01 червня 2022 року
Київ
справа №280/2836/21
адміністративне провадження №К/990/8350/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Білак М.В.,
перевіривши касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року
у справі №280/2836/21
за позовом ОСОБА_1
до Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури
про визнання протиправними та скасування рішення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,-
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №280/2836/21.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №280/2836/21 між суддями від 08 квітня 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Калашнікова О.В., судді Білак М.В., Губська О.А.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Верховним Судом встановлено наступне.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із позовом до Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі відповідач-2), Запорізької обласної прокуратури (далі відповідач-3) у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 № 1 від 15 січня 2021 року про неуспішне проходження позивачем атестації;
- визнати протиправним та скасувати накази керівника Запорізької обласної прокуратури №415к від 18 березня 2021 року та № 436к від 22 березня 2021 року про звільнення позивача з посади першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області та органів Запорізької обласної прокуратури, на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру з 22 березня 2021 року;
- поновити позивача на посаді першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області та органах Запорізької обласної прокуратури з 23 березня 2021 року;
- визнати першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області ОСОБА_1 таким, що успішно пройшов атестацію;
- зобов'язати відповідача-3 прийняти рішення щодо переведення позивача на посаду прокурора відповідно до пункту 18 розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури ;
- стягнути з відповідача-3 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 березня 2021 року по день поновлення на роботі, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року .
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року у справі № 280/2836/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №3 Запорізької області Фененка Дмитра Петровича таким, що успішно пройшов атестацію та в частині позовних вимог про зобов'язання Запорізької обласної прокуратури прийняти рішення щодо переведення постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року на посаду прокурора відповідно до пункту 18 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури та у задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогу відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху в зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
На адресу Верховного Суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано платіжне доручення. Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
У зв'язку з перебування судді-доповідача Калашнікової О.В., а також судді Губської О.А. у відпустці питання про відкриття касаційного провадження вирішується після виходу суддів з відпустки.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування пункту 15,17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ), пункту 9 розділу IV Порядку проходження прокурорами атестації затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі Порядок № 221), а саме: межі дискреційних повноважень кадрових комісій для ухвалення рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Крім того, підставою для касаційного оскарження скаржник вказує пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, зазначивши про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а щодо застосування статей 4,11, 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відкрити провадження за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №280/2836/21 за позовом ОСОБА_1 до Десятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду матеріали справи №280/2836/21.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
О.А. Губська
М.В. Білак,
Судді Верховного Суду