Постанова
Іменем України
18 травня 2022 року
м. Київ
справа № 236/1959/21
провадження № 61-17262св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
особа, яка подає касаційну скаргу, - суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталія Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталії Володимирівни на окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Гапонова А. В., Никифоряка Л. П., Халаджи О. В.,
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця») про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 02 липня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з лютого 2016 року до липня 2016 року в розмірі 15 973,67 грн з утриманням податку та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 7 145,48 грн з утриманням податку та інших обов'язкових платежів. У частині стягнення заборгованості із заробітної плати в межах суми платежу за один місяць рішення допущено до негайного виконання. В іншій частині позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції також постановив окрему ухвалу від 22 вересня 2021 року щодо порушення суддею Сердюк Н. В. норм процесуального права, яка адресована голові Краснолиманського міського суду Донецької області, для обговорення на нараді із суддями цього суду з метою врахування в роботі та уникнення відповідних порушень надалі.
Окрема ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що повний текст рішення було виготовлено 09 липня 2021 року не головуючим суддею, а особою на прізвище « ОСОБА_2 » (прізвище зазначено біля штрих-кода на аркуші), а отже, було порушено таємницю нарадчої кімнати, що є грубим порушенням норм процесуального права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2021 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н. В. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року скасувати.
На обґрунтування касаційної скарги посилалася на те, що грубих порушень процесуального закону, які б перешкодили або могли перешкодити ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення вона не допустила. Зазначення на штрих-коді рішення суду прізвища помічника судді жодним чином не ставить під сумнів незалежність і неупередженість судді при обговоренні та ухваленні відповідного судового рішення. Зазначення прізвища помічника судді як автора електронного документа біля штрих-кода, не є порушенням таємниці нарадчої кімнати. Оригінал рішення суду першої інстанції у цій справі підписаний її власним підписом, електронним цифровим підписом та особисто направлений до Єдиного державного реєстру судових рішень. Права підписувати та направляти судові рішення до реєстру помічник ОСОБА_3 не має.
Судове рішення оскаржується з підстав порушення норм процесуального права: Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України від 02 квітня 2015 року, Положення про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 15 травня 2018 року № 21, статей 48, 56, 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів», статей 244, 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, - порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 рокусправу призначено до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам оскаржувана окрема ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до частин першої, п'ятої-сьомої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Згідно зі статтею 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Постановляючи окрему ухвалу щодо судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н. В., суд апеляційної інстанції виходив з того, що повний текст рішення було виготовлено 09 липня 2021 року не головуючим суддею, а особою на прізвище « ОСОБА_2 » (прізвище зазначене біля штрих-кода на аркуші). Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, було порушено таємницю нарадчої кімнати, що є грубим порушенням норм процесуального права.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 245 ЦПК України під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу.
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Судове рішення, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.
Отже, за змістом положень указаної норми права у випадку відкладення складання судом першої інстанції повного тексту судового рішення вимога про складання і підписання повного рішення саме в нарадчій кімнаті не передбачена, оскільки указані дії відбуваються після закінчення судового засідання у справі, а відповідно поза межами нарадчої кімнати.
Верховний Суд зазначає, що окрема ухвала як форма реагування на виявлені порушення вимог законодавства та інструмент для їх усунення має бути законною і обґрунтованою, відповідати вимогам судового рішення (частини перша-третя статті 263 ЦПК України). Окрема ухвала повинна бути належно мотивованою і може бути постановлена тільки на підставі перевірених у суді доказів та встановлених порушень норм права, в тому числі й судом першої інстанції, рішення якого переглядається в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання про постановлення окремої ухвали щодо порушення таємниці нарадчої кімнати при підписанні повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції не врахував, що 02 липня 2021 року суддею Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н. В. проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повне судове рішення буде складено протягом десяти днів, а отже, на подальшу процедуру складання та підписання повного судового рішення положення статей 245, 259 ЦПК України про складання і підписання рішення в нарадчій кімнаті не поширюються.
Заслуговують також на увагу доводи заявниці про те, що згідно з Положенням про помічника судді, затвердженим рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21, помічник судді може за дорученням судді готувати проєкти судових рішень, здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи, які беруть участь у справі відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень.
Наведеного суд апеляційної інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що суддею Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н. В. порушено таємницю нарадчої кімнати під час виготовлення повного судового рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції постановив окрему ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 262, 263 ЦПК України, неправильно витлумачив зміст статей 245, 259 ЦПК України, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для постановлення оскаржуваної окремої ухвали.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини дев'ятої статті 262 ЦПК України окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частин першої, другої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні окремої ухвали Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку про її скасування з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталії Володимирівни задовольнити.
Окрему ухвалу Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2021 року скасувати.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко