Справа № 640/24488/20
про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від
сплати судового збору
31 травня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Шелест С.Б. та суддів Кузьмишиної О.М., Пилипенко О.Є., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2022 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Клопотання обґрунтовано тим, що напрями використання коштів Пенсійного фонду України визначені у статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка не передбачає можливості здійснення витрат на сплату судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями частини 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 вказаного Закону суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за умов якщо:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Питання звільнення від сплати судового збору юридичних осіб було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду. Згідно з правовим висновком, що викладений у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від їх майнового стану. Проте положення пункту 3 частини 1 статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичних осіб за наявності майнового критерію, але тільки у справах, предметом позову яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору в цій справі є перерахунок та виплата пенсії, а тому справа пов'язана із захистом соціальних прав позивача і при вирішення клопотання відповідача слід враховувати пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» та перевірити наявність майнового критерію.
Оцінюючи доводи Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відсутності фінансування витрат для сплати судового збору, колегія суддів враховує, що згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Отже, вказаний Закон прямо передбачає можливість використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.
Доказів, які б підтверджували, що виділених Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві коштів на фінансування адміністративних витрат недостатньо для сплати судового збору, до апеляційної скарги не додано.
Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору та посилаючись на відсутність коштів, відповідач не надав доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору у даній справі в розмірі 1261 грн 20 коп.
Перевіряючи наявність підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, колегія суддів не встановила обставин та умов, за яких відповідно до частини 1 статті 133 КАС України та пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» скаржника може бути звільнено від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 133, 325, 328 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.М. Кузьмишина
О.Є. Пилипенко