вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" червня 2022 р. Справа№ 910/18352/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
без повідомлення (виклику) учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 21.04.2021 (повне рішення складене 18.05.2021)
у справі №910/18352/20 (суддя - Джарти В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін»
до Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича
про стягнення 148 480,55 грн
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мартін» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича про стягнення 148 480,55 грн, з яких: 112 865,82 грн заборгованості по оплаті платежів оренди, 12 585,88 грн 60 процентів річних, пені 2 517,18 грн та штраф 20 511,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов'язків за договором № 5.1.62 оренди нежитлового об'єкта від 17.06.2020.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/18352/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін» до Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича про стягнення 148 480,55 грн задоволено повністю.
Присуджено до стягнення Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитро Михайлович на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартін» 112 865,82 грн заборгованості по оплаті орендних платежів, 12 585,88 грн шістдесят процентів річних, 2 517,18 грн пені, 20 511,67 грн штрафу та 2 227,21 грн судового збору.
Рішення мотивоване тим, що позивач довів факт передачі об'єкта в оренду з 01.08.2020, водночас відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті орендних платежів, що є підставою для стягнення заборгованості та штрафних санкцій в заявленому розмірі.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Бурак Дмитро Михайловича звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Також до апеляційної скарги додано клопотання про виклик свідка та клопотання про розгляд справи з викликом учасників справи.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Разіна Т.І., Іоннікова І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18352/20 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/18352/20.
На виконання зазначеної ухвали матеріали справи №910/18352/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Після надходження матеріалів справи ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича про виклик свідка. Відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича про розгляд справи з викликом учасників справи. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/18352/20 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу.
Відповідач своїм правом надання відповіді на відзив не скористався.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення спору, при недоведеності обставин, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Відповідач зазначає, що акт приймання передачі майна в оренду позивачем (орендодавцем) у спірний період підписано не було, а отже строк договору не розпочався. Крім того, відповідач наполягає, що позивач надає суду недостовірні відомості щодо обставин справи, а висновки суду про підписання сторонами акту приймання передачі 01.08.2020 є недоведеними.
Відповідач також зазначає, що він не міг використовувати об'єкт оренди через обставини, за які він не відповідає, зокрема у акті прийому передачі об'єкта від 01.08.2020 скаржник написав свої зауваження щодо скла (вітринне скло не було належним чином закріплено), яке могло випасти та завдати шкоди.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив щодо доводів апеляційної скарги відповідача, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Позивач зазначає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, що відповідачем прийнято майно в оренду, а отже і обґрунтовані висновки суду першої інстанції про наявність обов'язку сплатити заборгованість за договором оренди.
2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи
17.06.2020 між Товариством (орендодавець) та Підприємцем (орендар) укладено договір № 5.1.62 оренди нежитлового об'єкта за адресою: місто Київ, проспект Правди, 47 (надалі - Договір оренди), об'єктом оренди за яким є Лот 5.1.62 загальною площею 9,44 кв. м, що знаходиться на першому поверсі ТЦ «Retroville» за адресою: м. Київ, проспект Правди, 47, для здійснення господарської діяльності Підприємцем з реалізації чохлів для диванів, стільців, крісел під вивіскою «Evrochehol»; строк оренди - 35 місяців.
Відповідно до пункту 3.1. загальної частини Договору Товариство зобов'язалося передати Підприємцю об'єкт оренди в строкове платне користування.
У відповідності до п. 5.4. загальної частини Договору орендар повинен сплатити орендодавцю гарантійний платіж в розмірі, вказаному в п. 8.4. спеціальної частини договору, до дати, вказаної в п. 9.4. спеціальної частини договору, а якщо така дата не вказана, то протягом 5 п'яти) робочих днів з моменту підписання цього договору обома сторонами.
За підпунктом 8.4.2. спеціальної частини Договору сторони погодили, що розмір гарантійного платежу становить 55 740,52 грн.
Згідно з пунктом 9.4. спеціальної частини Договору орендар має сплатити гарантійний платіж І протягом 10-ти календарних днів після укладання цього договору.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що об'єкт передається орендарю на строк оренди, який вказано у спеціальній частині договору. Перебіг строку оренди розпочинається з дати початку - з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі об'єкта в порядку, передбаченому пунктом 4.5. загальної частини Договору або в день, коли орендар зобов'язаний прийняти приміщення відповідно до положень спеціальної частини договору та підписати відповідний акт.
Підпунктом 4.6.1. загальної частини Договору передбачено, що з метою отримання орендарем доступу до об'єкта та можливості проведення в ньому підготовчих робіт, сторони підписують акт прийому- передачі об'єкта для проведення підготовчих робіт за формою, викладеною у додатку №4 до цього договору. З дати підписання уповноваженими представниками сторін двох примірників зазначеного в цьому пункті акту орендар сплачує орендодавцю комунальний платіж та експлуатаційний платіж і несе повну відповідальність та ризики за об'єкт та підготовчі роботи, в тому числі матеріали, обладнання/устаткування, меблі тощо. Орендна плата протягом строку проведення підготовчих робіт не нараховується та орендарем не сплачується.
