м. Вінниця
31 травня 2022 р. Справа № 120/3801/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної прокуратури про стягнення заробітної плати.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
30.05.2022 року на адресу суду від представника Вінницької обласної прокуратури надійшло клопотання, у якому відповідач просить здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовується тим, що позивач відноситься до осіб, які в розумінні статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною четвертою цієї статті встановлено виключний перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, а саме у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Також, частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
Виходячи з предмету позову, даний спір не належить до переліку, визначеного частиною четвертою статті 12 КАС України, відтак не підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як визначено у пункті 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Тобто, виходячи з наведених положень, для застосування вказаного виключення необхідно, щоб позивач станом на час подання позову мав статус службової особи, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище.
За приміткою до статті 51 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, в тому числі, прокурори.
Суд звертає увагу, що частиною шостою статті 12 КАС України визначені справи, які даним Кодексом віднесені до справ незначної складності та жодних роз'яснень чи відсилок стосовно того, що такі справи за вказаним виключенням мають розглядатись за правилами загального позовного провадження дана норма не містить.
Водночас, пункт 10 частини шостої статті 12 КАС України надає право суду віднести будь-яку іншу справу, у якій суд дійде висновку про її незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, тобто ті, які передбачені ч. 4 ст. 12 КАС України.
Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, тощо.
У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Таким чином, враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників, предмет доказування, суд дійшов до висновку, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Щодо необхідності направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 подала позов до суду через Електронний кабінет користувача ЄСІТС.
При цьому, в якості доказу направлення позовної заяви з додатками відповідачу, позивачем надано квитанцію №2162 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету Користувача ЄСІТС, що свідчить про отримання даних документів Вінницькою обласною прокуратурою 06.05.2022 року.
Як зазначено судом, ухвалою про відкриття провадження від 11.05.2022 року відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, з дня одержання даної ухвали.
Особливості процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин 2, 3 та 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Відтак, аналіз наведених приписів свідчить про те, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, який встановив такий строк, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З огляду на наведені у клопотанні причини неможливості вчасно підготувати відзив на позовну заяву суд вважає, що з метою забезпечення права відповідача на подання відзиву на позов, останньому слід продовжити строк для подання такого.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Вінницької обласної прокуратури про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Продовжити Вінницькій обласній прокуратурі строк для подання відзиву на позовну заяву на п'ятнадцять днів, який рахувати з дня отримання даної ухвали.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Копію позовної заяви з додатками направити відповідачу.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна