П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/6412/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідачаКравця О.О.
судді -Зуєвої Л.Є.
судді - Коваля М.П.
розглянувши у порядку письмового провадження доповнення до апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року по справі № 540/6412/21, прийнятого у порядку спрощеного провадження у складі судді Дубровної В.А. за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "ТМО МВС по Херсонській області" від 07.09.21 №33/42-Л-77о/п;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 07.09.21 №33/42-Л-77о/п без обмеження розміру пенсії максимальним та з обов'язковою доплатою 2000,00 грн. згідно постанови КМУ № 713, відповідно до Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів від 11.11.15 №988, з урахуванням сплачених сум.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року адміністративний позов був задоволений частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "ТМО МВС по Херсонській області" від 07.09.21 №33/42-Л-77о/п;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" від 07.09.21 №33/42-Л-77о/п без максимального обмеження розміру пенсії з урахуванням сплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2022 призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
17.02.2022 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області після закінчення строку на апеляційне оскарження, надало до суду доповнення до апеляційної скарги .
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 КАС України, особа, яка подала апеляційну скаргу має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження , обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України, суд повертає апеляційну скаргу, подану після закінчення строків апеляційного оскарження , особі, яка її подала.
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція), була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. рішення у справі Guйrin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, p. 3255, § 45).
Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див., mutatis mutandis, рішення у справі Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97, § 37, ECHR 2001-I; та у справі Zvolskэ and Zvolskб v. the Czech Republic, заява № 46129/99, § 51, ECHR 2002-IX).
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (див. рішення у справі “Мельник проти України” (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, від 28 березня 2006 року).
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії"(Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
Аналогічний правовий висновок ,зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 800/474/17.
При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах і стимулює суд та учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 1.380.2019.001042 (провадження № К/9901/13509/20).
Апеляційний суд, враховуючи, що строк на доповнення чи зміни апеляційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного від 24.12.2021р , сплинув 25.01.2022 року, вважає , що доповнення до апеляційної скарги підлягають поверненню апелянту.
Керуючись ст.248, ч.2 ст.298, ч.1 303, 328 КАС України,
Доповнення до апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.02.2022 року на рішення Херсонського окружного адміністративного від 24.12.2021р. - повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя Кравець О.О.
Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.