31 травня 2022 року
м. Київ
справа №822/1494/18
адміністративне провадження № К/9901/61861/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №822/1494/18
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів: Білої Л.М., Граб Л.С.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювань у колишнього співробітника органів внутрішніх справ та Національної поліції;
- скасувати пункт 8 наказу №295 від 22.02.2018 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, яким скасовано в пункті 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 №2192 «Про виплату одноразової грошової допомоги» абзац щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 інваліду II групи, одноразову грошову допомогу у сумі 144000, 00 грн;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій нарахувати та виплатити грошову допомогу в розмірі та порядку, передбаченому ст.ст. 97, 99 Закону України "Про Національну поліцію", Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 в сумі 158 580 грн.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювань у колишнього співробітника органів внутрішніх справ та Національної поліції.
Визнано протиправним та скасовано п. 8 Наказу начальника ГУНП в Хмельницькій області №295 від 22.02.2018 "Про скасування в п.1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 року № 2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги» абзаци щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 інваліду II групи, одноразову грошову допомогу в сумі 144000,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області виконати наказ Головного управління Національної Поліції в Хмельницькій області № 2192 від 22.12.2017 "Про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 " відповідно до ст. 97-101 Закону України "Про Національну поліцію" (зі змінами), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженому Наказом МВС України від 11.01.2016 № 4.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суди встановили, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 17.07.2000 по 06.11.2015 та в органах Національної поліції з 07.11.2015 по 25.09.2017.
Наказом начальника ГУНП в Хмельницькій області №329 о/с від 25.09.2017 був звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) .
Хмельницькою обласною МСЕК 07.11.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що настала в результаті захворювання, що пов'язане з проходженням служби.
12 жовтня 2017 року Військово-лікарська комісія ДУ "ТМО МВС України по Хмельницькій області" протоколом № 77 встановила причинний зв'язок захворювання у колишнього співробітника ОВС та НП України ОСОБА_1 та зазначила, що його захворювання пов'язане з проходженням служби в поліції.
28 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності від захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
20.12.2017 начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на підставі підпункту 4 частини 1 ст.97 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про національну поліцію" в розмірі 144000 грн.
22.12.2017 начальником ГУНП в Хмельницькій області видано наказ №2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" відповідно до ст. 97-101 Закону України "Про Національну поліцію" (зі змінами), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженому Наказом МВС України від 11.01.2016 № 4, яким позивачу призначено одноразову грошову допомогу.
16.02.2018 Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області був складений висновок про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 144000 грн відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
22.02.2018 начальником ГУНП в Хмельницькій області видано наказ №295 "Про скасування окремих пунктів наказів ГУНП щодо виплати одноразової грошової допомоги", а саме скасовано в пункті 1 наказу ГУНП в Хмельницькій області від 22.12.2017 № 2192 "Про виплату одноразової грошової допомоги" абзац щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 інваліду II групи, одноразової грошової допомоги в сумі 144000,00 грн.
Листом від 26.02.2018 № 231/121/29/04-2018 Головне Управління Національної поліції в Хмельницькій області повідомило позивача про відмову у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на ст.97 Закону України "Про національну поліцію", оскільки звільнення позивача зі служби в поліції здійснено не внаслідок причин зазначених у пунктах статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" (тобто зазначено відсутність правових підстав для виплати грошової допомоги).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звільнення позивача за власним бажанням не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах поліції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач не відноситься до осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права. Вказує, що його інвалідність пов'язана саме зі службою в поліції, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги.
У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №4 від 11 січня 2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, який набрав чинності 29 лютого 2016 (далі - Порядок №4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 вересня 2016 року № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ цього Порядку посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Згідно з пунктами 1 та 2 розділу IV Порядку №4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Водночас, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є наявність певних умов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
За змістом пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-VІІІ підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції (внаслідок захворювання, поранення, які пов?язані з проходженням служби) є обов'язковою умовою призначення одноразової грошової допомоги. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справах №357/1734/17, 373/1188/16-а, від 09 червня 2021 року у справі № 822/1810/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 823/2032/18.
За правилами пункту 7 частини другої статті 61 Закону №580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов?язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Визначення Порядком №4 днем виникнення права на отримання допомоги дати, з якої встановлена інвалідність, не змінює визначених Законом, як актом вищої юридичної сили, обов?язкових умов призначення одноразової грошової допомоги і не може бути безумовною підставою для її виплати без дотримання таких умов.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі №822/1493/18.
Колегія суддів Верховного Суду також звертає увагу, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 жовтня 2020 року №12-р/2020 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України „Про Національну поліцію" (справа № 3-76/2019) зазначив, що положеннями пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 встановлено порядок реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги.
Закріплення у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 такого порядку реалізації особою права на отримання одноразової грошової допомоги потребує встановлення причиново-наслідкового зв'язку між наявністю у поліцейського інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, та неможливістю внаслідок цього продовжувати службу в поліції, що підтверджується відповідним рішенням медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції, на підставі якого поліцейський звільняється зі служби в поліції.
За висновками Конституційного Суду України, встановлений у пункті 4 частини першої статті 97 Закону № 580 порядок отримання одноразової грошової допомоги не допускає невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, не містить ознак дискримінації при реалізації поліцейськими права на соціальний захист, є домірним, має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету.
Конституційний Суд України також вказав, що встановлений державою зазначений порядок забезпечує реалізацію права особи на отримання такої допомоги, і наголосив, що додержання визначених Законом № 580 вимог є обов'язком суб'єктів, які претендують на її отримання.
Зважаючи на викладене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 не суперечать приписам статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач був звільнений зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач не відноситься до осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Оцінюючи наведені позивачем доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі №822/1494/18 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук А.Ю. Бучик