Справа № 712/7736/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пироженко С.А.
31 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Висоцький А.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції Носальського Володимира Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
15.07.2021 позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання протиправною та скасування постанови інспектора 1 батальйону 3 роти УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Носальського В.І. серії ЕАН № 4446218 від 05 липня 2021 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. за ч. 2 ст. 126 КпАП України, зокрема порушення п.2.1 а Правил дорожнього руху.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що обставини, які викладені в постанові, не відповідають дійсності, не підтверджені відповідними доказами.
Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 19.11.2021 у задоволені позовних вимог відмовлено.
Приймаючі вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем п.2.1 а Правил дорожнього руху доводиться матеріалами справи, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими.
Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати його, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 05.07.2021 о 19.00 год. позивач керував транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим причепом д.н.з. НОМЕР_2 на якому знаходився, тобто перевозив транспортний засіб Мазда СХ-7, д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно посвідчення водія серії НОМЕР_4 позивач мав право на керування транспортним засобом категорії «В», проте на керування транспортного засобу категорії ВЕ не мав (а.с.11).
Згідно свідоцтв про транспортні засіби Renault Logan, маса без навантаження становить 1205 кг, повна маса транспортного засобу Renault Logan складає 1796 кг, маса спеціалізованого причепа - 600 кг., маса Mazda СХ-7 - 1290 кг. (а.с.17, 33-35).
05.07.2021 інспектором 1 батальйону 3 роти УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Носальським В.І. прийнято постанову серії ЕАН № 4446218, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності внаслідок скоєння адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме те, що позивач 05.07.2021 о 19.00 год., керував транспортним засобом Renault Logan, .н.з. НОМЕР_1 зі спеціалізованим причіпом д.н.. НОМЕР_2 , перевозив транспортний засіб Мазда СХ-7, д.н.з. НОМЕР_3 , габарити якого обмежували оглядовість водія в дзеркалах заднього виду, також водій не користувався засобами пасивної безпеки та не мав права керувати даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України. На підставі даних фактів позивача притягнуто за адміністративне правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 126 КпАП України до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3 400 грн.
Вищевказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами, і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1,2, 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Пунктом 2.3 в ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Пунктом 22.3. в ПДР України передбачено, що перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не обмежує водієві оглядовості.
За п. 2.3.А ПДР перед виїздом водій зобов'язаний перевірити і забезпечити справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та вантажу.
Відповідно до вимоги п. 2.1 а та 2.4 а ПДР України, водієві заборонено керувати транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом та на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Під час перевірки документів було встановлено, що водій не мав відповідної категорії на керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1. а) - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до п. 2.13. ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій, зокрема:
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів, а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, восьми, состав транспортних засобів з тягачем категорії В та причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів;
BE, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, Cl, С, D1 або D та причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів;
Дійсно, п. 2.1. а) ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Зокрема, посвідчення водія видається відповідно до Постанови КМУ від 08.05.1993 року № 340 «Про затвердження Положень про порядок видачі посвідчення водія і допуск громадян до керування транспортними засобами». Згідно з даним Положенням, відсутність відмітки у посвідченні водія про право керування транспортним засобом відповідної категорії забороняє водієві керувати транспортним засобом даної категорії, тому за таке порушення передбачена відповідальність, як за керування транспортним засобом без посвідчення водія (ст. 126 ч. 1 КпАП України), незалежно від його навичок водіння.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 2 ст. 126 КпАП України є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування транспортним засобом.
Матеріалами справи підтверджено, а саме витягом з бази ЄІС МВС, що позивач не має відкритої категорії ВЕ у посвідченні водія, виданому 02.05.2018, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача відсутнє право керувати транспортним засобом з причепом, повна маса якого перевищує 1796 кг.
Апелянтом вказане не спростовано.
Крім того, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу повна маса транспортного засобу Renault Logan складає 1796 кг, а отже він не може перевозити вантаж у сумі з яким його маса буде перевищувати 1796 кг. Оскільки сам т.з. важить 1205 кг, а також перевозить вантаж на причепі масою 600 кг, та який перевозить вантаж вагою 1465 кг, то повна маса у даному випадку виходить 3270 кг, що перевищує допустиму 1796 кг.
Вказаний розрахунок судом зроблено відповідно до належних документів, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів, що є належним доказом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони не підтверджені належними до допустимими доказами, а відповідач свою позицію довів допустимими та належними доказами, як то передбачено ч.2 ст.77 КАС України.
З огляду на викладене доводи апелянта не заслуговують уваги оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім іншим доводам сторін, судова колегія наголошує, що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 229, 242-244, 250, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2021 р. залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 листопада 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Житомирській області лейтенанта поліції НОСАЛЬСЬКОГО Володимира Івановича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Л.В. Губська
О.В. Епель