01 червня 2022 року
Київ
справа №260/2635/20
адміністративне провадження №К/990/9025/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Губської О.А.,
перевіривши касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року
у справі №260/2635/20
за позовом ОСОБА_1
до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі,
До Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №260/2635/20.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №260/2635/20 між суддями від 14 квітня 2022 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Калашнікова О.В., судді Білак М.В., Губська О.А.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Верховним Судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації;
- визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов'язків прокурора Закарпатської області І.Дем'янчука № 354к від 18 серпня 2020 року про звільнення з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області;
- поновити в Закарпатській обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді, та в органах Закарпатської обласної прокуратури з 20 серпня 2020 року;
- стягнути з Закарпатської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 15 липня 2020 року про неуспішне проходження атестації начальником відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Закарпатської області № 354к від 18 серпня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області з 21 серпня 2020 року.
Стягнуто із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 серпня 2020 року по 20 квітня 2021 року в розмірі 239 133, 98 грн із утриманням з цієї суми обов'язкових податків та зборів.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді та органів прокуратури Закарпатської області та стягнення із Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 30 786, 70 грн із утриманням із цієї суми обов'язкових податків та зборів допущено до негайного виконання.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень , а також надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) в якій привести зазначені скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень у відповідність вимогам КАС України,.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху відповідачем подано уточнену касаційну скаргу, а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржником вказано, що первісну касаційну скаргу Закарпатською обласною прокуратурою подано в межах строку, визначеного частиною 1 статті 329 КАС України, оскільки оскаржуване рішення судом проголошено 21 вересня 2021 року, а повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року складено та підписано 28 вересня 2021 року та отримано лише електронною поштою 29 вересня 2021 року (доказ додається). Ухвалами Верховного Суду від 10 листопада 2021 року, 20 грудня 2021 року та 07 лютого 2022 року касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури у справі № 260/2635/20 повернуто. При цьому, вказаними ухвалами суду роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Заявником вказано, що повторні касаційні скарги подавалися у найкоротший строк та кожного разу заявлялося клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Вказане на думку заявника свідчить, що прокурором не допускалося зволікання з підготовкою та зверненням повторно до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, що підтверджує намір Закарпатської обласної прокуратури реалізувати право на касаційне оскарження.
За змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За змістом статті 129 Конституції України та пункту 7 частини З статті 2 КАС України забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення є одним із основних засад судочинства.
За приписами статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частиною З статті 125 Конституції України Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пунктом 7 частини З статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також ст. 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а тому його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
Так, скаржником направлено повторну касаційну скаргу у найкоротший строк, що є належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження.
За такого правового регулювання, обставин справи та доказів доданих скаржником на підтвердження зазначених обставин, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
З уточненої касаційної скарги встановлено, що вона подана на підставі пунктів 1 та 3 КАС України.
Так скаржником вказано, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначаючи, що судом апеляційної інстанції при винесені рішення у цій справі не враховано правову позицію Верховного Суду стосовно пункту 7, підпункту 1, 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру», пункту 6 розділу V Порядку № 221 викладену у постановах Верховного Суду у постановах від 21 вересня 2021 року та 24 вересня 2021 року у справах № № 160/6204/20, 200/5038/20-а, 160/6596/20, 140/3790/19, 280/4314/20, від 29 вересня 2021 року № 440/2682/20
Також скаржник зазначає, що на даний час відсутній і висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 15 розділу ІІ Закону №113-ІХ щодо повноважень кадрової комісії отримувати інформацію про прокурора та юридичної сутності цієї інформації, як джерела, ще не має преюдиційного значення для кадрової комісії.
Також скаржник вказує, що на даний час відсутній і висновок Верховного Суду з питань застосування п. 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-1Х щодо визначеного цим Законом імперативу, що атестація прокурорів проводиться згідно з Порядком № 221, пцнктами 9, II про проведення атестації кадровими комісіями, пунктами 12 Порядку № 233 щодо повноважень кадрової комісії під час співбесіди, виходячи з предмету атестації, надавати оцінку професійній етиці та доброчесності, професійній компетентності прокурора, пунктом17 Закону № 113-ІХ щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації.
Поряд із тим, як вказує відповідач, наразі відсутні висновки Верховного Суду про застосування положень пунктом 12 Порядку № 233 та пунктами 15, 16 розділу IV Порядку № 221 щодо законності ухвалення кадровими комісіями рішень про неуспішне проходження співбесіди унаслідок визнання прокурора таким, що не відповідає вимогам професійної компетентності.
Також зазначено, що станом на момент подання касаційної скарги Верховним Судом не викладено позицію стосовно застосування норми матеріального права - пунктів12, 15, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ га положень Порядку № 221 (пункту 8 розділу І, розділ IV Порядку № 221), а також положень пункту 12 Порядку № 233 стосовно дискреційних повноважень кадрової комісії на прийняття рішень стосовно прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію згідно з нормами Закону № 113-ІХ.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 3, 329, 334 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати поважними причини пропуску Закарпатською обласною прокуратурою строку на оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №260/2635/20 та поновити його.
Відкрити провадження за касаційною скаргою Закарпатської обласної прокуратури на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №260/2635/20 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення та наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі,.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
О.А. Губська ,
Судді Верховного Суду