про відмову у відкритті касаційного провадження
31 травня 2022 року
м. Київ
справа № 300/7466/21
провадження № К/990/12359/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А. А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №300/7466/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги в розмірі семи мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 позовну заяву залишено без руху, оскільки зі змісту заяви позивача про поновлення строку звернення до суду, Івано-Франківським окружним адміністративним судом не було встановлено жодних поважних причин пропуску визначеного строку звернення до суду з даним позовом, тому ОСОБА_1 було надано строк для подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із даними позовними вимогами та надання доказів наявності поважних причин пропуску такого строку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 позовну заяву повернуто позивачу, так як суд дійшов висновку, що позивачем не було виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 26.11.2021.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі семи мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Управління соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 роки в розмірі семи мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум скасовано і направлено справу для продовження розгляду в частині цих позовних вимог до суду першої інстанції.
В решті ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 залишено без змін.
Не погодившись із такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Перевіряючи правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій та обґрунтованість аргументів касаційної скарги щодо оскарження ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за травень 2020 року, Верховний Суд бере до уваги таке.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 Івано-Франківський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився Восьмий апеляційний адміністративний суд, взяв до уваги те, що повторно подана позивачем заява про поновлення процесуального строку, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, теж є необґрунтованою та безпідставною, а тому позивачем недоліки позову не усунуто.
Також, суди наголошували на тому, що право у позивача на звернення до суду з позовом щодо отримання допомоги до 5 травня за 2020 рік виникло у відповідний рік виплати допомоги, проте позов поданий до суду лише 22.11.2021. Разова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, а тому позивач був обізнаний про порушення своїх прав, внаслідок неотримання такої допомоги у відповідному розмірі у 2020 році. В той же час, суди зауважували, що відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Таким чином, звернення позивача до суду 22.11.2021 стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, безумовно, було здійснено з пропуском визначеного КАС України строку звернення до суду.
Суди також звертали увагу, що та обставина, що з лютого 2020 року по вересень 2021 позивач перебував на тимчасово окупованій території у місті Донецьк, і 19.11.2021 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської РДА про перерахунок та виплату такої допомоги в належному розмірі є необґрунтованою, оскільки такі дії позивача не свідчать про те, що він об'єктивно не знав і не міг дізнатися про порушення свого права.
Також суд першої інстанції звертав увагу, що згідно довідки від 18.06.2021 №778, яка видана медико-психологічним центром, в тому, що ОСОБА_1 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні №1 РКПБ-МПЦ міста Донецьк: з 08.07. по 03.09.2020, з 19.10. по 16.12.2020, з 18.12.2020 по 12.02.2021, з 16.02. по 16.04.2021 та з 20.04. по 18.06.2021, тому не міг звернутися до суду, однак суд зауважив, що позивач міг звернутися до відповідача у строк до 08.07.2020, також з 04.09.2020 по 18.10.2020, однак позивачем цього зроблено не було.
До того ж, суд апеляційної інстанції при вирішенні спору взяв до уваги висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що отримання позивачем листа відповідача, так званої відмови, яка датована 29.11.2021 №2974/5, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав/ чи мав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Щодо посилання позивача на факт впровадження на території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), то суд апеляційної інстанції зауважив, що апелянт не надав доказів того, що впровадження в країні карантину призвело до неможливості звернення до суду. Упродовж усього періоду часу - з 30.09.2020 до 30.03.2021 впроваджені у зв'язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (у тому числі суду) та підприємств, що надають послуги зв'язку. Тобто, такі обмеження об'єктивно жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.
Зважаючи на викладене Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи питання про відкриття провадження у цій справі за позовною заявою ОСОБА_1 , надав правильну оцінку матеріалам позовної заяви з погляду дотримання заявником вимог КАС України щодо строків звернення до адміністративного суду, а аргументи касаційної скарги стосовно цього питання не дають підстав для висновку про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом з поважних причин, оскільки початок перебігу строку звернення до суду слід пов'язувати саме з часом його повернення з тимчасово окупованої території, та отримання позивачем від відповідача листа-відмови на його запит.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом положень частини другої цієї самої статті у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія зазначеної норми поширюється, з-поміж іншого, на ухвали суду першої інстанції, після їх перегляду судом апеляційної інстанції, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України, і до цього переліку також належить й ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви після її перегляду в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін постановою суду апеляційної інстанції, свідчить про правильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання необґрунтованою касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №300/7466/21 в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за травень 2020 року та, відповідно, для відмови у відкритті касаційного провадження.
Щодо оскарження ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за травень 2021 року.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Тлумачення норм частини 2 статті 328 КАС України та частини 1 статті 294 КАС України у їхньому логічному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно з частиною 3 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Аналіз положень частини 1 статті 328 КАС України свідчить про те, що до суду касаційної інстанції можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, якими закінчений судовий розгляд (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи, та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення. Водночас приписами частини другої статті, яка аналізується, гарантується право на касаційне оскарження чітко визначених ухвал суду першої інстанції після їхнього перегляду судом апеляційної інстанції. Натомість частиною третьою цієї самої статті встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до Верховного Суду.
Верховний Суд доходить висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №300/7466/21, якою скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 в частині нарахування та виплати одноразової грошової допомоги за травень 2021 року та скеровано справу до суду першої інстанції для продовження розгляду не може бути предметом касаційного оскарження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №300/7466/21.
2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб