вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2022 р. Справа№ 910/12183/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Разіної Т.І.
при секретарі судового засідання: Горді В.В.
за участі представників сторін:
позивач: Сушко Т.С.
від позивача: Майстренко Л.О.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: Грищенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021
у справі №910/12183/21 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Сушко Тетяни Сергіївни
до: 1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
2. Державної податкової служби України
про скасування реєстраційної дії та визнання відсутнім статусу фізичної особи
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову
Сушко Тетяна Сергіївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної податкової служби України про скасування реєстраційної дії та визнання відсутнім статусу фізичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією позивача як фізичної особи-підприємця на підставі підробленої заяви про здійснення державної реєстрації.
08.11.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просить зупинити стягнення з Сушко Тетяни Сергіївни як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 у виконавчому провадженні № 67374334, яке відкрите постановою від 03 листопада 2021 року Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А.М.
В обґрунтування вказаної вимоги заявник зазначає, що перевіркою даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження представником позивача встановлено, що 03 листопада 2021 року Головний державний виконавець Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Єзеська А.М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 67374334 про стягнення з Сушко Т.С. як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019, при тому, що позивач ніколи не реєструвалась як ФОП.
Отже, на думку заявника, ГУ ДПС України у м. Києві (територіальний підрозділ відповідача-2) не сприяє виконанню Господарським судом міста Києва завдань господарського судочинства в справі № 910/12183/21, а навпаки - свідомо та цілеспрямовано здійснює завідомо недобросовісні та нерозумні дії виключно на порушення прав позивача.
1.2 короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі № 910/12183/21 заяву Сушко Тетяни Сергіївни про забезпечення позову у справі № 910/12183/21 задоволено.
Ухвалено вжити заходи забезпечення позову, а саме: зупинити стягнення з Сушко Тетяни Сергіївни як із фізичної особи-підприємця недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн. на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 у виконавчому провадженні № 67374334, яке відкрите постановою від 03 листопада 2021 року Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А.М.
Ухвала мотивована тим, що оскільки у даній справі позивачем фактично оскаржується його реєстрація фізичною особою-підприємцем як така, що проведена незаконно, суд вважає, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення податкової заборгованості з позивача як з фізичної особи-підприємця є адекватним, розумним та таким, що не порушить баланс інтересів сторін.
1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна податкова служба України звернулася безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2021 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12183/21 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/12183/21.
09.12.2021 до канцелярії суду від Державної податкової служби України надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами сплати судового збору за її подання.
20.12.2021 матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/12183/21 за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2022.
29.12.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання 26.01.2022 з'явились позивач, її представник та представник відповідача-2.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач зазначає, що ним виконуються функції передбачені чинним законодавством, в тому числі стягнення заборгованості щодо сплати податків, а оскільки видана відповідно до повноважень вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом і протягом 10 робочих днів з дня узгодження надсилається до органу державної виконавчої служби, а відповідна вимога про стягнення недоїмки позивачем не оскаржувалась.
Крім того, апелянт зазначає, що така вимога могла бути заявлена позивачем в межах адміністративного судочинства, а тому господарський суд неправомірно прийняв та задовольнив заяву про забезпечення позову.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які аргументи щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б могли бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що її було неправомірно зареєстровано як ФОП шахраями, а тому будь-які вимоги до неї як до ФОП, зокрема щодо сплати податків, є неправомірними, а з огляду на предмет спору, невжиття заходів забезпечення позову зумовить необхідність подання інших позовів та ускладнить можливість захисту порушеного права.
2.4. інші процесуальні дії у справі
У судовому засіданні 26.01.2022 позивач та її представник надали пояснення по суті спору, проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу без змін.
У судовому засіданні 26.01.2022 представник відповідача надав пояснення по суті спору, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволення заяви про забезпечення позову.
Мотивувальна частина
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини
Сушко Тетяна Сергіївна звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Державної податкової служби України з вимогами про:
1) скасування реєстраційної дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 серпня 2016 року № 20670000000162319 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Сушко Тетяни Сергіївни.
2) визнання, що Сушко Тетяна Сергіївна, не мала статусу фізичної особи-підприємця в період чинності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису від 05 серпня 2016 року № 20670000000162319 та не має будь-яких зобов'язань як фізична особа-підприємець перед податковими органами.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацією позивача як фізичної особи-підприємця на підставі підробленої заяви про здійснення державної реєстрації.
08.11.2021 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просив зупинити стягнення з Сушко Т.С. як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 у виконавчому провадженні № 67374334, яке відкрите постановою від 03 листопада 2021 року Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єзерської А.М.
В обґрунтування вказаної вимоги заявник зазначив, що перевіркою даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження представником позивача встановлено, що 03 листопада 2021 року Головний державний виконавець Дніпровського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Єзеська А.М. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 67374334 про стягнення з позивача як із ФОП недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019.
Отже, на думку позивача, цілком очевидно, що ГУ ДПС України у м. Києві (територіальний підрозділ відповідача-2) не сприяє виконанню Господарським судом м. Києва завдань господарського судочинства в справі № 910/12183/21, а навпаки - свідомо та цілеспрямовано здійснює завідомо недобросовісні та нерозумні дії виключно на порушення прав Сушко Т.С.
Станом на час відкриття виконавчого провадження судом справа за позовом Сушко Т.С. розглянута не була.
3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин а також доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції
На обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача також посилається, що у разі задоволення цього позову судом відпаде будь-яка правова підстава виконання вимоги ГУ ДПС у м. Києві, адже буде встановлено, що Сушко Т.С. ніколи не мала статусу ФОП, з якого випливають претензії до неї з боку податкового органу.
Однак, у тому разі, якщо на час ухвалення судом рішення державний виконавець уже здійснить стягнення грошових коштів із Сушко Т.С., то повернути їх буде неможливо за відсутності нормативно-врегульованого порядку дій державного виконавця в таких випадках. Тому позивач буде змушена ініціювати новий (уже третій) позов про повернення стягнутих із неї грошових коштів на виконання нікчемної вимоги № Ф-131911-17 У від 08.05.2019.
Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, про наявність обставин для забезпечення позову може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
(Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18).
При цьому, дослідивши предмет спору, а саме: «скасування реєстраційних дій (запису), та визнання обставин щодо відсутності у позивача зобов'язань як ФОП перед податковими органами» та обраний заявником спосіб забезпечення позову: «зупинення стягнення з позивача недоїмки зі сплати ЄСВ у сумі 2754,28 грн на підставі вимоги ГУ ДПС України у м. Києві № Ф-131911-17 У від 08.05.2019 у виконавчому провадженні № 67374334», колегія суддів зазначає, що заявлений спосіб забезпечення є співмірним з предметом спору.
До вказаного висновку суд дійшов, з огляду на те, що у випадку стягнення з позивача як з ФОП заборгованості по сплаті ЄСВ, задоволення вимоги про визнання відсутніми зобов'язань позивача перед податковими органами не матиме правового наслідку на який розраховував позивач при зверненні з позовом.
Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні достатньо обґрунтовані припущення про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, оскільки захист таких прав та інтересів навіть у випадку задоволення позову стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки в діях і поведінці відповідача вбачається ймовірність ускладнення виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову.
Водночас, колегія суддів на стадії вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову не надає оцінки обґрунтованості позовних вимог та щодо належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, а тому не приймає доводи відповідача щодо порушення зобов'язань зі сплати ЄСВ.
4 ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1 висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Заявником за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено доцільність застосування заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням предмету спору та наданих доказів.
4.2 посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно з нормами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується: накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; встановленням обв'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При цьому оцінка факту істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення повинна здійснюватись не тільки за критерієм пов'язаності і співмірності заходів забезпечення позову з заявленими вимогами, а також виходячи з фактичних обставин, які можуть свідчити про неправомірність поведінки відповідача та порушення прав позивача.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача-2 що він діє у відповідності до норм чинного законодавства не спростовує доводів позивача про наявність підстав для застосування обраного позивачем способу забезпечення позову.
Крім того, колегією відхиляються доводи апелянта, що така вимога мала бути заявлено в до адміністративного суду, оскільки вказана обставина стосується суті спору, і її оцінка виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції при перегляді ухвали про забезпечення позову.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу суду прийнято у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21 залишити без змін.
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21 залишити без задоволення.
7 РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1. У зв'язку зі залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №910/12183/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2022.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді І.А. Іоннікова
Т.І. Разіна