31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 753/13139/16-а
адміністративне провадження № К/9901/30064/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №753/13139/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2016 (головуючий суддя: Парамонов М.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 (колегія у складі: головуючого судді Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У липня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, Лівобережне об'єднане УПФ України в м. Києві), в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача від 23.06.2016 щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18/599зп від 12.04.2016;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за вислугу років без обмежень її максимального розміру відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18/599зп від 12.04.2016.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він перебуває на пенсійному обліку у відповідача та з 14.06.2004 отримує пенсію за вислугою років у відповідності до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 05.11.1991 №1789-ХІІ) у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, з якої сплачено внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-19 від 24.12.2015 та постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 - позивач 17.06.2016 звернувся до Лівобережного об'єднаного УПФ України в м. Києві із заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії без обмеження максимального її розміру, в розмірі та відсотках - відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, розмір якої визначено у довідці Генеральної прокуратури України від 12.04.2016 №18/599зп. Однак, листом від 23.06.2016 №4412/13 відповідачем було повідомлено про відмову в перерахунку пенсії позивача - у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку. Посилаючись на те, що відповідачем порушені його (позивача) права на перерахунок пенсії, та не погоджуючись з відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2016 в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 постанову Дарницького районного суду м. Києва залишено без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність, а визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. При цьому Уряд України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначив. З огляду на вищезазначене, суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для перерахунку пенсії позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 10.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №753/13139/16-а, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що у період 01.01.2015-12.12.2019 підставами, які надавали право на перерахунок пенсії за вислугу років працівникам прокуратури у зв'язку із підвищенням посадових окладів працівників органів прокуратури були лише дві постанови Кабінету Міністрів України: від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
На думку скаржника, правовідносини, пов'язані із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013 є предметом даного судового спору, відносяться до періоду 01.01.2015-12.12.2019, та є подібними правовідносинам, застосування норм матеріального права у яких викладені у висновках Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, що не були враховані судом апеляційної інстанції.
Крім того, Конституційним Судом України 13.12.2019 ухвалено Рішення №7-р(II)/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, на переконання позивача, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням Рішення Конституційного Суду України з 13.12.2019.
8. 10.11.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного суду від 23.11.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі за вищевказаним позовом.
11. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 31.05.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач перебуває на пенсійному обліку з 14.06.2004 та отримує пенсію за вислугою років в розмірі 90% від суми заробітної плати відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ та розмір пенсії позивача становить 21 779, 32 грн. (а.с.92, 107).
13. 17.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку раніше призначеної йому пенсії без обмежень її максимального розміру, в розмірі та відсотках - відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати згідно довідки Генеральної прокуратури України від 12.04.2016 №18/599зп (а.с.11-12).
14. Листом від 23.06.2016 №4412/13 відповідачем було повідомлено про відмову в перерахунку пенсії позивача - у зв'язку з відсутністю підстав для перерахунку із посиланням на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 (а.с.13).
15. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
16. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
17. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
18. Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15.07.2015 визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.201991 №1789-XII.
19. Зокрема, статтею 50-1 цього Закону, за якою позивачу призначено пенсію, визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті). Прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.201991 №1789-XII).
21. Водночас, 15.07.2015 набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
22. З набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
23. Згідно із частиною двадцятою цієї статті призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
24. Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
25. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас, як уже зазначалось, з 15.07.2015 втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
26. 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
27. Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні:
жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;
законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
28. Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015 - 2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
28. Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
30. У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
31. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
32. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
33. Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
34. Така бездіяльність Уряду була предметом розгляду у судах.
35. Так, Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII покладено саме на Уряд.
36. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
37. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
38. Отже, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
39. Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
40. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 580/2362/20.
41. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
42. Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачеві на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
43. В той же час, положення Закону України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», якими частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.201991 №1789-XII та частину двадцяту статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII викладено у новій редакції, на момент виникнення спірних правовідносин не були визнані неконституційними Конституційним Судом України.
44. Що стосується посилань скаржника на постанову Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 № 1013, з прийняттям якої позивач пов'язує виникнення у нього права на перерахунок пенсії, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що як на час прийняття вказаної постанови Кабінетом Міністрів України, та і на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (17.06.2016) положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
45. Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури, постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 не містить.
46. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №750/12184/16-а, 30.09.2021 у справі № 359/1391/17.
47. Таким чином, не має значення з настанням якої обставини позивач пов'язує право на перерахунок пенсії, Постанови № 657 чи №1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність (статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ).
48. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №640/1744/20.
49. Що стосується доводів скаржника про те, що ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням рішення Конституційного Суду з 13.12.2019, колегія суддів зазначає наступне.
50. Дійсно, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 повернуто працівникам прокуратури право на перерахунок пенсій за Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII.
51. Так, як зазначалось вище, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (II)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, зі змінами, якими було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом міністрів України.
52. Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
53. Поряд з цим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що предметом розгляду у справі, яка переглядається, були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019.
54. Ураховуючи, що рішення Конституційного Суду України мають лише дію "на майбутнє", за винятком питань щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, його Рішення від 13.12.2019 №7-р (II)2019 не може бути враховано Судом при розгляді цієї касаційної скарги.
55. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
56. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.11.2021 у справі №537/2356/17, №554/6306/17.
57. Також Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 25.03.2020 у справі №808/1628/18, серед іншого, вказала на те, що суди насправді не допустили суперечливого та взаємовиключного розуміння і застосування положень законодавства, що були чинними на час розгляду спору, але втратили законну силу після визнання їх неконституційними на підставі рішення суду конституційної юрисдикції.
58. Більш того, колегія суддів зауважує, що саме положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII були чинними до ухвалення Рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, тоді як позивач просить здійснити перерахунок пенсії не за цим Законом, а за Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.201991 №1789-XII.
59. Також суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, оскільки у розглядуваній справі спір стосується правовідносин, які виникли у 2016 році, тоді як висновки Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20 поширюються на правовідносини, в яких, позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії після 13.12.2019, тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
60. Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
61. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
62. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
63. Також Суд вважає за необхідне замінити відповідача у справі.
64. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
65. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 29.03.2017 №203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» ліквідовано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві, головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та утворено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
66. Таким чином, у зв'язку із ліквідацією 27.04.2018 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» Лівобережного ОУ ПФУ в м. Києві, слід замінити останнє на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 52, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Замінити відповідача у справі його правонаступником, а саме: Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 02.11.2016 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій