Справа № 640/30921/21 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.
31 травня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року по справі за адміністративним позовом громадянина російської федерації ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України (надалі - відповідач 1), Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення Державної міграційної служби України № 47-21 від 31.08.2021 року про відхилення скарги позивача;
- скасувати наказ Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області № 169 від 15.06.2021, на підставі якого позивачу надано повідомлення № 104 від 15.06.2021 про відмову у прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- зобов'язати Центральне міжрегіональне управління ДМС у м. Києві та Київській області прийняти до розгляду заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Підставою позову вказано порушення прав позивача у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень протиправного рішення щодо надання статусу біженця або особа, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: копії довідки про звернення за захистом в Україні; копії паспорта громадянина Російської Федерації Кортусова О.В. ; копії повідомлення № 104 від 15.06.2021.
На виконання ухвали суду першої інстанції про залишення без руху, 29 листопада 2021 року до суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 03 листопада 2021 року. Зокрема, супровідний лист від 23 листопада 2021 року підписаний Красником С.М. , який зазначений, як представник позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представником позивач подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що позовна заява підписана особисто ОСОБА_1 . Відтак, причиною повернення заяви стало фактично відсутність серед додатків до супровідного листа від 23 листопада 2021 року ордера, а вимоги в частині подання необхідних документів було виконано. Згоду між позивачем та адвокатом щодо його представництва у даній справі було досягнуто лише 22 листопада 2021 року. Тому початково позов подано саме ОСОБА_1 ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 03 листопада 2021 року не ставилося питання про повноваження представника позивача. Ухвала про залишення позовної заяви без руху з підстав не надання судом ордеру не виносилася. За таких обставин повернення позовної заяви є передчасним та очевидно порушує право особи на судовий захист.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи, що до суду апеляційної інстанції не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що наявні підстави для розгляду апеляційної справи та матеріалів справи в письмовому провадженні.
Відповідач 2 заперечує проти апеляційної скарги в повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на апеляційну скаргу. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу відповідач 2 зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до вимог законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем фактично не виконано вимоги суду першої інстанції, які зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, дійшов висновку, що ні до позовної заяви, ні до супровідного листа від 23.11.2021, який надійшов до суду 29.11.2021, не було додано ні довіреності, ні ордеру, як і сама позовна заява не містить зазначення про представника позивача. За наведених обставин суд дійшов висновку, що Красником С.М. не надано жодного належного документу, який би підтверджував повноваження останнього на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 46 КАС України встановлено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Вимоги щодо оформлення адміністративного позову, який подається до суду першої інстанції, визначені ст. 160 КАС України, а положеннями ст. 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, частиною 2 статті 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно частини 2 статті 60 КАС України, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Колегія суддів звертає увагу, що враховуючи вищенаведені норми КАС України, повноваження адвоката, як представника сторони у справі, підтверджуватися довіреністю або ордером, який виданий відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", натомість надання інших документів, чинна редакція КАС України не визначає.
Згідно частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (надалі - Закон №5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закон №5076-VI).
Згідно частини 3 статті 26 Закон №5076-VI, повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 статті 26 Закону №5076-VI встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Радою адвокатів України Рішенням від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги.
В свою чергу, статтею 44 КАС України врегульовано, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Варто звернути увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами.
В той же час, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу.
Як зазначив суд першої інстанції та не спростовано представником позивача, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання вказаної ухвали, яку позивач отримав 19.11.2021 року особисто.
Так, 29 листопада 2021 року до суду першої інстанції надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 03 листопада 2021 року. Зокрема, супровідний лист від 23. листопада 2021 року та документи, які додані до заяви засвідчені підписом Красником С.М. , який зазначений як представник позивача.
З матеріалів справи вбачається, що до вищезазначеної заяви представником позивача не додано ордеру або довіреності на представлення інтересів в суді позивача.
Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що позовна заява підписана, як у ній зазначено, О.Кортусовим. Проте, ні до позовної заяви, ні до супровідного листа від 23 листопада 2021 року, який надійшов до суду 29 листопада 2021 року, не було додано ні довіреності, ні ордеру, як і сама позовна заява не містить зазначення про представника позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що представник позивача (Красником С.М.) в апеляційній скарзі підтверджує, що ним не було додано ні довіреності, ні ордеру до позовної заяви (заяви на усунення недоліків позовної заяви).
Відповідно до статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З урахуванням вимог статті 94 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Красником С.М. не надано жодного належного документу, який би підтверджував повноваження останнього на представництво інтересів Кортусова О.В. та подані документи не засвідчені належним чином позивачем, а отже останнім не виконано вимоги суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що станом на 03 грудня 2021 від ОСОБА_1 не надійшло жодних документів на виконання вимог ухвали суду від 03 листопада 2021 року, хоча судом було надано достатній час для усунення недоліків.
Твердження апелянта про те, що до заяви про усунення недоліків було додано документи про які зазначено в ухвалі про залишення без руху, а отже, позивачем виконано вимоги ухвали суду, колегія суддів відхиляє дані твердження, оскільки надані документи не відповідають вимогам ст.ст. 59, 94 КАС України.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 17 травня 2022 р. по справі №826/13250/18 від 07.04.2021 по справі №0340/1909/18 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 №826/5500/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернути до суду з даним позовом, у відповідності до вимог частини 8 статті 169 КАС України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан