відповідно до Висновку 3 масло містить 74,20% сторонніх (немолочних) жирів;
13.4. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6 %, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 06.11.2018 (далі - Масло 4) (Протокол випробувань Випробувального центру державного підприємства «Черкасистандартметрологія» № 5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 (далі - Висновок 4), регіон виявлення неналежної продукції невідомий;
13.4.1. Відповідно до Висновку 4 масло містить 85% немолочних жирів;
13.5. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 14.08.2018 (далі - Масло 5) (Експертний висновок Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи № 012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 (далі - Висновок 5), регіон виявлення неналежної продукції - м. Київ;
13.5.1. Відповідно до Висновку 5 масло не відповідає, зокрема, ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів;
13.6. Масло солодковершкове «Бутербродне», 63%, ТМ «Наш молочник», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 12.09.2018 (далі - Масло 6) (Експертний висновок Випробувального центру Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №013734 п/18 від 08.10.2018 (далі - Висновок 6), регіон виявлення неналежної продукції - Хмельницька область;
13.6.1. Замовником щодо проведення експертного дослідження є ДП «Старокостянтинівський молочний завод»;
13.6.2. Відповідно до Висновку 6 масло не відповідає зокрема ДСТУ 4399:2005 за вмістом стеринів;
(14) До того ж листом б/н б/д (вх. №7-09/1965 від 14.02.2020) Держпродспоживслужба надала Комітету відповідь на запит та надала копії експертних висновків, згідно з якими виявлено вміст рослинних жирів у маслі солодковершковому виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» на території Кіровоградської області, зокрема:
14.1. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 24.07.2019 (далі - Масло 7) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 002707 д.к./19 від 23.08.2019 (далі - Висновок 7), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.1.1. Відповідно до Висновку 7 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.2. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 08.10.2019 (далі - Масло 8) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області №004042 д.к./19 від 30.10.2019 (далі - Висновок 8), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.2.1. Відповідно до Висновку 8 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.3. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.09.2019 (далі - Масло 9) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004062 д.к./19 від 30.10.2019 (далі - Висновок 9), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.3.1. Відповідно до Висновку 9 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.4. Масло солодковершкове «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 09.10.2019 (далі - Масло 10) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004140 д.к./19 від 01.11.2019 (далі - Висновок 10), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.5.1. Відповідно до Висновку 10 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
14.5. Масло солодковершкове «Селянське», ДСТУ 4399:2005, термін вжиття до 13.11.2019 (далі - Масло 11) (Експертний висновок Регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області № 004302 д.к./19 від 06.11.2019 (далі - Висновок 11), регіон виявлення неналежної продукції - Кіровоградська обл.;
14.5.1. Відповідно до Висновку 11 масло за тригліцеридним складом молочного жиру (тобто містить немолочні жири) не відповідає ISO 17678:2010;
(15) Відповідно до Висновку 9 Масло 9 було відібрано в навчально-виховному комплексі «Попівська загальноосвітня школа I-II ступенів» за адресою: вул. Петропавлівська, буд. 75-А, с. Попівка, Кіровоградська обл. (далі - Комплекс);
(16) За інформацією, наявною в Комітеті, Масло 9 від Товариства через фізичну особу підприємця Піщан В.І. було направлено для подальшої реалізації до Комплексу, що документально підтверджено;
(17) Відповідно до Висновку 7 Масло 7 було відібрано в магазині фізичної особи підприємця Сороки Світлани Анатоліївни за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Магазин);
(18) За інформацією, наявною в Комітеті, Масло 7 від Товариства через Товариство з обмеженою відповідальністю «Негоциант Логістік 20» було направлено для подальшої реалізації до Магазину, що документально підтверджено;
(19) Водночас у грудні 2019 року по всій території України, за участю Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та журналістів телеканалу «1+1», проводився масштабний моніторинг масла солодковершкового в рамках медійного проєкту «СТОП Фальсифікат». Зразки масла було відібрано громадськими активістами та журналістами в торговельних мережах у чотирьох регіонах України: Сумах, Черкасах, Новій Одесі (Миколаївська область) та в Калуші (Івано-Франківська область), після чого зразки були направлені на дослідження до Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області та Державного підприємства «Укрметртестстандарт»;
(20) Результатами проведення досліджень є експертні висновки, відповідно до яких у зразках масла було виявлено немолочні жири, зокрема виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод», а саме:
20.1. Масло солодковершкове «Селянське», ТМ «Хуторок», 73%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 22.11.2019, п. 22.1 (далі - Масло 12);
20.1.1. Відповідно до Експертного висновку Центральної випробувальної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Київській області від 08.01.2020 №004803 д.к./19 (далі - Висновок 12) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 10,47%;
20.1.2. Відповідно до Протоколу випробувань Державного підприємства «Укрметртестстандарт» № 12862-12938/19-х від 27.12.2019 (далі - Висновок 13) масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 8,0%;
20.2. Масло солодковершкове «Селянське», ТМ «Хуторок», 73%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 25.11.2019, п. 25.1 (далі - Масло 13);
20.2.1. Відповідно до Висновку 12 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 6,72%;
20.2.2. Відповідно до Висновку 13 масло не відповідає ДСТУ 4399:2005 через вміст немолочних жирів у кількості 7,0%;
(21) Отже, наявність жирів немолочного походження у зразках масла виробництва Відповідача (далі - Продукція), що підтверджується Висновком 1, Висновком 2, Висновком 3, Висновком 4, Висновком 5, Висновком 6, Висновком 7, Висновком 8, Висновком 9, Висновком 10, Висновком 11, Висновком 12 та Висновком 13 (далі разом - Експертні висновки), свідчить про неодноразові порушення Товариством вимог законодавства та нормативно-технічної документації під час виробництва Продукції;
(22) Товариство надало фото упаковок (етикеток) Продукції;
(23) На Упаковці № 1 містяться написи «Солодковершкове», «Селянське», «Масло», «ДСТУ 4399:2005», « 72,6% жиру» « 200 г.», виконані великими літерами. У центральній частині упаковки, виконаної жовтим кольором, міститься зображення сільської місцевості з будинками та коровою;
(24) Також на Упаковці №1 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(25) На Упаковці №2 містяться написи «Масло», «Селянське», «Солодковершкове», «ДСТУ 4399:2005», « 72,6% жиру» « 200 г.», виконані великими літерами. У центральній частині упаковки міститься зображення корови на фоні будинку та пасовища;
(26) Також на Упаковці №2 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(27) На Упаковці №3 містяться написи «Масло», «Солодковершкове», «Бутербродне», «ДСТУ 4399:2005», « 63% жиру», « 200 г.», виконані великими літерами, а також зображення «Вироблено методом збирання вершків». Крім того, центральну частину упаковки займає знак «Наш молочник»;
(28) Також на Упаковці №3 зазначено виробника - ДП «Старокостянтинівський молочний завод», склад, харчову та енергетичну цінність, строк придатності;
(29) Відповідно до наданої Товариством інформації листом №546 від 03.10.2019 (вх. Комітету №8-07/11599 від 07.10.2019), відповідальність за розміщення інформації на етикетці (упаковці) Продукції несе Товариство;
(30) До складу Продукції, як зазначено на її упаковках, входять тільки вершки з коров'ячого молока;
(31) Також на упаковках Продукції зазначено, що масло виготовлено відповідно до ДСТУ 4399:2005;
(32) Відповідно до Експертних висновків у складі Продукції виявлено жири немолочного походження та стерини. Отже, Продукція не є маслом солодковершковим у розумінні законодавства, що свідчить про те, що інформація «масло солодковершкове селянське 73% жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63% жиру», поширена щодо Продукції, є неправдивою;
(35) Крім того, Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було надано роз'яснення листом б/н б/д (вх. Комітету №7-08/7916 від 19.06.2020), зокрема, такі:
35.1. Кількісне зміщення тригліцеридного складу від нормативного значення говорить про наявність немолочних жирів;
35.2. Стерини є природніми складниками лише рослинних жирів і їх присутність в молочному продукті говорить про додавання до нього рослинних олій, що, у свою чергу, вказує на фальсифікацію молочного жиру;
(40) Відповідно до ДСТУ 4399:2005 масло (з коров'ячого молока) - це харчовий жировий продукт, вироблений тільки з коров'ячого молока та продуктів його перероблення з рівномірно розподіленою в жировому середовищі вологою і сухими знежиреними речовинами;
(41) Вершкове масло - вироблене з вершків та/або продуктів перероблення молока, яке має специфічний притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури (12±2)°С, із вмістом молочного жиру не менше ніж 61,5 відсотка, що становить однорідну емульсію типу «вода в жирі»;
(42) Солодковершкове масло виробляється з пастеризованих натуральних вершків;
(43) Залежно від масової частки жиру, що є одним з фізико-хімічних показників масла, вершкове масло поділяється на групи:
- вершкове масло «екстра» - з масовою часткою жиру від 80 до 85%;
- вершкове масло «селянське» - з масовою часткою жиру від 72,5 до 79,9%;
- вершкове масло «бутербродне» - з масовою часткою жиру від 61,5 до 72,4%;
- топлене масло (молочний жир) з масовою часткою молочного жиру не менше ніж 99% (99,8);
(44) Пунктом 5.3.3 ДСТУ 4399:2005 заборонено для виробництва масла застосовувати будь-які жири та вершки, крім тих, що отримані з коров'ячого молока;
(52) Пунктом 5.4.2 ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове. Технічні умови» визначено, що при маркуванні масла вершкового слід зазначати назву й адресу виробника, повну назву продукту, його склад, кінцеву дату зберігання або дату виробництва та строк придатності, умови зберігання, масу нетто, брутто, тару, номер партії, інформаційні дані про харчову цінність 100 г продукту, штрих-код ЕАН та інше;
(58) Тобто, інформація на упаковках Продукції, зокрема «масло солодко вершкове селянське 73% жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63% жиру», є неправдивою;
(60) … поширення Товариством неправдивої інформації впливає на наміри споживачів щодо придбання Продукції, а конкуренти можуть втратити своїх потенційних споживачів, унаслідок чого Товариство може отримати переваги в конкуренції під час реалізації Продукції;
(104) Відповідно до фактів, викладених вище, у складі Продукції виявлено жири немолочного походження, зокрема, у:
1) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 04.11.2018;
2) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 26.11.2018;
3) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 27.10.2018;
4) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 06.11.2018;
5) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 14.08.2018;
6) маслі солодковершковому «Бутербродне», 63%, ТМ «Наш молочник», ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 12.09.2018;
7) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 24.07.2019;
8) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 08.10.2019;
9) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 13.09.2019;
10) маслі солодковершковому «Селянське», 72,6%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 09.10.2019;
11) маслі солодковершковому «Селянське», ДСТУ 4399:2005, термін вжиття до 13.11.2019;
12) маслі солодковершковому «Селянське», ТМ «Хуторок», 73%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 22.11.2019, п. 22.1;
13) маслі солодковершковому «Селянське», ТМ «Хуторок», 73%, ДСТУ 4399:2005, дата виготовлення - 25.11.2019, п. 25.1.;
(105) Враховуючи частину третю статті 5 та частину другу статті 6 Закону України «Про молоко та молочні продукти», Продукція виробництва Товариства не є молочним продуктом у розумінні законодавства;
(106) Отже, інформація на упаковках Продукції, зокрема «масло солодко вершкове селянське 73% жиру», «ДСТУ 4399:2005», «масло солодковершкове бутербродне 63% жиру», є неправдивою;
(107) Стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації щодо складу, споживчих властивостей, характеристик, назви товару може надати неправомірних переваг на ринку та поставити Товариство в більш вигідне становище, порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які діють на цьому ж ринку та не поширюють неправдивої інформації щодо власної продукції;
(108) Крім того, факт наявності декількох експертних висновків та протоколів випробування, які свідчать про наявність немолочних жирів у Продукції, свідчить про неодноразові порушення Товариством вимог законодавства та нормативно-технічної документації протягом 2018 - 2019 років;
(109) Отже, дії Товариства у вигляді поширення на упаковках виробленої ним продукції неправдивої інформації, зокрема, щодо її назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цієї продукції, є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.
Підставами позову є обставини прийняття рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, не доведенні обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, дії позивача кваліфіковано АМКУ за ознаками частини 1 статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та визнано недобросовісною конкуренцією у вигляді поширення на етикетці (упаковці) харчового продукту власного виробництва інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей:
- «масло солодковершкове бутербродне 63% жиру»;
- «масло солодковершкове селянське 73% жиру»;
- «ДСТУ 4399:2005»,
зокрема, щодо його назви, складу, споживчих властивостей та характеристик, які можуть вплинути на наміри невизначеного кола осіб щодо придбання цього продукту.
Спір виник щодо наявності/відсутності підстав для визнання рішення АМКУ, яким дії позивача кваліфіковано за ознаками частини 1 статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.
Процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції, накладення штрафів (абзаци 1, 5 частини першої статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Згідно з частиною 1 статті 59 Законом України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
Відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», «Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року», міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Згідно зі статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Законом.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Отже, поширення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб інформації, що вводить в оману (неправдивих відомостей), зокрема внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб'єкта господарювання, тягне за собою відповідальність, передбачену Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Колегія суддів зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/23000/17, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/18025/17, від 20.11.2018 у справі №915/1253/17, від 02.06.2020 у справі №915/1889/19, від 18.02.2021 у справі №910/450/20 та від 05.10.2021 у справі №910/15594/18.
Згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції»:
- при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи (частина 2 статті 35);
- доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення (стаття 41).
Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.
Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність, стаття 41).
Отже, при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи АМКУ зобов'язані проводити дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін шляхом збирання документів у конкретній справі, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, аналізувати їх та за наслідками такого аналізу в межах своїх повноважень приймати відповідне рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
Під час розгляду даної справи, перевіряючи дії АМКУ на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМКУ, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону підстав для визнання недійсним рішення АМК.
Під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14).
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Колегія суддів звертає увагу, що тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, АМКУ в оскаржуваному рішенні вказав на те, що на етикетках виробленого позивачем товару останнім поширюється неправдива інформація.
Вказаного висновку відповідач дійшов фактично на підставі доказів, отриманих від іншого державного органу (відповідних територіальних відділень Держспоживслужби), а саме: протоколів випробувань харчової продукції (експертних висновків) №95041 від 05.12.2018 ДП «Вінницястандартметрологія» (висновок 1), №14135/18-х від 19.12.2018 ДП «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (висновок 2), №003120 п/18 від 20.11.2018 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області (висновок 3), №5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 ДП «Черкасистандартметрологія» (висновок 4), №012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (висновок 5), №013734п/18 від 08.10.2018 Державного науково - дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (висновок 6), №002707д.к./19 від 23.08.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 7), №004042д.к./19 від 30.10.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 8), №004062 від 30.10.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок - 9), №004140д.к.\19 від 01.11.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області (висновок 10), №004302д.к./19 від 06.11.2019 (висновок 11), №0044803д.к./19 від 08.01.2020 Держпродспоживслужби в Київській області (висновок 12) та №12862-12938/19-х від 27.12.2019 ДП «Укрметртестстандарт» (висновок 13), відповідно до яких у складі масла вершкового виробництва ДП «Старокостянтинівський молочний завод» виявлено немолочні жири.
Із матеріалів справи вбачається, що складення висновків 1 - 11 стало наслідком реалізації повноважень Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо операторів ринку - продавців відповідної продукції, а складання висновків 12, 13 відбулося за участі Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» та журналістів телеканалу « 1+1» в рамках медійного проекту «СТОП Фальсифікат».
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, врахував доводи позивача та дійшов висновку про те, що зразки масла для дослідження були відібрані Держпродспоживслужбою та її територіальними відділеннями з порушенням порядку, встановленого законом, відповідно результати такого дослідження не можуть вважатися правомірними.
Колегія суддів, погоджуючись із вказаними висновками суду першої інстанції, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 55 статті 1 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (в редакції, яка діяла на момент перевірки) оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - суб'єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.
Дочірнє підприємство «Старокостянтинівський молочний завод» є оператором ринку харчових продуктів, оскільки саме в управлінні позивача перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво та реалізація продукції - масла.
Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров'я та благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких побічних продуктів на митну територію України визначені Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори зобов'язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин.
Під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право, зокрема, здійснювати відбір зразків з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин (пункт 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оператор ринку під час здійснення заходів державного контролю, у свою чергу, має право вимагати від державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, інших осіб, які здійснюють заходи державного контролю, дотримання цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин, бути присутнім під час здійснення заходів державного контролю, залучати до здійснення таких заходів юридичних і фізичних осіб, за умови, що такі особи не перешкоджають здійсненню відповідних заходів; одержувати та ознайомлюватися з актами державного контролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями; надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до актів державного контролю, актів відбору зразків протягом п'яти робочих днів з дня отримання таких актів оператором ринку (пункти 1, 5, 7, 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
За змістом частин 1, 2 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» для цілей державного контролю використовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені нормативно-правовими актами, а в разі їх відсутності - національними стандартами України. За їх відсутності застосовуються методи (методики) відбору зразків та їх простих та/або лабораторних досліджень (випробувань), встановлені відповідними міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або Європейським Союзом. У разі неможливості застосування положень частини першої цієї статті дозволяється використовувати методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), валідовані уповноваженою лабораторією.
Відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).
Відбір зразків здійснюється на підставі акта відбору зразків, що складається у двох примірниках, один з яких видається оператору ринку. В акті відбору зразків зазначається перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування), а також застосований метод (методика) відбору зразків (за наявності) (частина 8 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Компетентний орган зобов'язаний забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) (частина 9 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оператор ринку зобов'язаний забезпечити зберігання зразка, наданого йому на випадок арбітражного лабораторного дослідження (випробування), та поводження з ним у спосіб, що гарантує його юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). У разі втрати (знищення) зазначеного зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними (частина 10 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом (частина 11 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Отже, відбір зразків для дослідження здійснюється за певними правилами, встановленими законом, на підставі акта відбору зразків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали антимонопольної справи, долучені відповідачем до матеріалів господарської справи в електронному вигляді на диску та завірені електронно-цифровим підписом представника АМКУ, не містять актів відбору зразків по кожному з епізодів.
У матеріалах господарської справи та матеріалах антимонопольної справи наявні лише акти відбору зразків по маслу 6 (акт відбору зразків №814 від 28.09.2018; місце відбору - ДП «Старокостянтинівський молочний завод»), по маслу 7 (акт відбору зразків №1 від 15.08.2019; місце відбору - ФОП Сорока С.А., продовольчий магазин, вул. Нова, 76/1, м. Долинська, Долинський район, Кіровоградська область), маслу 8 (акт відбору зразків №25 від 18.10.2019, місце відбору - ТОВ «Копілка», вул. Соборна, 1-а, м. Кропивницький), маслу 9 (акт відбору зразків №8 від 17.10.2019, місце відбору - харчоблок навчально-виховного комплексу «Попівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів», вул. Петропавлівська,75-а, с. Попівка Онуфріїівського району Кіровоградської області), маслу 10 (акт відбору зразків №18 від 21.10.2019, місце відбору - харчоблок Голованівського ліцею ім. Т.Г. Шевченка Голованівської районної ради за місцем провадження господарської діяльності; вул. Мікеля, 5, смт Голованівськ, Голованівський район Кіровоградської області), маслу 11 (акт відбору зразків №29 від 29.10.2019, місце відбору - ФОП Дяжур Г.С., магазин «Все для всіх», вул. Перемоги, 91А, смт. Компаніївка, Компаніївського району Кіровоградської області).
У матеріалах справи відсутні акти про відбір продукції - масел 1-5, 12-13 з інформацією щодо місця відібрання, переліку, кількості відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, її розміру, загальної вартості зразків, що передавались на дослідження. Дана інформація вказана у протоколах випробувань та експертних висновках. Водночас, при відборі зразка масла 4 у протоколі випробувань №5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 взагалі не вказано місце відібрання зразка (акт відбору в матеріалах справи відсутній).
В наявних у матеріалах справи актах відбору зразків №№1, 8, 18, 25, 29, протоколах випробувань та експертних висновках, на яких ґрунтується оскаржуване рішення АМКУ, виробником масла, відправленого на дослідження, значиться позивач (ДП «Старокостянтинівський молочний завод»).
Оскільки позивач не був об'єктом перевірки, представники ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не були запрошені для відбору зразків та не були присутні під час відбору зразків масла 1-5, 7-13. Масло 6 було відібрано у ДП «Старокостянтинівський завод», однак, як вірно встановив суд першої інстанції, в обіг не вводилось.
Після проведення лабораторних досліджень (випробувань) зразків масла 1-5, 7-13 їх результати не були повідомлені позивачу як виробнику продукції ні протягом двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом, як це передбачено частиною 11 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин», ні протягом іншого строку. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
За висновками суду першої інстанції позивача було позбавлено можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, оскільки арбітражні зразки масла в деяких випадках взагалі не відбиралися, а в інших надані позивачу, як оператору ринку, не були.
Колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи дійсно відсутні докази на підтвердження відібрання арбітражних зразків по епізодам 1-5, 12-13, що свідчить про наявність порушення частини 6 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» при їх відібранні.
Водночас по епізодам 7-11 в актах відборів зазначено про відібрання арбітражних зразків.
Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами скаржника про те, що норми частини 6 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» не встановлюють обов'язку органів Держпродспоживслужби передавати арбітражний зразок з місць обігу харчових продуктів уповноваженим особам виробника для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань) та/або арбітражних.
Однак, на переконання колегії суддів, зазначене не нівелює обов'язку перевіряючого органу повідомляти оператора ринку - виробника про результати основного лабораторного дослідження (випробування). Протилежні висновки обмежували б законодавче право оператора ринку - виробника продукції здійснити відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань), можливості взяти участь у дослідженні відібраного арбітражного зразка.
Також із матеріалів справи вбачається, що при відборі зразка масла 4 у протоколі випробувань №5551/18-ВЦ/1 від 20.11.2018 взагалі не вказано місце відібрання зразка (акт відбору в матеріалах справи відсутній).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції також послався на порушення Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою КМУ №833 від 14.06.2002.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що у рішенні суду не наведені підстави дослідження судом питання відповідності порядку відбору зразків постанові КМУ №833 від 14.06.2002, у той час, як досліджувані зразки відбиралися у визначеному наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 №490 Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю та форми акта відбору зразків і йому відповідають.
Оцінюючи вказані доводи скаржника, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Протоколи випробувань та експертні висновки відібраної продукції у різних точках проводились з 2018 по 2020 роки.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затверджений постановою КМУ №833 від 14.06.2002, є наразі чинним та був чинним станом на дати відібрання зразків та проведення спірних досліджень.
Дія Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень, затвердженого постановою КМУ №833 від 14.06.2002, поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, транспортуванням та реалізацією, в тому числі експортом чи імпортом продукції (пункт 2 названого Порядку), тобто його дія поширюється на позивача як виробника масла.
При цьому, виходячи зі змісту частин 1, 2 статті 1, частин 1, 2 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою КМУ №1119 від 25.11.2015, постанова КМУ №833 від 14.06.2002, якою затверджено названий Порядок, є актом нормативного характеру та має вищу юридичну силу, ніж наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2018 №490, про який стверджує скаржник, та який є регуляторним актом.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання на Порядок, затверджений постановою КМУ №833 від 14.06.2002, як на нормативно-правовий документ, згідно якого проведено відбір, міститься в протоколі випробувань харчової продукції №14135/18-х від 19.12.2018 ДП «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», експертних висновках №003120 п/18 від 20.11.2018 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області, №013734п/18 від 08.10.2018 Державного науково - дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, №002707д.к./19 від 23.08.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області. Водночас, у протоколі випробувань харчової продукції (експертних висновках) №95041 від 05.12.2018 ДП «Вінницястандартметрологія», №012432/1/д.к./18 від 16.10.2018 Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, №004042д.к./19 від 30.10.2019 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Полтавській області, №0044803д.к./19 від 08.01.2020 Держпродспоживслужби в Київській області та №12862-12938/19-х від 27.12.2019 ДП «Укрметртестстандарт» взагалі не вказано нормативний документ, на підставі якого проводився відбір зразків.
Отже, суд правомірно досліджував дії контролюючого органу у частині відібрання зразків продукції на їх відповідність положенням Порядку, затвердженого постановою КМУ №833 від 14.06.2002.
Так, згідно пункту 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень при незадовільних результатах дослідження, навіть за одним показником, проводиться повторний відбір зразків з тієї самої партії у подвійній кількості. Результати повторних досліджень є остаточними.
Тобто, результати первісних досліджень без здійснення повторних досліджень зразків у подвійній кількості не можуть вважатися достовірними та достатніми доказами, які беззаперечно свідчать про неякісну продукцію.
Однак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази в підтвердження повторного відбору зразків масла з тієї ж самої партії у подвійній кількості, а також результати повторних досліджень, які відповідно до пункту 13 Порядку відбору зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження для проведення досліджень є остаточними.
Оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними (частина 12 статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин»).
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) та врахування їх результатів для цілей державного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №648 від 22.08.2018, оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування) та має намір провести арбітражні лабораторні дослідження (випробування), має право особисто або через уповноважену ним особу подати територіальному органу Держпродспоживслужби заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Як уже встановлено судом вище, позивач, всупереч правовим нормам, які регулюють процедуру відібрання зразків, не був повідомлений про результати лабораторних досліджень (випробувань), і, відповідно, був позбавлений можливості провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) масла, повторні дослідження та/або подати у строк визначений законодавством заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).
Вказані обставини АМКУ залишив поза увагою.
Заперечуючи проти позову, відповідач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що протоколи випробувань та експертні висновки не були оскаржені позивачем в судовому порядку, а тому є дійсними і могли бути покладені в основу оскаржуваного рішення АМКУ.
Колегія суддів відхиляє вказані доводи скаржника з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (частина 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Обов'язковою ознакою нормативно - правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Тобто, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах органи Держпродспоживслужби та науково-дослідні, випробувальні центри виступали в якості експертних організацій і під час складання протоколів випробувань, експертних висновків ніяким чином не здійснювали владних управлінських функцій.
Протоколи випробувань та експертні висновки є лише носіями певної інформації щодо якісних показників досліджуваної молочної продукції, є актами спеціалістів та являють собою довідково-інформаційні документи. Це означає, що результати (висновки) випробувань (досліджень) не породжують обов'язкових правових наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав чи обов'язків.
Тобто, протоколи та експертні висновки не є рішеннями органів державної влади у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, не підлягають окремому оскарженню в судовому порядку.
Водночас, оскільки суди не вправі перебирати на себе функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України та встановлювати при перегляді рішень Комітету наявність/або відсутність порушення, результати перевірки операторів ринку - продавців масла та складені для їх фіксації протоколи випробувань та експертні висновки мали бути досліджені Комітетом при розгляді справи №127-26.4/78-20 як докази на предмет їх належності та допустимості, а також Комітет мав перевірити достовірність викладеної в них інформації.
Однак, АМКУ при прийнятті оскаржуваного рішення зазначеного не врахував, зробивши висновок про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції на підставі документів про відбір зразків масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9 , 10, 11, 12, 13, проведених з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин» та Порядком, затвердженим постановою КМУ №833 від 14.06.2002.
Також суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив, що Комітет при розгляді справи мав встановити ланцюги постачання масла - 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 до місця відбору зразків та врахувати відповідні обставини при винесенні рішення, з чим колегія суддів погоджується, враховуючи наступне.
У матеріалах справи наявний лист Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вих. №11 1.2-2/11331 від 18.05.2021, який підтверджує, що впродовж 2018-2020 років після здійснення позапланових заходів державного контролю ДП «Старокостянтинівський молочний завод» в шести випадках факт виробництва молочних продуктів з немолочними жирами ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не підтверджено.
Вказаний лист, як вірно наголосив позивач, свідчить про наявність на ринку контрафактної продукції, також відповідна обставина опосередковано підтверджується фактом реалізації в грудні 2019 року медійного проекту «СТОП Фальсифікат».
При розгляді антимонопольної справи позивач також повідомляв відповідача про наявність на ринку контрафактної продукції та про відсутність чесної конкуренції на ринку.
Попри зазначене, зі змісту оскаржуваного рішення АМКУ вбачається, що відповідач дослідив ланцюги постачання лише щодо масла 7, 9.
В оскаржуваному рішенні відповідач фактично зазначив, що поставка масла 7, 9 через третіх осіб від ДП «Старокостянтинівський молочний завод» документально підтверджена.
Однак, судом встановлено, що накладна щодо поставки ФОП Піщан В.І. масла 9 до Навчально-виховного комплексу «Попівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів» не містить ідентифікації товару (в ній не зазначено ні виробника, ні назви масла), при цьому позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не мав договірних стосунків із ФОП Піщан В.І.
Щодо масла 7, то як вбачається із відповіді ФОП Сороки С.А. вх. №8-08/7999 від 22.06.2020 на вимогу АМКУ (273 аркуш антимонопольної справи) масло в магазин «Фаворит» постачалось ТОВ «Негоциант Логістік 20», як про це і вказано у пункті 18 рішення АМКУ (суд першої інстанції у рішенні помилково із посиланням на названий лист вказав, що постачальником масла була інша особа, не ТОВ «Негоциант Логістік 20»).
Водночас, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що у видатковій накладній на придбання масла №88255 від 09.08.2019 (том 1, а.с. 100), яка надана ФОП Сорокою С.А., міститься наступна інформація: «Постачальник: Організація, Покупець: Фізична особа-підприємець Овдій Валерій Олександрович». Таким чином, згідно вказаної видаткової накладної, ФОП Сорока С.А. не була власником відібраного зразка. Крім того, ФОП Сорока С.А. надала декларацію виробника на масло, виготовлене 05.08.2019, а відібране масло, як вказано в акті відбору зразків №1 від 15.08.2019, було виготовлене 24.07.2019. Отже, надана ФОП Сорокою С.А. декларація взагалі не стосується відібраного зразка.
Масло 6, у свою чергу, як уже вказувалось вище, не вводилося в обіг, відповідно факт повідомлення третім особам інформації не відбувся, оскільки сам лише факт знаходження масла на території підприємства не міг вплинути на намір споживачів придбати його.
Доказів на підтвердження дослідження ланцюгів постачання інших зразків масла рішення АМКУ не містить.
