Справа № 755/3990/22
Провадження №: 3/755/2594/22
"31" травня 2022 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 679839 від 28.04.2022 року ОСОБА_1 28.04.2022 року о 15 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Празька, буд. 17, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , внаслідок чого громадський порядок і спокій громадян, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУПАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, пояснив, що вони із друзями рухались на автомобілі та вилетіли в кювет, після чого до них підбігли декілька осіб з автомобілю Державної служби охорони, який рухався за ними, та одразу почали на них агресивно нападати.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
В судовому засіданні досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 679839 від 28.04.2022 року. Будь-яких інших доказів матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини, що викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у судді. Таких доказів суду надано не було.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Так, досліджені в судовому засіданні матеріали, які фактично складаються виключно з протоколу, не містять доказів, поза розумним сумнівом, щодо винуватості останнього у вчиненні вказаного правопорушення.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 хуліганства не доведений жодними доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 283-285, 294, суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: М.Г. Сазонова