П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 травня 2022 р. Категорія 106000000м.ОдесаСправа № 420/20816/21
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідач: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючи його тим, що зміна посадових окладів військовослужбовців мала місце лише в березні 2018 р. на підставі постанови КМУ № 704 від 30.08.17. За таких обставин, січень 2008 р. є базовим місяцем для нарахування індексації відповідно до Порядку № 1078. Крім того, позивач стверджує, що за період з 01.03.2018 по 01.09.2018 йому в порушення абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що січень 2008 року є місяцем підвищенням посадових окладів, а тому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, позивач вказує, що при застосуванні до спірних правовідносин абз.4, 6 п.5 Порядку №1078, позивачу належна щомісячна індексація грошового забезпечення у фіксованому розмірі, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу в період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, а в період з 01.12.2018 року по 01.08.2019 року до зазначеної суми індексації відповідачем повинна була нараховуватись додатково сума індексації, яка складалась внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 16.04.2016 року по 01.08.2019 рік проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
На переконання позивача, у періоді проходження військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 16.04.2016 по 28.02.2018 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, що зумовило його звернутися до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.20 по справі № 420/7368/20 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, та зокрема зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та виплатити її за період з 01.03.2018 року по 01.08.2019 року, з урахуванням вже виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.20 змінено, виключивши з нього висновок суду про необхідність застосування січня 2008 року у якості базового місяця при здійсненні нарахування та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . В решті залишено рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що в даному випадку індексація належним чином не нарахована та не виплачена позивачеві, а тому суб'єкт владних повноважень у межах наданих йому повноважень має виконати свій обов'язок по нарахуванню та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу. Колегія суддів вважала, що питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені та спору у цій частині на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
На виконання вищезазначеного судового рішення в/ч НОМЕР_1 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.16 по 28.02.18 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - квітень 2016 р., в сумі 2936,67 грн.
Позивач, не погоджуючись із сумою нарахованої та виплаченої індексації та вважаючи її істотно зменшеною без правових на те підстав.
Крім того, позивач стверджує, що за період з 01.03.2018 по 01.09.2018 йому в порушення абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Вважаючи дії позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що для обчислення індексації за період з 16.04.2016 по 28.02.2018 включно застосуванню підлягає базовий місяць квітень 2016 року, що є місяцем прийняття позивача на службу до в/ч НОМЕР_1 . Крім того, суд вказав, що наявний в матеріалах справи розрахунок сум індексації грошового забезпечення колишнього військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , підтверджує, що позивачу з березня 2018 року до моменту звільнення виплачено індексацію грошового забезпечення та розрахованих відповідачем в межах компетенції здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку № 1078.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду частково погоджується з означеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ст.1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до ч.2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст.8 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з ч.І ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення
визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі ст.5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).
Пунктом 11 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення».
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 7 пункту 4 Порядку №1078).
Пунктом 6 Порядку № 1078 визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства, можливо дійти висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 620/1892/19.
На виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.21 року в/ч НОМЕР_1 виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 16.04.16 по 28.02.18 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - квітень 2016 р., в сумі 2936,67 грн.
Проте, на думку апелянта, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 р., відтак відповідач невірно обчислив та виплатив не у повному обсязі індексацію за період з 16.04.16 по 28.02.18.
Так, у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09.12.2015 р. (далі - Постанова № 1013) істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (п.5 Порядку № 1078).
Крім того, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався у разі коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки у разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).
У редакції Постанови № 1013 п. 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:
"У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу".
Отже, починаючи з 01.12.2015 р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку обіймає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Наведене підтверджується роз'ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 78/о/66-17 від 08.08.2017 р.
Поряд із цим, п.1 Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 р. посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
При цьому, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1 - 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Отже, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р. "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р. (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Таким чином, зміна посадових окладів військовослужбовців відбулась 01.01.2008 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007р.
Надалі розмір посадового окладу військовослужбовців було змінено 01.03.2018р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р.
Відтак, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за спірний період має застосовуватись - січень 2008 року.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що при проведенні індексації грошового забезпечення у спірних правовідносинах необхідно брати базовий місяць - квітень 2016 року.
У своїй позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 16.04.16 по 28.02.18 із застосуванням січня 2008 р. - як базового місяця - в сумі 72371,87 грн. із одночасною компенсацією сум податку доходів фізичних осіб
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даному випадку, розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення у період з 16.04.2016 року по 28.02.2018 рік. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Тобто, вимога про нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 16.04.16 по 28.02.18 із застосуванням січня 2008 р. - як базового місяця - в сумі 72371,87 грн. не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо застосування квітня 2016 р. як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача з 16.04.2016 року по 28.02.2018 рік та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 16.04.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням січня 2008 р. - як базового місяця з врахуванням раніше виплачених сум.
Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
Крім того, в межах даного позову позивач стверджує, що за період з 01.03.2018 по 01.09.2018 йому в порушення абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Як зазначалось раніше, з 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Таким чином, для оскаржуваного періоду з 01.03.2018 по 01.08.2019 включно індекс споживчих цін за 1 або 100 слід прийняти в березні 2018 року.
Статтею 4 Закону України № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).
Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%.
Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078).
В грудні 2018 р. - лютому 2019 р. коефіцієнт індексації - 3.70; квітні - червні 2019 р. - коефіцієнт індексації - 7.00; липні - грудні 2019 р. - коефіцієнт індексації - 10.30.
Наявний в матеріалах справи розрахунок сум індексації грошового забезпечення колишнього військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , підтверджує, що позивачу з березня 2018 року до моменту звільнення виплачено індексацію грошового забезпечення та розрахованих відповідачем в межах компетенції здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку № 1078.
Доводи апелянта, що починаючи з 01.03.2018 року йому належить виплата фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4082,67 не є обґрунтованими, оскільки їх сформовано на підставі помилкового тлумачення абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078, здійсненого із врахуванням, що до 01.03.2018 обрахунок індексації мав здійснюватися із врахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Враховуючи вище викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо відповідності дій відповідача нормам чинного законодавства щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.09.2018 рік.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішенням було неправильне застосування норм матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року по справі № 420/20816/21, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування квітня 2016 р. як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 16.04.2016 року по 28.02.2018 рік.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 16.04.2016 року по 28.02.2018 рік із застосуванням січня 2008 р. - як базового місяця з врахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.