П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 травня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/14434/21
Суддя в суді І інстанції Єфіменко К.С.
Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним у якому заявлено вимоги Головному управлінню ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій щодо нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19572-51 від 23 липня 2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року задоволено позовні вимоги.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як позивач має статус самозайнятої особи, а тому зобов'язаний щомісячно сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі, незалежно від того, чи здійснює він свою діяльність.
При цьому, на переконання апелянта, у зв'язку з несплатою позивачем виниклої заборгованості з єдиного внеску, ним правомірно складено та направлено позивачу спірну вимогу про сплату боргу з єдиного внеску.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, так як він не має обов'язок сплачувати спірну суму єдиного внеску.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Ради адвокатів Одеської області № 25 від 17 вересня 2014 року ОСОБА_1 має статус адвоката.
При цьому, 23 липня 2021 року Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-19572-51 від 23 липня 2021 року, на загальну суму 38 888,74 грн.
Не погоджуючись з правомірністю зазначеної вимоги позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як податковим органом протиправно складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах праці, трудових відносин та зайнятості населення, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності вимоги Головного управлінню ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 23 липня 2021 року № Ф-19572-51, у сумі 38 888,74 грн.
В даному випадку, за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, починаючи з 2018 року.
В свою чергу, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційної скарги податкового органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з аналізу вищевикладених положень законодавства вбачається, що законодавцем встановлено обов'язок сплати особами, які провадять незалежну професійну діяльність, мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їхньої діяльності.
При цьому, позивачем не заперечується того, що він маючи статус адвоката не сплачував єдиний внесок у мінімальному розмірі.
При цьому, як вбачається із зібраних матеріалів у справі, з 2016 року позивач перебуває у трудових відносинах з іншими юридичними особами, які у якості податкових агентів щомісячно сплачували за позивача єдиний внесок.
Вказані обставини підтверджуються відомостями з Реєстру застрахованих осіб форми ОК-5 (а.с. 16-17).
В свою чергу, колегія суддів зазначає, що відносини щодо сплати єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї права на здійснення незалежної професійної діяльності, нормативно не врегульовано станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Між тим, у випадку коли особа є найманим працівником, така особа є застрахованою особою і платником єдиного внеску за неї виступає її роботодавець, а мета збору єдиного внеску досягається за рахунок його сплати останнім.
В даному випадку, інше тлумачення законодавства щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи - підприємці (само зайняті особи), що суперечить принципам податкового законодавства та меті запровадженого державою страхового внеску.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» викладено Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року (справа № 160/3114/19), постанові від 04 грудня 2019 року (справа № 440/2149/19), постанові від 23 січня 2020 року (справа №480/4656/18), постанові від 27 березня 2020 року (справа № 140/2214/19).
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що нарахування позивачу зобов'язань зі сплати єдиного внеску оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску є протиправним, а тому остання підлягає скасуванню.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.