Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" червня 2022 р. м ХарківСправа № 922/833/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Чистякової І.О.
розглянувши матеріали позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (04116, м.Київ, вул.Старокиївська, буд.14, ідентифікаційний код 42190690)
до Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (61058, м.Харків, вул.Ромена Роллана, буд.12, ідентифікаційний код 33675278)
про стягнення 56166700,97 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом щодо стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошових коштів в сумі 56 166 700,97 грн разом з ПДВ, з яких 3 644 441,42 грн разом з ПДВ - вартість придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий 2022 року, 52 514 603,17 грн разом з ПДВ - вартість придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за березень 2022 року, 743,18 грн разом з ПДВ - вартість послуг з адміністрування фінансової гарантії у лютому 2022 року та 6 913,20 грн разом з ПДВ - вартість послуг з адміністрування фінансової гарантії у березні 2022 року.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач, зокрема посилається на те, що відповідач належним чином не виконав грошові зобов'язання за договором від 19.01.2022 за № БГ-21/0338 про участь у балансуючій групі, а саме, не здійснив оплату вартості придбаної електричної енергії для врегулювання небалансів за лютий та березень 2022 року та не здійснив оплату послуг з адміністрування фінансової гарантії за аналогічний період.
Відповідно до ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2481,00 грн.
Відтак з врахуванням приписів підпункту 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" належний до сплати судовий збір за подання даної позовної заяви складає 842500,51 грн.
Проте, матеріали позовної заяви не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивач на дату подання позовної заяви не має фінансової можливості для оплати судового збору, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про його безпідставність та відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду враховуючи майновий стан сторони за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
При цьому, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Подібна за змістом позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та ухвалах від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 18.05.2020 у справі № 910/704/19, від 24.01.2020 у справі № 915/923/15.
При цьому, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої цієї норми не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом спору, що розглядається у цій справі, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору немає.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", не вбачається правових підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, керуючись ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" у встановлений судом строк надати:
- докази сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі в сумі 842500,51 грн. (оригінал квитанції або платіжного доручення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата підписання: 01 червня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Чистякова