01 червня 2022 року
Київ
справа №160/5767/20
адміністративне провадження №К/990/5750/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
27 травня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур офісу Генерального прокурора, Прокуратури Дніпропетровської області, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 55 від 02 квітня 2020 року про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області № 376к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Дніпропетровської області;
- стягнути з Прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 15 травня 2020 року по день фактичного винесення рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Дніпропетровської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Дніпропетровською обласною прокуратурою подано до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.
Скаржником усунуто недоліки касаційної скарги та подано документ про сплату судового збору.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що після отримання ухвали про повернення касаційної скарги скаржником без невиправданих затримок та зайвих зволікань подано касаційну скаргу.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази, надані на підтвердження вказаних у ньому обставин, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Підстава касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року відповідає вимогам пункту першого частини четвертої статті 328 КАС (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подана з дотриманням порядку і строків касаційного оскарження, передбачених статтями 329, 331 КАС України. Підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 327-331, 334, 338 КАС України,
Визнати поважними причини пропуску Дніпропетровською обласною прокуратурою строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року та поновити цей строк.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: М.В. Білак
В.М. Соколов