Враховуючи зазначене, наявність на ринку масла контрафактної продукції, у Комітету не було підстав (доказів) для однозначного висновку, що саме позивач є виробником масла 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, а відтак і суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо недослідження судом першої інстанції листа Держпродспоживслужби від 19.02.2021 №ЦА 11.2.1/978-19, на який посилався відповідач, не спростовують вищезазначених висновків суду, оскільки даний лист, на відміну від листа №11 1.2-2/11331 від 18.05.2021, який був відповіддю на звернення ДП «Старокостянтинівський молочний завод», мав загальний характер та стосувався ситуації щодо перевірок суб'єктів господарювання в цілому, а не конкретного суб'єкта господарювання. При цьому у листі №ЦА 11.2.1/978-19 також містяться відомості про факти виявлення фальсифікованого масла на ринку.
Отже, враховуючи вищевстановлені обставини справи у сукупності, Комітетом, який зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати дійсні обставини справи, в даному випадку було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, і зроблено висновки в оскаржуваному рішенні, які не в повній мірі відповідають обставинам справи.
Так, зразки масла для дослідження були відібрані з порушенням порядку, встановленого законом, відповідно результати такого дослідження не можуть вважатися правомірними і в умовах наявності на ринку масла контрафактної продукції не був досліджений ланцюг постачання масла від позивача до суб'єкта, у якого здійснювався відбір зразків. Та обставина, що виробником відібраних зразків масла (окрім масла 6) на упаковках зазначене саме ДП «Старокостянтинівський молочний завод», в умовах наявності на ринку контрафактної продукції, не може бути достатньою і єдиною підставою для визначення суб'єктом правопорушення ДП «Старокостянтинівський молочний завод».
Підсумовуючи вищевикладене, висновки Комітету, покладені в основу оскаржуваного рішення, мають переважно імовірнісний характер, оскільки по суті ґрунтуються на зроблених відповідачем припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що АМКУ не доведено обставин, пов'язаних з наявністю в діях позивача ознак, за якими кваліфікується правопорушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», в тому числі й те, що масло, вироблене позивачем, містить немолочні жири та що поширення інформації здійснював саме позивач.
Оскільки судом встановлено, що приймаючи рішення №775-р відповідач неповно з'ясував та не довів обставини, які мають значення для справи і які визнав встановленими, наявні передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстави для визнання недійсним (скасування) названого рішення АМКУ.
Доводи скаржника стосовно достатності для притягнення до відповідальності за порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», самого лише факту розповсюдження інформації, а відтак відсутності підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки один факт точно підтверджений рішенням, відхиляються судом з тих підстав, що неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставами для скасування рішення, і відповідні обставини встановлені судом у даній справі. При цьому, колегія суддів наголошує, що неможливим є ототожнення всіх зразків відібраної продукції, у той час, коли лише масло 6 було відібране у позивача.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що в оспорюваному рішенні Комітетом не визначено співвідношення між розміром штрафу, накладеного на позивача, і будь-якими обставинами справи, не визначено співрозмірність (пропорційність) суми штрафу діям позивача та їх наслідкам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Тобто Законом передбачено можливість застосування штрафу в різному розмірі пропорційно до доходу, але не більше п'яти відсотків (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, штраф в п'яти відсотків є максимальним.
Аналіз норм статей 124, 19 Конституції України, статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», норм процесуального права, які закріплені в Господарському процесуальному кодексі України щодо компетенції суду, дає підстави дійти висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу.
Водночас, як уже наголошувалось, перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України поза межами перевірки за наявними підставами щодо зміни, скасування чи визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України. Водночас суди можуть контролювати як відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи, наявними ресурсами тощо.
Саме таким чином суд і здійснює перевірку як на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що встановлення розміру штрафу у відсотковому відношенні є дискреційними повноваженнями Комітету, а тому колегія суддів погоджується із доводами скаржника, що суд не вправі своїм рішенням підміняти рішення Комітету або прямо вказувати суб'єкту владних повноважень на те, які саме рішення останній повинен прийняти в частині встановлення розміру штрафу. При цьому, обґрунтування визначення розміру штрафу наведено Комітетом у абзацах 110-113 Рішення №775-р.
Водночас, зважаючи на вищевстановлену судами наявність правових підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, колегія суддів вважає, що надання судом першої інстанції правової оцінки обґрунтованості встановленого Комітетом розміру штрафу не призвело до неправильного вирішення спору по суті, а тому це не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищевстановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ДП «Старокостянтинівський молочний завод» у даній справі.
Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Антимонопольного комітету України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №910/2682/21 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Антимонопольний комітет України.
Матеріали справи №910/2682/21 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.06.2022.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді І.А. Іоннікова
І.М. Скрипка