01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 240/10811/21
адміністративне провадження № К/990/12244/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Дашутіна І.В.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС) на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 позов ОСОБА_1 задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.04.2021 №0065012-2407-0626; здійснено розподіл судових витрат.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн; в іншій частині клопотання відмовлено.
16.05.2022 ГУ ДПС подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).
Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №240/10811/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом касаційного оскарження у цій адміністративній справі (скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020 рік у розмірі 102187,22 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), предмет доказування, обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті. Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022, слід застосовувати такий же критерій, що і при оскарженні постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022.
ГУ ДПС наводить довід, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Однак, вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022 та додаткову постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон І.В. Дашутін