Пунктом 11.7. загальної частини Договору передбачено, що всі повідомлення, передбачені дим договором, складаються в письмовій формі і надсилаються за адресами, що наведені нижче в договорі або за іншими адресами, які сторони можуть вказати письмово, серед іншого, б) за допомогою електронної пошти, вказаної в цьому договорі або повідомленої стороною письмово.
У пункті 2.4. спеціальної частини Договору та реквізитах Товариства у загальній частині договору вказана адреса електронної пошти для листування, а саме: info@retroville.ua.
У пункті 3.4. спеціальної частини Договору та реквізитах Підприємця у загальній частині договору вказана адреса електронної пошти для листування, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1.
На виконання умов договору оренди Підприємець перерахував Товариству гарантійний платіж у повному обсязі, а саме: 03.07.2020 - 10 000,00 грн, 03.07.2020 - 5 740,52 грн, 14.07.2020 - 10 000,00 грн та 31.07.2020 - 30 000,00 грн, що підтверджується копією відповідних квитанцій.
Із матеріалів справи вбачається, що Товариство передало, а Підприємець прийняв об'єкт для здійснення підготовчих робіт 13.07.2020 згідно підписаного сторонами акту передання-прийняття об'єкта для здійснення підготовчих робіт № 1.
Відповідний акт щодо повернення об'єкта оренди з підготовчих робіт підписаний сторонами 31.07.2020 року.
3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі об'єкта від 01.08.2020 (т. 1 а.с. 80) який підписаний як відповідачем (з зауваженням «скло») так і представником позивача та скріплений печаткою позивача.
Відповідно до змісту вказаного акту, орендодавець передав орендарю, а орендар прийняв в оренду об'єкт з характеристиками, вказаними в договорі. Також, 01.08.2020 сторони уклали акт прийому-передачі майна у тимчасове користування.
Водночас, відповідач зазначає, що у період дії Договору вказаний акт позивачем не був підписаний, а тому строк оренди не розпочався.
Крім того, на підставі заявки на ввезення товару (обладнання) Підприємцю погоджено 23.07.2020 ввезення товару у кількості 15 одиниць.
У подальшому, 28.09.2020 Підприємцю на підставі заявки на вивіз товару (обладнання) погоджено вивезення 10 шт. товару - чохли для меблів.
Листом № 29/09-2020 від 29.09.2020 Підприємець звернувся до Товариства з приводу порушення умов Договору оренди, а саме зазначив, що станом на 29.09.2020 Товариство не передало об'єкт в строкове платне користування та не повідомило Підприємця про дату початку оренди, у зв'язку з чим останній позбавлений можливості використати об'єкт оренди для власної мети.
У свою чергу, Товариство листом № 05/10/20-1 від 05.10.2020 та повторно з листом № 08/10/20-13 від 08.10.2020 звернулося до Підприємця з вимогою погасити заборгованість у розмірі 94 016,86 грн.
Відповідні листи доставлено 07.10.2020 та 12.10.2020, про що свідчить інформація на веб-сайті за посиланням: https://exmoto.com/ шляхом введення номеру накладної 6641-98136 та 6641-98108 відповідно. При цьому, направлені листи за допомогою «Укрпошта експрес» Підприємець не отримав, у зв'язку з чим такі листи повернуто Товариству з відміткою на довідці про причини повернення/досилання «за закінченням терміну зберігання». Також зазначені листи направлено на електрону адресу Підприємця ІНФОРМАЦІЯ_1 05.10.2020 та 08.10.2020 з отриманням звітів про доставлення листів на електрону адресу.
У зв'язку з не усуненням порушень умов договору оренди Товариство направило повідомлення № 20/10/20 про відмову від договору (розірвання договору в односторонньому порядку) від 20.10.2020 та залишення гарантійного платежу в якості штрафу. Дане повідомлення разом з двома примірниками акту прийому-передачі про повернення об'єкту від 20.10.2020, підписаними зі сторони Товариства, отримано Підприємцем 22.10.2020, про що свідчить інформація на веб-сайті ПАТ «Укрпошта» (номеру накладної 0420800435519).
26.10.2020 Товариством отримано від Підприємця повідомлення № 20/10-2020 про відмову від договору в односторонньому порядку від 20.10.2020, оскільки Товариство не передало в строкове платне користування об'єкт оренди.
Листом № 27/10/20-7 від 27.10.2020 Товариство у відповіді на вищезазначений лист наголосило, що договір оренди вже розірвано в односторонньому порядку, а також направило підписані зі своєї сторони акти про надання послуг за вересень та частину жовтня, а також рахунок на оплату послуг за частину жовтня та акт звірки взаємних розрахунків. Даний лист направлено 27.10.2020 за допомогою «Укрпошта експрес» (номер накладної 0420800433354) та на електрону адресу Підприємця ІНФОРМАЦІЯ_1 з отриманим звітом про доставку листа.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Підприємець у відзиві на позовну заяву зокрема вказав, що Товариство не повідомило його попередньо про дату підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди, відповідний акт зі сторони Товариства не підписувався та об'єкт не був переданий в оренду. До того ж, Підприємець не отримував акти наданих послуг з оренди за спірний період.
Водночас, доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20).
Відповідач не заперечує, що саме ним було підписано акт прийому-передачі об'єкта від 01.08.2020 (т. 1 а.с. 80), тобто відповідач фактично визнав, що він отримав майно у користування, а доводи, що він фактично не міг користуватись майном у зв'язку з зауваженнями до приміщення не підтверджується матеріалами справи, оскільки відмітка «с зауваженням скло» на акті не свідчить про неможливість використання приміщення за призначенням.
При цьому, доводи сторін щодо фактичного користування чи не користування спірним приміщенням орендарем у спірному приміщенні не мають істотного значення для справи, оскільки за умовами оренди орендар набуває право користуватись орендованим приміщенням, і обов'язок оплати не залежить від того чи реалізовується таке право (за умови що таке право реалізувати можливо).
Більш того, відповідно до викладеної Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 925/1596/16 правової позиції, при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов'язків) та щодо обрахування початку перебігу строку оренди має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно документу під назвою «акт приймання-передачі», передбаченого ч. 1 ст. 795 ЦК, що підтверджує прийняття майна в оренду.
До того ж, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з дати зазначеної в акті від 01.08.2020 прийому-передачі об'єкта до 29.09.2020 відсутні докази будь-яких звернень Підприємця до Товариства з приводу не передання об'єкту в оренду. При цьому, суд зазначає, що наявні в матеріалах справи заяви свідків, в яких зазначено про роботу магазину «Evrochehol» з 01.08.2020 судом враховані разом із іншими доказами.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18.
Відтак, за наявних у матеріалах справи доказів, доведеним є факт передання 01.08.2020 об'єкту Підприємцю в оренду, що зумовлює виникнення в останнього обов'язку зі сплати орендної плати. При цьому, Товариством здійснено нарахування орендної плати до 20.10.2020, тобто дати направлення повідомлення № 20/10/20 від 20.10.2020 Підприємцю про припинення відповідного договору оренди.
Наявність відповідної заяви орендодавця та належних доказів її надсилання орендарю за наданими орендарем реквізитами відповідно до встановлених судами обставин справи свідчить про добросовісність звернення Позивача до Відповідача, вчинення позивачем залежних від його волі необхідних дій у спірних правовідносинах на відміну від відповідача, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
При цьому негативні наслідки неодержання орендарем (у тому числі фізичною особою-підприємцем) звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на орендаря (у тому числі на фізичну особу-підприємця), а факт наявності відповідної заяви орендодавця та доказів її належного надсилання орендарю свідчить про добросовісне звернення орендодавця до орендаря, а відтак і про припинення договірних відносин між сторонами відповідно до приписів чинного законодавства.
Подібний правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу Підприємця, яка складає 112 865,82 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Товариством, а отже позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що Підприємцем допущено прострочення зі сплати орендних платежів, Товариством заявлено до стягнення 12 585,88 грн 60 процентів річних, пені 2 517,18 грн та штраф 20 511,67 грн.
Згідно з пунктом 8.4 загальної частини договору оренди, якщо будь-який платіж за цим договором прострочений, орендар на вимогу орендодавця сплачує орендодавцю прострочену суму, 60 % річних від простроченої суми в порядку статті 625 ЦК України, а також додатково пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний календарний день прострочення протягом строку такого прострочення, який не обмежується шестимісячним періодом, передбаченим частиною 6 статті 232 ГК України. У випадку прострочення виконання орендарем платежу понад 30 календарних днів, останньому додатково нараховується штраф (орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця сплатити такий штраф) у розмірі 20 % від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.
Отже, сторони в пункті 8.4 загальної частини договору оренди дійшли згоди щодо встановлення іншого розміру процентів річних, ніж передбачений частиною 2 статті 625 ЦК України, а саме в розмірі 60 процентів річних від простроченої суми.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, штрафу та 60 процентів річних, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність підстав для стягнення з Підприємця заявлених до стягнення штрафних санкцій та процентів річних у заявленому розмірі.
3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду
Порушенням права є такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Враховуючи обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивач довів наявність у нього права на отримання орендної плати за Договором, а відповідач ухиляючись від виконання договору порушив права позивача.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач довів обґрунтованість позову, а тому наявні підстав для задоволення позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (стаття 765 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Преамбулою Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що акт приймання передачі майна в оренду позивачем (орендодавцем) у спірний період підписано не було, а отже строк договору не розпочався, оскільки вказана обставина відповідачем не доведена, водночас підписавши акт приймання передачі від 01.08.2020 відповідач фактично визнав, що отримав майно в оренду та почав ним користуватись.
Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача, що він не міг використовувати об'єкт оренди через обставини, за які він не відповідає, оскільки вказана обставина не підтверджена матеріалами справи.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга заступника керівника Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20 задоволенню не підлягає.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Бурак Дмитра Михайловича на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі №910/18352/20 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Фізичною особою-підприємцем Бурак Дмитром Михайловичем.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна