27.05.2022 Справа № 756/1662/22
Справа № 756/1662/22
Провадження № 2-а/756/77/22
27 травня 2022 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання - Михнюк В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
Позивач ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до суду із вище зазначеним позовом, в якому просить суд: скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Колєснік Н.Г. серії ВМ № 00006901 від 11 січня 2022 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу , за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений позивачем судовий збір.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 11 січня 2022 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.132-1 КУпАП, згідно з якою він 11 січня 2022 року о 04 год. 06 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 24+100, допустив рух транспортного засобу Renault Premium, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 9,4% (3,33 тон). Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що транспортний засіб Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , перебував у користуванні іншої особи; відсутні відомості про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, крім того відсутній доступ до постанови за зазначеним у постанові про адміністративне правопорушення посиланням на вебсайт.
Протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 01 лютого 2022 року справу передано для розгляду головуючому судді Шролик І.С.
Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови, прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.
Відповідач, не скористався правом надати відзив на позовну заяву в порядку ст. 47 КАС України, у встановлений судом 15-денний строк з дня отримання позову й ухвали про відкриття провадження.
Згідно зворотного поштового повідомлення судову повістку відповідач отримав 23 травня 2022 року.
Представник позивача надав до суду клопотання, в якому просив провести судове засідання в режимі відеоконференції або відкласти розгляд справи на іншу дату.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеокнференції з огляду на те, що справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних в справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, оцінивши їх в сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Встановлено, що 11 січня 2022 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00006901 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
Згідно з постановою, відповідальна особа 11 січня 2022 року о 04 год. 06 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км 24+100 допустила рух транспортного засобу Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України; навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 9,4% (3,33 тон) (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 (а.с.19).
Згідно з договором оренди транспортних засобів № 1/01/22-ОТЗ від 04 січня 2022 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець), останній передав в оренду транспортний засіб Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , строком на однин рік з моменту передачі автомобіля наймачеві. П. 4.1. договору оренди визначено, що підписання цього договору сторонами розцінюється як передання автомобіля.
Відповідно до п.1.2 договору оренди транспортних засобів № 1/01/22-ОТЗ від 04 січня 2022 року за домовленістю сторін зазначений автомобіль може використовуватися наймачем при здійснені виробничої діяльності(а саме - вантажного перевезення речей). У цих межах відповідно до ст. 800 Цивільного кодексу України використання транспортного засобу здійснюється у його діяльності самостійно. При цьому він має право як використовувати автомобіль для власних потреб, так і укладати від свого імені договори перевезення та/чи інші договори відповідно до призначення транспортного засобу без додаткового узгодження цього питання з наймодавцем.
Встановлено, що між ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика» (замовник) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_2 (експедитор) 01 вересня 2010 року укладений договір №260-1/10 надання транспортно-експедиційне обслуговування. Згідно з п.п. 1.1 п.1 договору №260-1/10 експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученню.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 56 від 10 січня 2022 року, транспортний засіб Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , 11 січня 2022 рухався з пункту навантаження: вул. Корольва, 4, с. Станишівка, Житомирський р-н, до пункту розвантаження: пер Серіковський 1а, м. Харків, ТОВ «Аметрін ФК» під керуванням водія ОСОБА_3 з вантажем лікарські препарати, вагою вантажу 8600,00 кг.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами; у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.
Змістом права власності в розумінні ст.317 ЦК України є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 1 статті 761 ЦК України передбачено, що власник речі має право передавати своє майно у найм (оренду) іншій особі.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст.798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Статтею 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» нотаріального посвідчення не потребує договір, укладений за участю громадянина, який набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Отже, суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_1 як власник транспортного засобу передав його в оренду іншій особі.
Так, у день вчинення адміністративного правопорушення Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , у користуванні позивача ОСОБА_1 не перебував, оскільки перебував в користуванні фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що доводиться товарно-транспортною накладною від 10 січня 2022 року.
Отже, належним користувачем транспортного засобу Renault Premium, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент вчинення адміністративного правопорушення була фізична особа-підприємець ОСОБА_2 .
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197 (далі - Порядок №1197).
Згідно з п.п.3 п.2 Порядку №1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п.п.2 п.3 вищезазначеного Порядку, підставою внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, є: визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем.
Згідно з п.24 Порядку №1197 внесення до Реєстру відомостей про належного користувача - працівника, визначеного керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою уповноваженого в установленому законодавством порядку представника юридичної особи або належного користувача.
Отже, обов'язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на фізичну особу підприємця ОСОБА_2 , як користувача.
Таким чином, перевізник, якому фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав в оренду транспортний засіб, зобов'язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача. Невиконання ним цього обов'язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Щодо посилання позивача на недотримання Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовим особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі суд, дійшов до таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Згідно ч.ч. 2, 3 вказаної статті постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі № 1174 затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512 (далі Інструкція).
Так, відповідно до Додатку вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Як вбачається зі змісту постанови ВМ № 00006901 від 11 січня 2022 року, у ній зазначені відомості лише щодо маси перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.
Разом з тим, у постанові відсутні відомості щодо категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі.
Перелічені вище недоліки ставлять під сумнів врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом було здійснено перевірку вказаного на зворотній стороні посилання в інтернеті на вебсайт, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронному форматі:https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00006901/, індефікатор доступу: sbsm3ycMJwMIW. Ознайомлення із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронному форматі зазначеним посиланням виявилося неможливим.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи сукупність викладених обставин, досліджених судом доказів, через відсутність належних та допустимих доказів фіксації порушення, приходжу до переконання, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВМ № 00006901 від 11 січня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 8500,00 грн. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає стягненню судовий збір у розмірі 496,20 грн.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 286 КАС України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - задовольнити.
Скасувати постанову серії ВМ № 00006901 від 11 січня 2022 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 8500,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Шролик