24 травня 2022 року м. ТернопільСправа № 11/Б-1203 (921/34/22)
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
розглянув матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”, 47343, с.Зарубинці Збаразький район Тернопільської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРФОРМС”, 79026, м.Львів, вул..Академіка Сахарова, буд.43
про стягнення 1 425 119,29 грн.
в межах провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився
Суть справи: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства "Зарубинський спиртовий завод", с.Зарубинці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 00375065.
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Державне підприємство “Зарубинський спиртовий завод” звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРФОРМС”, 79026, м.Львів, вул.Академіка Сахарова, буд.43 про стягнення 1 425 119, 29 грн.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 11/Б-1203 (921/34/22) за позовом Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”, 47343, с. Зарубинці Збаразький район Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРФОРМС”, 79026, м.Львів, вул.Академіка Сахарова, буд.43 про стягнення 1 425 119,29 грн. в межах провадження у справі № 11/Б-1203 про банкрутство Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”; призначено у справі підготовче засідання на 25 лютого 2022 року.
Вказана ухвала суду від 24.01.2022 була надіслана відповідачу 27.01.2022 рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79026, Львівська обл., м.Львів, вул. Академіка Сахарова,43. 09.03.2022 року рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу Господарського суду Тернопільської області із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25.02.2022 року відкладено у справі № 11/Б-1203 (921/34/22) підготовче засідання на 12 квітня 2022 року.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.04.2022 року закрито підготовче провадження справу № 11/Б-1203 (921/34/22) та призначено до судового розгляду по суті на 03 травня 2022 року.
Враховуючи, що станом на дату розгляду справи по суті, повідомлення про вручення поштового відправлення /ухвали господарського суду про призначення справи до судового розгляду по суті/ відповідачу ТОВ “ПЕРФОРМС”, 79026, м.Львів, вул..Академіка Сахарова, буд.43 у справі на адресу суду не повернулось, ухвалою господарського суду від 03.05.2022 відкладено розгляд справи № 11/Б-1203 (921/34/22) по суті на 24 травня 2022 року об 11 год. 00 хв.
24.05.2022 року на електронну адресу господарського суду від Державного підприємства «Зарубинський спиртовий завод» надійшла заява (вх.3221 від 24.05.2022) про розгляд справи без участі представника позивача.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Суд зазначає, що з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, поштова кореспонденція надсилалась господарським судом відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю “ПЕРФОРМС” за адресою, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме, 79026, м.Львів, вул..Академіка Сахарова, буд.43.
За приписами п.5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу).
Крім того, Верховний Суд в Постанові від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19).
Крім того, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце слухання справи. При цьому явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне:
10 вересня 2019 року між Державним підприємством «Зарубинський спиртовий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМС» укладено договір суборенди № 10/09-2019 від 10 вересня 2019 року.
Відповідно до п.1.1. Договору, Орендар передає, а суборендар приймає в тимчасове платне користування майно згідно Додатку, що є невід'ємною частиною даного Договору, надалі іменується «Об'єкт суборенди» .
Право користування Майном виникає у Орендаря з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі.
Відповідно до п.5.1.1. Орендна плата за один повний календарний місяць цільового використання Суборендарем Об'єкта суборенди складає 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.
01.10.2019 між сторонами за укладеним договором була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої п.5.1.1. договору було викладено в наступній редакції: Орендна плата за один повний календарний місяць цільового використання Суборендарем Об'єкта суборенди складає 181 000 (сто вісімдесят одну тисячу) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.
Згідно п.5.2.1., Орендна плата сплачується Суборендарем щомісячно, до 10-го числа календарного місяця. Який слідує за звітним місяцем (місяць в якому надавалися Орендарем послуги з суборенди), на підставі цього Договору або виставленого Орендарем рахунку-фактури.
02.12.2019 між Державним підприємством «Зарубинський спиртовий завод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРФОРМС» укладено Додаткову угоду № 2 до договору суборенди № 10/09-2019 від 10 вересня 2019 року, відповідно до як5ої сторони за взаємною згодою домовились виключити з переліку орендованого майна обладнання, а саме: резервуар № 25 РВЗ-2000 33П207, 1 шт вартістю 46343,46 грн; насосний агрегат 4к-12 33П646, 1 шт вартістю 51 344,54 грн. Сторони погодили також внести зміни в п.5.1.1. договору та погодили розмір орендної плати за один повний календарний місяць - 171 000,0 грн.
01 червня 2020 року між Сторонами за укладеним договором укладено додаткову угоду № 3 про розірвання договору суборенди № 10/09-2019 від 10 вересня 2019 року з 01 червня 2020 року.
Підписанням даної Угоди Сторони вважають, що Суборендар повернув Орендарю все орендоване Майно в належному стані з урахуванням його природного та фізичного зносу (нормальний знос) (п.2.Угоди).
Пунктом 3 Додаткової угоди № 3 про розірвання Договору суборенди № 10/09-2019 від 10 вересня 2019 року, з моменту підписання даної Угоди, сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями по договору суборенди № 10/09-2019 року від 10 вересня 2019 року за виключенням заборгованості по орендній платі, яка станом на дату підписання угоди становить 1 425 000 (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч) грн. 00коп.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавець Державне підприємство "Зарубинський спиртовий завод" виконав роботи: суборенда майна за адресою м.Збараж, що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 16 від 31.10.2019 на суму 181 000,00грн; № 18 від 30.11.2019 на суму 181 000,00 грн; № 21 від 31.12.2019 на суму 171 000,00 грн; № 3 від 03.01.2020 на суму 171 000,00 грн; № 6 від 29.02.2020 на суму 171 000,00 грн; № 11 від 31.03.2020 на суму 171 000,0 грн; № 15 від 30.04.2020 на суму 181 000,00 грн, № 23 від 31.05.2020 на суму 181 000,00грн; № 19 від 30.04.2020 на суму 1495.30грн(компенсація комунальних послуг); № 14 від 31.03.2020 на суму 6260,34грн(компенсація комунальних послуг); № 9 від 29.02.2020 року на суму 4975.00грн (компенсація комунальних послуг). Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані обома сторонами за укладеним договором та скріплені печатками обох підприємств.
Державним підприємством "Зарубинський спиртовий завод" на адресу ТОВ “Перформс” були надіслані претензії про погашення заборгованості в сумі 1 425 000,00 грн. від 08.07.2020 за № 138, від 21.07.2021 за № 104.
Відповіді на надіслані претензії в матеріалах справи відсутні, разом з тим визнання відповідачем суми заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, наявним в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського та управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно положень частини першої статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В частині першій та другій статті 193 Господарського кодексу України сформульовано загальні вимоги виконання господарських зобов'язань, відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Факт порушення відповідачем зобов'язань за укладеним договором належним чином доведений та документально підтверджений, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В силу ст.129 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРФОРМС”, 79026, м.Львів, вул. Академіка Сахарова, буд.43, ідентифікаційний код 42827024 на користь Державного підприємства “Зарубинський спиртовий завод”, 47343, Тернопільська обл., Збаразький район, с.Зарубинці, ідентифікаційний код 00375065 - 1 425 119, 29 грн /один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч сто дев'ятнадцять гривень 29 копійок/ заборгованості за договором суборенди № 10/09-2019 від 10.09.2019 та 21 376, 80 грн / двадцять одну тисячу триста сімдесят шість гривень 80 копійок/ в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 01.06.2022.
Суддя А.М. Сидорук