01 червня 2022 року
Київ
справа №260/1934/20
адміністративне провадження №К/990/12149/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 сiчня 2022 року
у справі №260/1934/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування рiшення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
У травнi 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (далi - Перша кадрова комiсiя), Закарпатської обласної прокуратури, в якому просила: визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора, дії та рішення Першої кадрової комісії щодо неї з питань проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки; скасувати рішення Першої кадрової комісії від 10 квiтня 2020 року №250 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки»; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Закарпатської області від 28 квiтня 2020 року №170 про звільнення її з посади начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи та органів прокуратури Закарпатської області за пунктом 9 частини першої статтi 51 Закону України «Про прокуратуру»; поновити на посаді, рівнозначній посаді, яку вона займала станом на 30 квiтня 2020 року та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на роботі.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора, дії та рішення Першої кадрової комісії щодо ОСОБА_1 з питань проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп'ютерної техніки. Визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії від 10 квiтня 2020 року №250 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки». Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Закарпатської області від 28 квiтня 2020 року №170 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи та органів прокуратури Закарпатської області за пунктом 9 частини першої статтi 51 Закону України «Про прокуратуру». Поновлено позивача на посаді начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи днем 04 травня 2020 року. Стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з 30 квiтня по 09 липня 2020 року, із утриманням із цієї суми обов'язкових платежів (податків та зборів) у розмірі 70635,60 грн. В iншiй частинi позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 сiчня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції в частинi стягнення середнього заробiтку та прийнято в цiй частинi нове судове рiшення. Стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 422 243, 92 грн.
17 травня 2022 року Офіс Генерального прокурора подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 сiчня 2022 року. Заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором та звільнення його з цих підстав з органів прокуратури.
У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що своєчасному поданню зазначеної касаційної скарги завадили події, які об'єктивно не залежали від волі та поведінки скаржника. Скаржник вказує, що 24 лютого 2022 року Законом України №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон), відповідно до пункту 31 частини 1 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року, яким в Україні введено воєнний стан. Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, в подальшому Указом Президента України № 133/20222 військовий стан продовжено до 25 травня 2022 року.
Також скаржником зазначено, що в умовах воєнного стану учасники справи через вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони та інших форм протидії збройної агресії проти України, або у зв'язку з небезпекою для життя, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, викликаними воєнним станом, не завжди мають можливість для швидкої підготовки процесуальних документів у судових справах.
Серед іншого, скаржник посилається на повідомлення, яке розміщене на офіційному веб-сайті Верховного Суду 04 березня 2022 року під назвою «Особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан», у якому зазначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а тому його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
За такого правового регулювання, обставин справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що судами при ухваленні оскаржуваних рішень застосовано норми пункту 9,13 пункту 16,17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ та підпункту 2 пункту 6 розділу І Порядку № 221 без урахування висновків Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права викладених у постановах від 29 вересня 2021 року по справі №440/2682/20, від 06 жовтня 2021 року по справі №520/5064/20, від 06 жовтня 2021 року по справі №480/5544/20, від 20 жовтня 2021 року по справі №420/4196/20, від 20 жовтня 2021 року по справі №440/2700/20, від 20 жовтня 2021 року по справі №280/3705/20, від 20 жовтня 2021 року по справі №520/5000/20, від 17 листопада 2021 року по справах № 140/8233/20 та № 340/1673/20, від 25 листопада 2021 року по справі №160/6148/20, від 29 листопада 2021 року по справах № 200/4759/20-а та 200/4759/20-а, від 08 грудня 2021 року по справі №420/4572/20, від 15 грудня 2021 року по справі № 420/4663/20 та інші.
Разом з тим, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права - пункт 2 розділу V Порядку № 221 (затвердженого відповідно до пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 440/2682/20.
Також відповідачем вказано, що судом апеляційної інстанції при винесені рішення у цій справі не враховано правову позицію Верховного Суду стосовно пункту 7, підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункту 6 розділу V Порядку № 221, викладені у постановах від 21 вересня 2021 року та 24 вересня 2021 у справах № № 160/6204/20, 200/5038/20-а, 160/6596/20, 140/3790/19, 280/4314/20, від 29 вересня 2021 року № 440/2682/20.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 сiчня 2022 року у справі №260/1934/20 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 сiчня 2022 року у справі №260/1934/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Закарпатської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рiшення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали справи №260/1934/20.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду