Справа № 135/1320/21
Провадження № 2/135/56/22
іменем України
20.05.2022 Ладижинський міський суд Вінницької області
в складі: судді Корнієнка О.М.,
з участю секретаря судових засідань Міронової Ю.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до ОСОБА_4 третя особа Друга Тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом. В позовній заяві зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . До смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його сестра ОСОБА_6 , яка згідно рішення Ладижинського міського суду від 06.12.2006 року була визнана недієздатною, а ОСОБА_5 призначений її опікуном. Відповідно після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно у виді 1\3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв її брат ОСОБА_5 в порядку передбаченому ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки станом на день смерті постійно проживав та мав зареєстроване місце проживання разом із сестрою в кв. АДРЕСА_2 за однією адресою, а також у відповідності до ст. 1262 ЦК України є спадкоємцем другої черги за законом після смерті своєї сестри.
Заповітів та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 немає. До нотаріуса ОСОБА_5 після смерті своєї сестри за оформленням спадщини не звертався. Не оформивши своїх спадкових прав після смерті сестри, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла його дружина ОСОБА_1 оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем в кв. АДРЕСА_2 , а також звернулась до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори в межах шестимісячного строку після смерті спадкодавця для прийняття спадщини.
Інших спадкоємців за законом у ОСОБА_5 після смерті не залишилось, проте він за життя зробив заповіт від 26.01.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 1-111 згідно якого заповідав все своє майно ОСОБА_7 ..
ОСОБА_7 є її рідним онуком, проте ОСОБА_5 він не рідний онук та заповіт було зроблено на його ім'я лише за її наполяганням.
Вона є інвалідом першої групи безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 007683, що видана Бершадським міжрайонним МСЕК. Згідно довідки МСЕК, вона потребує постійної сторонньої допомоги, постійного догляду та нагляду. Після смерті чоловіка, вона в межах шестимісячного строку написала письмову відмову від прийняття спадщини на користь онука ОСОБА_7 , оскільки вважала, що у такий спосіб у її онука виникне обов'язок по її утриманню, а вона в свою чергу здобуте право на утримання та догляд від нього.
Таких висновків вона дійшла помилково, оскільки помилилась щодо природи своєї дії по відмові від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 ..
Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України, вона має право на обов'язкову частку після смерті свого чоловіка , оскільки була інвалідом першої групи станом на день його смерті.
Про помилковість вчинення нею правочину свідчать наступні обставини: похилий вік, інвалідність І групи, у зв'язку з чим потребує стороннього догляду, нагляду та сторонньої допомоги; до обов'язкової частки у спадщині, від якої вона відмовилася, входить частина квартири, яка є місцем її постійного проживання; на час відмови від спадщини вона мала переконання, що відповідач буде її доглядати і після смерті чоловіка.
Відмова від прийняття спадщини спадкоємця за законом на користь спадкоємців за заповітом суперечить вимогам закону, оскільки на користь спадкоємця за заповітом може відмовитись від спадщини лише спадкоємець за заповітом (ч.1 ст.1274 ЦК України).
Наведене свідчить про те, що наявні передбачені частиною першою статті 229 ЦК України підстави для визнання її заяви про відмову від обов'язкової частки у спадщині, яка залишилася після померлого чоловіка , недійсною.
На її неодноразові вимоги до ОСОБА_7 про оформлення 2\3 частин квартири після смерті ОСОБА_5 чи відмови від цієї частки квартири в її користь залишаються проігнорованими .
Ігнорування її вимог до ОСОБА_7 про оформлення 2\3 частин квартири свідчить про перешкоджання в реалізації права на майно та невизнання прав на 2\3 частини кв. АДРЕСА_2 за позивачем .
Тому, вона звернулася в суд та просила визнати недійсною її відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_7 після смерті ОСОБА_5 від 16.09.2016 року у спадковій справі № 120/2016 засвідчену державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С. та визнати за нею право власності на 2\3 частини кв. АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 ..
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бодачевська Р.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували. Позивач пояснила, що коли підписувала в нотаріуса відмову від спадку на користь онука то думала, що той буде таким чином її доглядати та допомагати.
Відповідач ОСОБА_7 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Клопотання про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи за наявності поважних причин до суду не направив.
Представник третьої особи Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити без його участі, дану справу вирішити згідно закону.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ладижин Вінницької області помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . Згідно рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №535 від 02.10.2006 року та копії рішення Ладижинського міського суду від 06.12.2006 року видно, що ОСОБА_6 була визнана недієздатною, а ОСОБА_5 призначений її опікуном.
Згідно копії рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради №638 від 27.10.2006 року, копії свідоцтва про право власності на житло виданого 18.12.2006 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12942228 від 18.12.2006 видно, що ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 належить по 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 . ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем в кв. АДРЕСА_2 .
З копії спадкової справи №120/16 до майна померлого вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори в межах шестимісячного строку після смерті спадкодавця із заявою, в якій зазначила, що відмовляється від прийняття спадщини після смерті чоловіка.
Інших спадкоємців за законом у ОСОБА_5 після смерті не залишилось. ОСОБА_5 заповідав все своє майно ОСОБА_7 , що вбачається з копій заповітів від 17.01.2007 та 26.01.2011 посвідчених державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори.
ОСОБА_1 є інвалідом першої групи безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду медико - соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 007683, що видана Бершадським міжрайонним МСЕК. Згідно довідки МСЕК, вона потребує постійної сторонньої допомоги, постійного догляду та нагляду.
Державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Вінницької області Кощеєвою Г.С. було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальних дій, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією постанови від 09.11.2021.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що висновків щодо відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 дійшла помилково, оскільки помилилась щодо природи своєї дії.
Відповідно до частини п'ятої статті 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229- 231 і 233 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до частини першої статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За змістом наведеної норми обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров'я та потреба у зв'язку із цим у догляді й сторонній допомозі.
При вирішенні питання про наявність чи відсутність помилки - неправильного сприйняття ОСОБА_1 фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення останньої під час подання заяви про відмову від обов'язкової частки у спадщині після смерті чоловіка, суд враховує не тільки те, чи була обізнана позивач із текстом заяви, підготовленої нотаріусом, а й з урахуванням дійсних обставин справи, а саме: причин подання такої заяви позивачем з огляду на те, що позивач є людиною похилого віку, є інвалідом І групи, у зв'язку із цим має потреби у догляді й сторонній допомозі.
Відмовившись від права на обов'язкову частку у спадщині, позивач ОСОБА_1 продовжує проживати одна в кв. АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки №3314 від 16.09.2016 виданої відділом ведення реєстру Ладижинської територіальної громади Вінницької області.
Відповідач ОСОБА_7 проживає та зареєстрований в с.Тиманівка Тульчинського району Вінницької області.
Із матеріалів спадкової справи не видно, що відповідач звертався до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Наведене свідчить про те, що наявні передбачені частиною першою статті 229 ЦК України підстави для визнання заяви ОСОБА_1 від 16.09.2016 року про відмову від обов'язкової частки у спадщині, яка залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_5 недійсною.
Оскільки заява ОСОБА_1 про відмову від обов'язкової частки у спадщині підлягає визнанню недійсною, тому позивач має право на спадкування цієї частки після смерті чоловіка.
Таким чином, виходячи із наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсною відмову від прийняття спадщини підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на 2/3 частини кв. АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 не довела, що вона в позасудовому порядку не може вирішити питання щодо оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 та оформити право власності. При цьому, суд враховує, що наявна в справі відмова нотаріуса від 09.11.2021 у вчиненні нотаріальної дії мотивована лише тим, що ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини. Позивач не надала суду доказів, що вона зверталась з даним питанням до нотаріальної контори та отримала відмову з причин неможливості нотаріального оформлення спадкових прав з інших причин.
Після визнання судом недійсною відмову від спадщини, із наданих позивачем доказів не вбачається, що в спадкоємця наявні перешкоди для нотаріального оформлення своїх спадкових прав.
Тому суд вважає, що в частині позовних вимог про визнання права власності на частину квартири слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 225, 229-231, 233, 1274 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 280-282 ЦПК, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсною відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) від прийняття спадщини у спадковій справі №120/2016 засвідчену 16.09.2016 державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори Кощеєвою Г.С., після смерті ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 908 грн судового збору.
Іншу частину судових витрат компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Повний текст рішення складено 30.05.2022.
Суддя